10. На які підкласи діляться надзвичайні ситуації природного характеру? у чому полягає корисність класифікаторів, які визначають надзвичайні ситуації?

• Природна надзвичайна ситуація - це обстановка на визначеній території або акваторії, що склалася у разі виникнення джерела природної надзвичайної ситуації, яка може потягти або потягла за собою людські жертви, завдати шкоди здоров'ю людей і довкіллю, а також призвести до значних матеріальних втрат і порушення життєдіяльності людей.

Серед надзвичайних ситуацій природного походження в Україні найчастіше трапляються:

• геологічна небезпечні явища, такі, як зсуви, обвали та осипи, просадки земної поверхні різного походження та ін.;

• метеорологічна небезпечні явища, такі, як зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь;

• гідрологічна небезпечні явища, такі, як повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових вод та ін.;

• природні пожежі лісових та хлібних масивів;

• масові інфекції та хвороби людей, тварин і рослин.

Стихійні лиха, що мають місце на території України, можна поділити на прості, що включають один елемент, наприклад, сильний вітер, зсув або землетрус, та складні, що включають декілька одночасно діючих процесів однієї групи або кількох груп, наприклад, негативних атмосферних та геодинамічних екзогенних процесів, ендогенних, екзогенних та гідрометеорологічних процесів у поєднанні з техногенними.

Надзвичайні ситуації природного характеру

• за розмірами заподіяних (очікуваних) економічних збитків та людських втрат;

• за кваліфікаційними ознаками надзвичайних ситуацій.

Природні надзвичайні ситуації класифікують за видами можливих природних явищ, що призводять до їх виникнення: * небезпечні геологічні, * метеорологічні, * гідрологічні морські та прісноводні явища, * деградація ґрунтів чи надр, * природні пожежі, * зміна стану повітряного басейну, * інфекційна захворюваність людей та сільськогосподарських тварин, * масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами і збудниками, * зміна стану водних ресурсів і біосфери тощо.

Кожний клас стихійних лих класифікується за характеристиками явища, які визначають особливості дії факторів ураження на людей, навколишнє природне середовище та суб'єкти господарської діяльності.

Джерелом природної надзвичайної ситуації є небезпечне природне явище або процес, причиною виникнення якого може бути: * землетрус, * викид вулкану, * обвал, сель, * провал ґрунту, * ерозія, * перероблення берегів, * цунамі, * лавина, * повінь, * підтоплення, * затор, * штормовий пагін води, * сильний вітер, * смерч, * пильна буря, * суховій, * сильні опади, * засуха, заморозки, * туман, * гроза, * природні пожежі, * зміни стану суші, * зміни складу і властивостей атмосфери, * зміни стану гідросфери та біосфери тощо.

11. Дайте визначення понять гомосфера та ноксосфера. Пояснить, допустимо чи з позиції безпеки совмещати гомосферу та ноксосферу?

Гомосфера - область, в якій турбулентна дифузія переважає над молекулярної, внаслідок чого відносний вміст основних компонент атмосфери (хімічний склад) залишається постійним по висоті, виключаючи хімічно активні малі компоненти.  Гомосфера - Атмосферні шари зі складом повітря, мало мінливих з висотою (крім вуглекислого газу, озону, водяної пари), від поверхні землі приблизно до 90 - 100 км. Гомосфера - простір (робоча зона), де знаходиться людина в процесі даної діяльності. Ноксосфера - простір, в якому постійно існують або періодично виникають небезпеки. Поєднання гомосфери і ноксосфери неприпустимо. Методи: • Просторове і (або) тимчасовий поділ гомосфери і ноксосфери. Це досягається засобами дистанційного управління, автоматизації, роботизації, організації та ін • Нормалізація ноксосфери шляхом виключення небезпек. Це сукупність заходів, що захищають людину від шуму, газу, пилу, небезпеки травмування і т. п. засобами колективного захисту. • Використання різних прийомів і засобів, спрямованих на адаптацію людини до відповідної середовищі і підвищенню його захищеності. Метод реалізує можливості профвідбору, навчання, психологічного впливу, засобів індивідуального захисту основи теорії ризику  Небезпеки можуть бути реалізовані у формі травм або хвороб тільки в тому випадку, якщо зона формування небезпек (ноксосфера) перетинається із зоною діяльності людини (гомосфера). У виробничих умовах - це робоча зона і джерело небезпеки як один з елементів виробничого середовища. Схема формування області дії небезпеки на людину Схема формування області дії небезпеки на людину Ризик - кількісна характеристика дії небезпек, які формуються конкретною діяльністю людини, тобто відношення числа несприятливих проявів небезпеки до можливого числу за певний проміжок часу (частота реалізації небезпеки). R = n / N де R - ризик (1/год); n - число несприятливих проявів небезпеки за певний проміжок часу (рік); N - можливе число проявів небезпеки за той же період. Приклад. Згідно зі статистичними даними в даний час щорічно в Росії в аваріях і катастрофах гине близько 50 тисяч чоловік. визначимо ризик загибелі людини в аварії або катастрофи, 1/год: (N = 148 млн чол. - чисельність населення Росії). У виробничих умовах розрізняють індивідуальний і груповий (соціальний) ризик. Індивідуальний ризик характеризує реалізацію небезпечності певного виду діяльності для конкретного індівідуума.Іспользуемие в Росії показники виробничого травматизму та професійної захворюваності, такі як частота нещасних випадків і професійних захворювань, є вираженням індивідуального виробничого ризику. Груповий, або соціальний, ризик являє собою залежність між частотою пригод (аварій, катастроф, стихійних лих) і числом постраждалих в них людей. Приклад визначення групового ризику: Приклад визначення групового ризику 1 - 100 АЕС США, 2 - пожежі (США), 3 - пожежі (Англія); 4 - авіакатастрофи (США), 5 - авіакатастрофи (Англія) Розрізняють також прямий і непрямий ризик. Прямий ризик пов'язаний з безпосередньою дією на людину тієї чи іншої небезпеки, наприклад рухомих частин обладнання. Забруднюючи навколишнє середовище відходами своєї діяльності, людина піддає себе непрямому ризику, оскільки змінена людиною середовище може в кінцевому рахунку стати непридатною для його існування в ній. Використання ризику як універсального показника при оцінці дії різних негативних чинників на людину в даний час починає застосовуватися для порівняння безпеки різних галузей економіки і типів робіт, обгрунтування соціальних переваг і пільг для певної категорії осіб. Приклад. Розраховано, що при масових рентгенологічних обстеженнях населення з діагностики раку шлунка для осіб молодше 40 років радіаційний ризик перевищує користь від можливого виявлення раку. Запропоновано зменшити частоту рентгенівських опромінень до 1 разу на 3 роки і обстежувати населення тільки старше 40 років.