- •1. 1. (Т. 86) Функції соціогуманітарних наук.
- •1. 2. (Т. 40) Основні риси постмодерністського концептуального підходу.
- •1. 3. (Т. 74) Сутність демократії як форми державного правління.
- •1. (П. 32) Основні положення якісного і кількісного підходів у соціології.
- •2. (П. 20) Критерій Хі-квадрат, його зміст та оцінка значення.
- •2.1. (Т. 36) Організація як об’єкт міждисциплінарного аналізу.
- •2.2. (Т. 17) Інформаційний простір та ресурси. Інформаційні мережі, системи та процеси.
- •2. (П. 22) Множинна регресія. Коефіцієнти приватної та множинної кореляції.
- •3.1. (Т 58) Розвиток та функціонування пр в Україні.
- •3.2. ( Т 13 ) Етнометодологія г.Гарфінкеля в контексті розвитку феноменологічної соціології.
- •3.3. ( Т 62 ) Соціальна база, доктрина, протиріччя антиглобалістського руху. Культурно-релігійний фундаменталізм. Культурні пороги глобалізації.
- •1. ( П 19 )Композиція основної частини звіту соціологічного дослідження.
- •( П 27 ) Необхідність у використанні засобів дискриптивної статистики.
- •4.1. ( Т 67 ) Соціокультурні основи Новоєвропейської цивілізації та трансформація західно-християнського світу в новоєвропейсько- північно-атлантичну цивілізацію.
- •( Т 65 ) Соціогуманітарна наука як культурна цінність.
- •( Т 28 ) Основні завдання соціальної психології у сучасному суспільстві.
- •( П 48 )Способи кодування даних якісних досліджень.
- •( П 47 ) Розрахунок об’єму та помилки вибіркової сукупності.
- •Питання з теоретичної частини: (50 ) 1.Постмодернізм як соціальне явище: характерні риси.
- •Питання з практичної частини:
- •1. “Обґрунтована теорія” б.Гейзера і а.Штрауса. Обґрунтування можливості побудови міні – теорій в якісних дослідженнях.
- •2. Коефіцієнти рангової кореляції: їхній зміст, порівняльна характеристика особливостей кожного.
- •Питання з теоретичної частини:
- •( 78) 2. Сучасні соціологічні концепції міста.
- •Питання з практичної частини: (51) 1. Структура та загальні вимоги до написання звіту соціологічного дослідження.
- •( 41) 2. Поняття регресії. Види регресій.
- •2. Теоретичні витоки феноменології.
- •3.Елементи комунікаційної моделі (відправник, повідомлення, канал передачі, отримувачі, контекст відносин, соціальне оточення).
- •1.Вимоги до оформлення таблиць, діаграм, графіків тощо. Висновки та рекомендації.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •3. Основні предметні області та проблеми вивчення міста в сучасній соціології.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2. Е. Гуссерль як засновник феноменологічної соціології.
- •3. Фактори, що впливають на становище особистості в структурі особистісних стосунків.
- •2.Питання з практичної частини:
- •2. Кластерний аналіз: суть процедури та доцільність використання в соціології.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •1. Соціологічне знання: специфіка, критерії науковості та перспектива розвитку.
- •2. Теоретичні основи розуміння соціокультурного розвитку людства.
- •3. План програми по зв’язках з громадськістю.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1. Звіт як головний результуючий документ дослідження. Зв’язок звіту із програмою соціологічного дослідження.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •Шляхи розвитку людства: загальна схема (89)
- •Досягнення соціогуманітарних наук в період незалежності України. (10)
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Конституція України про основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина. (20)
- •Вчення п. Бергера та т.Лукмана про соціальне конструювання реальності. (4)
- •2.Питання з практичної частини:
- •Особливості написання прес-релізу. (37)
- •2.2.Коефіцієнти взаємного впливу ознак (асоціації та контенгенції Гудмана). (16)
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •3. Концепція індивідуалізованого суспільства за з.Бауманом
- •3. Парадигмальний статус соціологічної науки
- •1. Особливості збереження даних якісного дослідження.
- •2. Коефіцієнти кореляції Пірсона, Крамера, Чупрова: їхнє призначення та діапазон значень.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •23.1. (Т. 60) Системна криза сучасної світ-системи (і.Валлерстайн).
- •23.2. (Т. 30) Назвати і розкрити основні парадигми партиципітарної демократії.
- •23.3. (Т. 73) Становлення пр як окремого соціального інституту.
- •1. (П. 43) Призначення наукової публікації та специфіка подання матеріалу.
- •2.( П 23 )Моделі факторного аналізу. Критерії відбору кількості факторів.
- •( Т 1 ) Предмет соціальної психології. Соціально-психологічні явища.
