- •Інженерний метод розрахунку ризику, визначення при цьому умов стійкості систем. Приклад.
- •2. Концепція прийнятного ризику, законодавче затвердження його, наслідки. Приклад.
- •3. Основи теорії катастроф та елементи теорії надійності. Приклади їх застосування.
- •5.Механізм землетрусу, магнітуда та енергія розсіяння сейсмічних хвиль, шкали вимірювання руйнівного ефекту, профілактичні дії при землетрусі.
- •6. Буревій — загальна назва для потужних атмосферних явищ, дуже сильний вітер, ураган, буря, вітролом, бурелом, буревій, ураган.
- •7.Причини виникнення техногенних катастроф
- •9. Що таке надзвичайна ситуація? За якими критеріями класифікують усі надзвичайні ситуації. Пояснить, що визначають ці критерії?
- •10. На які підкласи діляться надзвичайні ситуації природного характеру? у чому полягає корисність класифікаторів, які визначають надзвичайні ситуації?
- •11. Дайте визначення понять гомосфера та ноксосфера. Пояснить, допустимо чи з позиції безпеки совмещати гомосферу та ноксосферу?
- •12. Які взаємні задачі вирішують при запобіганні надзвичайним ситуаціям. Опишіть який зв’язок між ними.
- •13. У чому різниця між індивідуальним ризиком та соціальним ризиком.
- •14. Оцінка і управління ризиком.
- •15. Назвіть підсистеми та рівні, з яких організаційно складається єдина державна система запобігання та реагування на надзвичайні ситуації в Україні.
- •18. Що є моніторинг надзвичайних ситуацій та що є планування заходів цивільного захисту? Який зв’язок між ними?
- •19. Що таке завчасне реагування на загрозу надзвичайних ситуацій? з якою метою воно здійснюється?
- •20. Наведіть загальні закономірності, яким підпорядковуються всі природні небезпеки
- •21. Яка схема системи державного управління цивільним захистом в Україні. Охарактеризуйте зв’язок між елементами першого рівня.
- •22. Які надзвичайні ситуації називають соціальними? Наведіть приклади. У чому заключається особливість соціальних надзвичайних ситуації.
- •24. Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, що здійснюються у разі виникнення нс.
- •Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •25. Першочергове життєзабезпечення постраждалого населення, яке здійснюється у разі виникнення нс.
- •26. Соціальні небезпеки
-
Інженерний метод розрахунку ризику, визначення при цьому умов стійкості систем. Приклад.
Ризик – можливість того, що все відбуватиметься не так, як очікується, можливість припуститися помилки. Методи визначення ризику: інженерний, модельний, статистичний, соціологічний, експертний. Інженерний ґрунтується на оцінці статистичних даних про нещасні випадки. Для кількісної оцінки небезпек використовують коефіцієнт індивідуального ризику, який розраховують за формулою R=n/N , де n – кількість подій з небажаним наслідком за один рік, N – це загальна кількість максимально можливих подій за певний період часу. Приклад (учитывая то, что вопросы повторяются, предлагаю заменить все данные, года, область и тд. Таким образом хоть не спалимся))))
Розрахунок ризику загибелі людини від невиробничих травм у Полтавській області
(кількість населення у 2009р. – 1,564х106, у 2010р. – 1,458х106)
Фактор |
Кількість випадків |
Різниця +/- |
Кількість випадків |
||||
2009 |
2010 |
2009 |
2010 |
||||
Дії транспорту |
267 |
400 |
-133 |
0,00170716 |
0,00274348 |
||
Отруєння алкоголем |
602 |
610 |
-8 |
0,0038491 |
0,00418381 |
||
Інші випадки отруєння |
222 |
173 |
49 |
0,00141944 |
0,00118656 |
||
Випадкові падіння |
51 |
74 |
-23 |
0,00032609 |
0,00050754 |
||
випадкові утоплення |
212 |
264 |
-52 |
0,0013555 |
0,0018107 |
||
Дія вогню |
106 |
101 |
5 |
0,00067775 |
0,00069273 |
||
Випадкові удушення |
67 |
79 |
-12 |
0,00042839 |
0,00054184 |
||
Дія електроструму |
59 |
47 |
12 |
0,00037724 |
0,00032236 |
||
Самогубства |
683 |
610 |
73 |
0,00436701 |
0,00418381 |
||
Вбивства |
224 |
194 |
30 |
0,00143223 |
0,00133059 |
||
Інші нещасні випадки |
273 |
496 |
-223 |
0,00174552 |
0,00340192 |
||
ВСЬОГО |
2766 |
3048 |
-282 |
0,01768542 |
0,02090535 |
2. Концепція прийнятного ризику, законодавче затвердження його, наслідки. Приклад.
Прийнятним вважається такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку.
Гранично допустимий ризик — це максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат. Надвірний ризик характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків.
Через це вимога абсолютної безпеки, що приваблює своєю гуманністю, може обернутися на трагедію для людей. Знехтуваний ризик у теперішній час також неможливо забезпечити з огляду на відсутність технічних та економічних передумов для цього. Тому сучасна концепція безпеки життєдіяльності базується на досягненні прийнятного (допустимого) ризику. Сутність концепції прийнятного (допустимого) ризику полягає у прагненні створити таку малу безпеку, яку сприймає суспільство у даний час. Прийнятний ризик поєднує технічні, економічні, соціальні та політичні аспекти і є певним компромісом між рівнем безпеки й можливостями її досягнення. Розмір прийнятного ризику можна визначити, використовуючи витратний механізм, який дозволяє розподілити витрати суспільства на досягнення заданого рівня безпеки між природною, техногенною та соціальною сферами. Необхідно підтримувати відповідне співвідношення витрат у зазначених сферах, оскільки порушення балансу на користь однієї з них може спричинити різке збільшення ризику і його рівень вийде за межі прийнятних значень.
На рис. 1 наведено графік, який ілюструє спрощений приклад визначення прийнятного ризику. З цього графіка видно, що із збільшенням витрат на забезпечення безпеки технічних систем технічний ризик зменшується, але зростає соціально-економічний. Витрачаючи надмірні кошти на підвищення безпеки технічних систем в умовах обмеженості коштів, можна завдати збитків соціальній сфері, наприклад, погіршити медичну допомогу.