- •Інженерний метод розрахунку ризику, визначення при цьому умов стійкості систем. Приклад.
- •2. Концепція прийнятного ризику, законодавче затвердження його, наслідки. Приклад.
- •3. Основи теорії катастроф та елементи теорії надійності. Приклади їх застосування.
- •5.Механізм землетрусу, магнітуда та енергія розсіяння сейсмічних хвиль, шкали вимірювання руйнівного ефекту, профілактичні дії при землетрусі.
- •6. Буревій — загальна назва для потужних атмосферних явищ, дуже сильний вітер, ураган, буря, вітролом, бурелом, буревій, ураган.
- •7.Причини виникнення техногенних катастроф
- •9. Що таке надзвичайна ситуація? За якими критеріями класифікують усі надзвичайні ситуації. Пояснить, що визначають ці критерії?
- •10. На які підкласи діляться надзвичайні ситуації природного характеру? у чому полягає корисність класифікаторів, які визначають надзвичайні ситуації?
- •11. Дайте визначення понять гомосфера та ноксосфера. Пояснить, допустимо чи з позиції безпеки совмещати гомосферу та ноксосферу?
- •12. Які взаємні задачі вирішують при запобіганні надзвичайним ситуаціям. Опишіть який зв’язок між ними.
- •13. У чому різниця між індивідуальним ризиком та соціальним ризиком.
- •14. Оцінка і управління ризиком.
- •15. Назвіть підсистеми та рівні, з яких організаційно складається єдина державна система запобігання та реагування на надзвичайні ситуації в Україні.
- •18. Що є моніторинг надзвичайних ситуацій та що є планування заходів цивільного захисту? Який зв’язок між ними?
- •19. Що таке завчасне реагування на загрозу надзвичайних ситуацій? з якою метою воно здійснюється?
- •20. Наведіть загальні закономірності, яким підпорядковуються всі природні небезпеки
- •21. Яка схема системи державного управління цивільним захистом в Україні. Охарактеризуйте зв’язок між елементами першого рівня.
- •22. Які надзвичайні ситуації називають соціальними? Наведіть приклади. У чому заключається особливість соціальних надзвичайних ситуації.
- •24. Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, що здійснюються у разі виникнення нс.
- •Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •25. Першочергове життєзабезпечення постраждалого населення, яке здійснюється у разі виникнення нс.
- •26. Соціальні небезпеки
18. Що є моніторинг надзвичайних ситуацій та що є планування заходів цивільного захисту? Який зв’язок між ними?
Підсистема ІІ рівня - завчасне реагування на загрозу виникнення НС є сукупністю організаційних, інженерно-технічних і технологічних, медико-біологічних, фінансово-економічних, екологічних, спеціальних та інших заходів, що здійснюються заздалегідь з метою:
Системат. спостереження і отримання первинної інформації для прийняття управл. рішень.
Моніторинг здійснюється з використанням багатьох методів і засоби; за принципом максимального залучення існуючих орг. структур суб’єктів моніторингу ТЕБ та НС (див. функціональні підсистеми ЄДС). МНС забезпечує єдине інформаційне середовище для оперативного постачання даних моніторингу через Урядову інформаційно-аналітичну систему з питань НС, для підтримки процесів підготовки, прийняття і контролю виконання управлінських рішень, пов’язаних з НС
В загальної структурі моніторингу НС, МНС здійснює спостереження і контроль за станом готовності до дій у НС підсистем єдиної системи ЦЗ та їх ланок:
Економічний ефект від моніторингу НС отримується завдяки скороченню часу на підготовку до робіт з реагування та ліквідації їх наслідків, а також за рахунок отримання об’єктивних даних для планування заходів ЦЗ від дії уражальних чинників провадиться за двома основними напрямками:
1) превентивні заходи щодо зниження ризиків і зменшення масштабів НС
Заходи технологічного характеру
Підвищення надійності технологічного обладнання та експлуатаційної надійності систем.
Інженерно-технічні заходи
Підвищення стійкості роботи об'єктів у НС з урахуванням ді ї вторинних факторів ураження
Науково технічні програми
Підготовка осіб, приймаючих рішення органів управління і сил
2) заходи щодо комплексного захисту населення і територій від НС, умовно включає:
Системи жорсткого захисту (подолання якої викликає витратити певної енергії)
існуючі уніфіковані способи захисту населення
(фонд захисних споруд, накопичення і підтримка в готовності засобів індивідуального захисту, приладів дозиметричного і хімічного контролю, розроблення та застосування типових режимів радіаційного захисту, накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна, комплекс режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів, евакуація населення);
спеціальні заходи інженерного захисту територій
(протизсувні, протиповіневі та інших інженерних споруд спеціального призначення)
Функціональний захист передбачає створення умов для узгоджених дій та виконання певних функцій персоналом об’єктів економіки, органами управління, силами реагування з
припинення функціонування аварійних об’єктів, інформування та оповіщення населення, розгортання в умовах НС необхідної кількості лікувальних закладів, контролю за якістю харчових продуктів, продовольчої сировини і питної води, впровадження засобів, способів і методів виявлення та оцінки радіаційної і хімічної обстановки, підтримання у готовності до дій сил реагування та навчання населення способам захисту у разі виникнення НС.
Охоронний захист як вид спеціального захисту від несанкціонованого та терористичного впливу.
Створення на певній території, об'єкті економіки умов для захисту населення, матеріальних цінностей та довкілля
Забезпечення ефективн. застосування за призначенням органів управління, сил і засобів ЦЗ.