15. Назвіть підсистеми та рівні, з яких організаційно складається єдина державна система запобігання та реагування на надзвичайні ситуації в Україні.

Едина державна система запобігання і реагування на НС техногенного і природного характеру (ЕДС) - центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організують проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат

ЄДС складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем і має чотири рівні - загальнодержавний, регіональний, місцевий та об'єктовий.

Функціональні підсистеми створюються міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади для організації роботи, пов'язаної із запобіганням надзвичайним ситуаціям та захистом населення і територій від їх наслідків. У надзвичайних ситуаціях сили і засоби функціональних підсистем регіонального, місцевого та об'єктового рівня підпорядковуються в межах, що не суперечать законодавству, органам управління відповідних територіальних підсистем єдиної державної системи.

Територіальні підсистеми єдиної державної системи створюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі для запобігання і реагування на НС у межах відповідних регіонів.

Структура та порядок діяльності підсистем ЕДС і підпорядкованих їм сил і засобів визначаються в положеннях про них.

Кожний рівень ЄДС має координуючі та постійні органи управління щодо розв'язання завдань у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям, захисту населення і територій від їх наслідків, систему повсякденного управління, сили і засоби, резерви матеріальних та фінансових ресурсів, системи зв'язку та інформаційного забезпечення.

Інформаційне забезпечення функціонування єдиної державної системи здійснюється:

центром управління в надзвичайних ситуаціях МНС;

силами і засобами Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань НС (далі - Урядова інформаційна система) із залученням технічних засобів і студійних комплексів Мінінформу;

інформаційними центрами і центрами управління в надзвичайних ситуаціях міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

центрами управління в надзвичайних ситуаціях Ради міністрів АРК Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, відповідних органів місцевого самоврядування.

уповноваженими органами з питань НС та цивільного захисту населення;

інформаційними службами підприємств, установ, організацій і потенційно небезпечних об'єктів із залученням засобів зв'язку і передачі даних.

16. Опішить напрямки і функції управління безпекою, які виділяють в єдиної державної системі запобігання та реагування на надзвичайні ситуації в Україні. Який механізм регулювання безпеки від надзвичайних ситуації?

Головною метою ЄДС НС є забезпечення реалізації державної політики па всій території України у сфері запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, захисту населення і територій від наслідків аварій, катастроф та стихійного лиха,

Основними завданнями ЄДС НС є:

• забезпечення запобігання виникненню НС;

• забезпечення готовності органів управління, сил і засобів;

• проведення рятувальних і невідкладних аварійна відновлювальних робіт та організація життєзабезпечення потерпілого населення;

• розробка нормативно правових актів, державних норм і стандартів;

• здійснення цільових та науково технічних програм;

• забезпечення сталості функціонування об'єктів економіки;

• збирання і опрацювання інформації про НС;

• визначення потреби у силах, матеріальних і фінансових ресурсах;

• здійснення державного нагляду, експертизи і контролю;

• створення та раціональне використання матеріально технічних ресурсів;

• своєчасне та достовірне інформування населення про обстановку та вжиті заходи;

• оповіщення населення про загрозу та виникнення НС;

• соціальний захист потерпілого населення;

• захист населення у надзвичайних ситуаціях;

• міжнародне співробітництво у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій,

Державне управління природно-техногенною безпекою здійснюється з використанням таких груп механізмів: організаційних, адміністративних, правових, економічних. Основне значення має система економічних механізмів у поєднанні з іншими вищезгаданими механізмами. Ефективне застосування механізмів управління ПТБ можливе лише за умов:

• комплексного підходу до визначення відповідальності за посилення дій, що призводять до надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, та розв’язання цієї проблеми на загальнодержавному рівні;

• віднесення безпеки населення і територій під час надзвичайних ситуацій до проблем виключної важливості для держави і суспільства, а їх розв’язання – до пріоритетів національної безпеки;

• ефективного міжнародного співробітництва з питань захисту від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

17. На основі чого визначають ступінь ризику техногенних надзвичайних ситуацій на небезпечному виробничому об’єкті. Назвіть заходи реагування для зон неприпустимого, жорсткого контролю та припустимого ризику.

Відповідно до ЗУ «Про об'єкти підвищеної небезпеки»: Ризик — ступінь ймовірності певної негативної події, яка може відбутися у певний час або за певних обставин на території об'єкта підвищеної небезпеки або за його межами.

Відповідно до ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять» ризик – це ймовірність нанесення шкоди з урахуванням його важкості (тяжкості). Ризики в якості основного кількісного показника рівня безпеки, приймаються у більшості складних систем, що включають в себе таки основні елементи, як людину (оператор, персонал, населення), об’єкти техносфери та оточуюче середовище. Ризик, фактично, є міра небезпеки. Часто використовують поняття "ступінь ризику" (risk level).

Ступінь ризику техногенної НС на небезпечному виробничому об'єкті, експлуатація якого пов'язана з безліччю небезпек, визначається на основі обліку відповідних показників ризику. У загальному випадку показники ризику виражаються у виді сполучення (комбінації) імовірності (або частоти) і тяжкості наслідків небажаних подій небезпеки, що розглядаються.

Індекс ризику небезпеки
Класифікація ризику 1А,1В,1С,2А,2В,ЗА 1D,2С,2D,ЗВ,ЗС 1Е,2Е,3D,ЗЕ,4А,4В 4С,4D,4Е	Критерії ризику Неприпустимий (надмірний) Небажаний (гранично допустимий) Припустимий з перевіркою (прийнятний) Припустимий без перевірки (знехтуваний)