Номер залікової книжки: 080332

Завдання:

1. Визначення поняття «безпеки життєдіяльності».

2. Планування та фінансування заходів з охорони праці.

3. Задача: Бригада мулярів в квартирі (об'ємом V) провадить ремонт, зокрема фарбувальні роботи фарбою НЦ-1125. У зв'язку з тим, що на відстані X від будинку розташована будівля дитячого садка, в якому нерідко відкриті вікна чи кватирки, в квартирі, що ремонтується, вікна відкривати не стали.

Визначити в момент, коли пофарбувались всі поверхні, що підлягали фарбуванню загальною площею S_ф (момент максимальних випаровувань), концентрацію в квартирі і-тої шкідливої речовини (ШР), що входить до складу фарби та вияснити, чи не шкідливо мулярам та мешканцям знаходитись в квартирі в цей час без індивідуальних засобів захисту органів дихання, а також, чи допустима концентрація ШР, що викидається в атмосферу через вентиляційну шахту будинку висотою Н та з площею устя S_У = 0,3 м2, біля вікон дитсадка.

Відомо, що в зазначений період через вентиляційну шахту з квартири витягується 35% максимальних випаровувань (σ_ш = 0,35), а ще 10 % через щілини в дверній коробці надходять до сходинкової клітки. Газоповітряна суміш виходить з устя шахти зі швидкістю ω_o.

4. Задача: у виробничому приміщені джерела надлишкових тепловиділень, а також випаровувань шкідливих рідин і не лише в середині витяжних шаф, а й поза ними.

Визначити необхідну кількість повітря для видалення надлишкових тепловиділень та для зменшення концентрацій шкідливих випаровувань у приміщені до гранично допустимих, якщо повітря щогодини надходить G_i (кг) шкідливих випаровувань, сумарна площа всіх вхідних отворів витяжних шаф F (м²), швидкість пароповітряної суміші в цих отворах V (м/с), а концентрація парів у повітропроводі місцевої вентиляції C_jm.

1. Визначення поняття «безпеки життєдіяльності».

З самого початку становлення людства найголовнішою проблемою була проблема захисту людини від оточуючих небезпек.

Для первісної людини головною загрозою були природні небезпеки. Саме тому вони поклонялися богам природи, стихій та використовували усі набуті знання для життя в єдності с оточуючим середовищем.

З розвитком суспільства з’явились інші види небезпек. Однією з найголовніших стали дії інших людей (війни, вбивства, терористичні акти та інше) та антропогенні чинники (прагнення людини глибше пізнати навколишній світ та створення матеріальних благ).

Для того щоб розуміти поняття «безпеки життєдіяльності» необхідно спочатку розглянути окремо дві складові : «безпека» та «жіттєдіяльність».

Розглянемо термін «життєдіяльність».

Термін «життєдіяльність» з’явився з появою пілотованої космонавтики.

Для розуміння звернемось до понять «життя» та «діяльність».

Життя – це одна з форм існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість пристосування до середовища та наявність обміну речовини і реакції на подразнення.

Порівняно з іншими формами існування матерії життя є вищою. Термін «життя» деякою мірою передбачає активну діяльність так як активність є властивістю усього живого.

Розглянемо термін «діяльність».

Діяльність є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні в інтересах людини навколишнього середовища.

Активність людини відрізняється від активності живих істот та організмів.

Людина пристосовується до навколишнього середовища та змінює його для своїх потреб, взаємодіє з ним. За допомогою цього досягає певної мети, яка виникає внаслідок появи у неї потреби.

Закони природного світу впливають на людину як на елемент природи та ланку в екологічній системі.

В свою чергу людина сама впливає на природу бо змінює та пристосовує її відповідно до законів суспільного розвитку для задоволення своїх матеріальних і духовних потреб.

Під життєдіяльністю розуміється властивість людини не просто діяти в життєвому середовищі, яке її оточує, а процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства загалом в єдності їхніх життєвих потреб і можливостей.

Далі розглянемо термін «безпека»: зустрічаються визначення безпеки як «такий стан будь-якого об’єкта, за якого йому не загрожує небезпека».

Але таке визначення не задовольняє повністю бо воно може характеризувати якусь ідеальну ситуацію, в якій безпека виступає як бажана, але недосяжна мета.

Також безпеку можна визначити як стан діяльності в якій є ймовірність виключення прояву небезпек або відсутня надзвичайна небезпека.

Необхідно визначити що ж таке небезпека:

• Негативна властивість живої та неживої матерії, що здатна спричиняти шкоду самій матерії: людям, природному середовищу, матеріальним цінностям;

• Це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення та/чи пошкодження.

ДСТУ 2293-99 визначає термін «безпека» як стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.

Відмітимо, що не досить складно визначити ризик виникнення аварій, пошкоджень або виходу з ладу простих технічних пристроїв.

Для людини чи суспільства ризик – це категорія, яка має велику кількість індивідуальних ознак і характеристик, і математично точно визначити його надзвичайно складно, а інколи не можливо. В таких ситуаціях ризик оцінюється експертною оцінкою.

Тому безпека – це збалансований, за експертною оцінкою, стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо.

Безпека людини – це поняття, що відображає саму суть людського життя, її ментальні, соціальні і духовні надбання. Безпека людини – невід’ємна складова характеристика стратегічного напрямку людства, що визначений ООН як «сталий людський розвиток», такий розвиток, який веде не тільки до економічного, а й до соціального, культурного, духовного зростання, що сприяє гуманізації менталітету громадян і збагаченню позитивного загальнолюдського досвіду.

Безпека життєдіяльності (БЖД) – це галузь знання та науково – практична діяльність, спрямована на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуту та виробництва, так і в умовах надзвичайних ситуацій.