- •( Т 68 ) Соціокультурні основи східно-християнської та західно-християнської цивілізації в епоху Середньовіччя.
- •( Т 5 ) Вчення про типізацію в феноменологічній соціології а.Щуца.
- •II. Питання з практичної частини
- •(35) 2.Особливості інтерпретації результату факторного аналізу. Використання ітерації.
- •I. Питання з теоретичної частини (15) 1.Інформаційна мережа та технології як чинники глобальних соціальних трансформацій. Інформаційна екологія.
- •( 90) 2.Щюц та його внесок до розвитку феноменологічної соціології.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •1. Транснаціональне громадянське суспільство (у.Бек).
- •2. Ціннісний сенс розвинутого громадянського суспільства.
- •3. Місто як системний організм. Зміст та структура сучасного міста.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1. Фокусоване та лейтмотивне біографічне інтерв’ю.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •Освіта як фактор соціальної мобільності в умовах глобалізації. Університет як економічна корпорація. Споживання знань. (37)
- •Характеристика основних засобів розповсюдження інформації (87)
- •Феноменологічні технології пізнання в соціології. (84)
- •2.Стандартизація показників (необхідність та прийоми).
- •1.Питання з теоретичної частини
- •3. Виробничо-економічна парадигма соціології міста
2.Питання з практичної частини:
1. Фокусоване та лейтмотивне біографічне інтерв’ю.
Біографічне інтерв'ю є різновидом напівструктурованого, де тематичні блоки відповідають послідовності основних етапів життєвого циклу респондента: "Дитинство", "Юність", "Освіта", "Одруження", "Діти" і т. д. Інтерв'юер тільки направляє розмову на певну тему і вміло підводить до наступного блоку, коли, на його думку, розповідь про даний період життя вичерпана.
Лейтмотивне інтерв'ю дозволяє простежити динаміку одного і того ж аспекту життєдіяльності індивіда протягом різних періодів його біографії. Наприклад, якщо нас цікавлять відносини між подружжям на різних стадіях їхнього спільного життя, то в процесі бесіди, при переході до кожного наступного періоду життєвої історії, ми будемо мати у фокусі цей аспект і задавати додаткові питання, що стосуються змін у подружніх стосунках.
Фокусоване інтерв'ю передбачає іншу тактику: необхідно якомога більше дізнатися тільки про одну життєвої ситуації. Виходячи з цього, додаткові запитання інтерв'юера спрямовані на поглиблення в певну тему і припускають все більшу конкретизацію суб'єктивного уявлення про предмет дослідження. Фокусоване інтерв’ю, відрізняється в деяких відносинах від інших типів дослідницького інтерв'ю, хоча на перший погляд вони можуть показатися схожими. У широкому сенсі ці відміні особливості такі. По-перше, заздалегідь відомо, що особа, що інтерв'юється, була учасником деякої певної ситуації: вона проглянула кінофільм, прослуховувала радіопрограму, прочитала памфлет, статтю або книгу, брала участь в психологічному експерименті тощо. По-друге, гіпотетично важливі елементи, а також характер, процеси і загальна структура цієї ситуації заздалегідь проаналізовані соціологом. За допомогою змістовного або ситуативного аналізу він прийшов до ряду гіпотез, що стосуються важливості певних сторін ситуації для тих, хто в ній брав участь. По-третє, на основі цього аналізу розроблено керівництво для проведення інтерв'ю, в якому обкреслюються найважливіші області дослідження і гіпотези, які забезпечують виконання критеріїв релевантності для інформації, яка повинна бути отримана в ході інтерв'ю. І нарешті, по-четверте, інтерв'ю фокусується на суб'єктивних переживаннях осіб по приводу наперед проаналізованої ситуації в спробі отримати від респондентів їх визначення цієї ситуації. Отримувані відповіді допомагають перевірити гіпотези і, в тому ступені, в якому там присутні непередбачені реакції, дають поштовх до появи нових гіпотез, що допомагають проведенню більш систематичного і ретельного дослідження.
( 44) 2. Прийом зважування масиву. Поняття ваги.
Взвешивание представляет собой один из подходов к ремонту выборки. С помощью взвешивания, можно менять частотные соотношения признаков. Очень часто под взвешиванием подразумевают операцию построения и подключения компенсационных весов (весов для компенсации разницы между распределениями в нашей выборке и генеральной совокупности). Именно такой тип взвешивания мы рассмотрим здесь. Предположим, что у нас есть результаты некого исследования (исследуемая генеральная совокупность: все население страны в возрасте старше 18 лет). Построив таблицу одномерных распределений для признака "Пол" мы получили следующие результаты: мужчины 39.6% женщины 60.4% Нам известно реальное распределение мужчин и женщин в стране (результаты переписи). Оно таково: мужчины 45% женщины 55% Как мы видим в нашей выборке недобор мужчин и, как следствие, перебор женщин.
