21. Яка схема системи державного управління цивільним захистом в Україні. Охарактеризуйте зв’язок між елементами першого рівня.
Едина державна система запобігання і реагування на НС техногенного і природного характеру (ЕДС) - центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організують проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат
ЄДС складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем і має чотири рівні - загальнодержавний, регіональний, місцевий та об'єктовий.
Функціональні підсистеми створюються міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади для організації роботи, пов'язаної із запобіганням надзвичайним ситуаціям та захистом населення і територій від їх наслідків. У надзвичайних ситуаціях сили і засоби функціональних підсистем регіонального, місцевого та об'єктового рівня підпорядковуються в межах, що не суперечать законодавству, органам управління відповідних територіальних підсистем єдиної державної системи.
Територіальні підсистеми єдиної державної системи створюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі для запобігання і реагування на НС у межах відповідних регіонів.
Структура та порядок діяльності підсистем ЕДС і підпорядкованих їм сил і засобів визначаються в положеннях про них.
Кожний рівень ЄДС має координуючі та постійні органи управління щодо розв'язання завдань у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям, захисту населення і територій від їх наслідків, систему повсякденного управління, сили і засоби, резерви матеріальних та фінансових ресурсів, системи зв'язку та інформаційного забезпечення.
22. Які надзвичайні ситуації називають соціальними? Наведіть приклади. У чому заключається особливість соціальних надзвичайних ситуації.
Надзвичайні ситуації соціального і соціально-політичного характеру — це ситуації, пов’язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об’єктів ядерних устав і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікації, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.
Між небезпеками природними, техногенними і соціальними існує органічний зв'язок. Цей зв'язок простежується на прикладі небезпек, які загрожують національним культурам. Безпека національної культури — це складова загальної безпеки, яка характеризує ступінь захищеності особи та суспільства від впливу (наруги) чужого безкультур'я, грубого порушення її ідеалів виховання, віри, свідомості, які суперечать етнічному та особистому сприйняттю оточуючого середовища.
Проблема культурної безпеки повстає в наш час дуже загостреною в зв'язку з шаленим розвитком комунікацій та можливості швидкісної зміни координат у просторі. Інакше кажучи культурна небезпека — це негативні наслідки прогресу. Якщо навіть не передбачаються та не плануються ідеологічні диверсії, то можливість дивитися фільми по мережі Internet, насильство у засобах масової інформації чужої культури несе загрозу культурі титульної нації. Це особливо стосується підростаючого покоління, коли формується характер людини. Розваги та комп'ютерні ігри з елементами насилля, жорстокості, сучасні фільми із спрощеним висвітленням статевих стосунків — це культурна небезпека. Махатма Ганді наголошував, що він за те, що б його дім був відкритий вітрам усіх культур, але категорично заперечує, щоб ці вітри збивали з ніг. Культура стала потужним бізнесом. Кінопрокат дає США до 30 млрд. доларів прибутку щорічно. Телемережі несуть насильство у всі найвіддаленіші куточки світу. Одним з наслідків такої експансії є значне погіршення психічного здоров'я населення переважної більшості країн, особливо за останні чверть віку. Так, у 15-ти найбільш розвинутих країнах показник поширення психічних захворювань за період у 93 роки (1900-1993) зріс у 10 разів і становить 303,7 на 10000 населення; особливо зросли неврози (61,7 рази) і алкоголізм (у 58,2 рази). Змінюється саме поняття екологічного чинника. Окрім традиційних фізико-хімічних, слід враховувати психосоціальний, соціокультурний, інформаційний вплив. Доведено, що коли суспільне життя химерне і жорстке, мозкова діяльність відхиляється від правильного шляху. Ще у XIX сторіччі описано неврастенію, яку було названо "американським неврозом" тому, що це був прояв впливу телеграфу, телефону, преси, конкуренції, індустріалізації, американських умов життя, з його інтенсифікацією, боротьбою за виживання.
Як наслідок, особа, яка засвоїла інші цінності, ніж цінності етносу, не завжди зможе в належній мірі вшанувати Батьківщину, її незалежність, цілісність та благополуччя. Така особа не зможе самовіддано захищати Державу та суспільство від соціальних небезпек, тобто культурна небезпека народжує соціальну небезпеку. Як було раніше доведено, наслідком соціальних небезпек виникають техногенні, а звідси і природні небезпеки.
І навпаки, техногенні та природні небезпеки породжують нестабільність, зміни в укладі життя, що може призвести до соціальних небезпек.