Поскольку выборку можно рассматривать как модель нашей генеральной совокупности, хотелось бы, чтоб она максимально была на нее похожа, хотя бы по тем параметрам, которые мы можем проверить.
Лучше и проще каждой анкете дописать некое значение (вес) и при построении частотных распределений каждую анкету считать не за 1, а за 1*ВЕС. И сделать это весовое значение в нашем случае, для женщин чуть меньше 1 (поскольку их перебор), а для мужчин немного больше 1 (ведь их недобор). С изменением частотных распределений поменяются и все статистики, рассчитываемые на основе частот (проценты, моды, средние и т.п.). На расчет минимума, максимума, суммы и прочих, не зависящих от частоты статистик, взвешивание влияние не оказывает.
Итак, для нивелирования неточности в распределении по полу мы воспользуемся взвешиванием. Рассмотрим простое уравнение. ДАННЫЕ СТАТИСТИКИ = ДАННЫЕ МАССИВА * ВЕС
как следствие ВЕС = ДАННЫЕ СТАТИСТИКИ / ДАННЫЕ МАССИВА
Таким образом, мы получили формулу для расчета компенсационных весов. Теперь необходимо построить новый признак, который будет содержать весовое значение для каждой анкеты. Строить весовой признак мы будем на основе значений признака "Пол" Новый признак, назовем его "Вес", будет иметь метрическую шкалу (а значит, у него отсутствует кодировочная схема) и будет рассчитываться по следующим формулам: для мужчин (в нашем примере код 1 в признаке 34): 45/39.6
для женщин (в нашем примере код 2 в признаке 34): 55/60.4
Заполним поле условий. В условии мы должны записать условие, по которому отбирается анкета для присвоения ей того или иного весового значения. После условия следует поставить -> и указать значение или формулу для расчета значения, создаваемого признака. Соответственно для мужчин строка условия будет иметь вид: #34#=1 -> 45/39.6 для женщин: #34#=2 -> 55/60.4
Осталось поле "иначе". Весовой признак не должен принимать значение НеОтвет (обозначаемое символом $), каждая анкета должна обязательно иметь вес. Таким образом, для анкет, в которых по каким-то причинам не отмечен пол респондента, лучше всего сделать вес равным 1 (фактически, не взвешивать их).
Нажав на кнопку "ОК" мы построим новый признак (он будет добавлен в конец списка признаков массива), после чего форма условного вычисления автоматически закроется. Построение компенсационного веса для половой структуры нашей выборки закончено.
Подключим наш вес. Для этого воспользуемся функций взвешивания. В появившейся форме поставим галочку напротив флага "Взвешивать". А в поле "Вес: признак" укажем номер нашего весового признака (он будет последним в списке). После нажатия на кнопку "ОК" вес будет подключен. Подключение веса фиксируется в нижней панели главной формы программы. Также в заголовке к каждой таблице пишется номер весового признака, если взвешивание подключено. Соответственно для отключения веса необходимо на форме взвешивания убрать галочку напротив флага "Взвешивать" и нажать кнопку "ОК". Теперь, с подключеным весом, мы можем снова построить таблицу одномерных распределений для признака "Пол", чтоб посмотреть правильно ли мы все сделали, получаем ли мы при подключении весов необходимое соотношение мужчин и женщин.
Итак, компенсационные веса строятся для признаков:
1. Реальное распределение которых мы знаем. Например, количество мужчин и женщин, их возраст и ряд других социально-демографических показателей населения страны известны в результате переписи населения.
2. Которые имеют, по нашему мнению, существенное влияние на анализируемые признаки. Так политические взгляды часто связаны с возрастом человека, областью проживания; заинтересованность в том или ином товаре может зависеть от пола, возраста и образования. Таким образом, компенсационные веса строятся обычно для социально-демографических признаков (пол, возраст, место проживания, образование и т.п.).
Также, количество объектов в выборке в целом и сумма всех весов не должны сильно отличаться, хорошо, когда они совпадают. Мы не должны увеличивать объем выборки за счет компенсационных весов. Если после подключения весов у Вас сильно увеличилось общее количество объектов в массиве (число, отмеченное в заголовке любой таблицы как "Всего"), скорее всего вы неправильно рассчитали весовые коэффициенты.
Также считается, что если самый маленький вес (минимум по весовому признаку) отличается от самого большого веса (максимума по весовому признаку) более чем в три раза, выборка не очень хороша и использование весов исправляет взвешиваемых признаки, но при этом скорее всего присутствуют достаточно сильные искажения других данных.
ВАРІАНТ № 28