Тенденція до зростання кількості НС місцевого і об'єктового рівнів, що спостерігається, викликає не лише значні матеріальні збитки, але й створює певне соціальне напруження в суспільстві. При цьому створюються умови зростання культурної небезпеки, яка є складовою соціальної. Можна зробити висновок, що збільшення одної ланки (її розтягування) неможливе без збільшення інших. Тому потрібно комплексне, все направлене запобігання небезпек. Долаючи одну, маємо шанс зростання іншої, тому що напружений ланцюг передає напруження на всі ланки.
Згідно І.П. Павлову зараз відбувається зміна "динамічного стереотипу", що спричиняє емоційний стрес, стан тривоги. У зворотній реакції на емоційний стрес задіяні не тільки психіка, але й внутрішні органи, вегетативна нервова система (цілісне реагування). Культурні аспекти психічного здоров'я проявляються також у так званій кризі ідентичності, проявом чого є втрата відчуття самого себе, неможливість пристосуватися до нових суспільних і економічних відносин, до власної ролі у зміненому суспільстві. Ідентифікаційних ознак автори глобалізації намагаються позбавити цілих націй і народів.
Існують два ціннісні компоненти, співвідношення між якими характеризує стан суспільного життя.
Перший ціннісній компонент — цінності культури суспільства. Другий ціннісний компонент — ціннісна орієнтація особистості. Зв'язок між цими двома крайніми компонентами культури — найважливіший цементуючий і стимулюючий початок всього суспільного життя. І навпаки — порушення цього зв'язку визначає глибоку духовну кризу. В сучасному суспільстві у поєднанні будь-яких складових суспільного життя і в усвідомленості його цілісності велика роль належить інтелігенції. Вона виконує роль духовного і інтелектуального посередника в системі суспільних зв'язків. Але інтелігенція може справитися з цією роллю за умови, коли її усвідомлення не порушено, коли воно само засновується на відповідних посиланнях світоглядного характеру. Одна з цих особливостей сучасної духовної кризи інтелігенції є різкий поворот від атеїстичного світоусвідомлення до релігійного. І тому криза в світоглядній орієнтації інтелігенції теж є небезпекою соціального стану суспільства.
На фоні змінених орієнтирів суспільство потерпає від соціальних небезпек, які викликали зміни і втрати загальнолюдських цінностей і орієнтацій значної кількості населення.
Результатом зміни світу цінностей і орієнтирів частини суспільства є бродяжництво, проституція, п'янство, алкоголізм, тютюнопаління, наркоманія, захворювання на СНІД.
Визначені соціальні небезпеки формують в людському середовищі "групи ризику". "Групи ризику" впливають на стан суспільства шляхом підвищення чисельності кримінальних злочинів, втягування в свої лави все нових представників здорової частини суспільства, впливу на стан здоров'я оточуючих їх людей, погіршують генофонд нації.
Вищезгадані негативні явища в суспільстві (бродяжництво, проституція та ін.) створюють негативне коло, причини якого, в більшості випадків, пов'язані між собою.
Загостреність обставин викликають також незадовільний стан умов праці, проживання і побуту. Вся сукупність обставин збільшує ступінь соціального напруження.
Це може стати передумовою виникнення страйку, а за розвитком відповідних негативних явищ і умов піти в своєму розвитку аж до повстання чи революції.
Такий розвиток подій завжди, навіть в ретельно організованих суспільних змінах, супроводжується виникненням стихійних угруповань, які здійснюють свої плани наживи за рахунок мародерства і вандалізму серед населення, що в своєму подальшому розвитку закінчується тяжкими наслідками актів тероризму.
Необхідність усвідомлених знань розвитку соціальних небезпечних факторів пов'язана з розумінням — куди може привести сукупний їх розвиток і як може потерпіти населення від необачливих дій стихійного характеру.
Найбільше, від чого може потерпіти людина, це від помилок розуміння свого становища в суспільстві. Щоб орієнтуватися в цьому світі, щоб його розуміти, людина повинна визначити, які її дії будуть мати підтримку і схвалення, а які, навпаки, — будуть викликати недовіру і непорозуміння з боку суспільства. Визначена для себе система спілкування з суспільством становить передумови подальшого прогнозу під час взаємодій з суспільством. Це вже робиться за набутим досвідом і становить систему самооцінки людини до своїх дій. Розуміння критеріїв самооцінки й оцінки вчинків інших людей дається завдяки усвідомленню ціннісного і нормативного змісту культури.
23. Негайне реагування, яке здійснюється у разі виникнення НС.
У разі виникнення НС техногенного та природного характеру сили постійної готовності залучаються для термінового реагування.
Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації (ЄДС ) - це державна система, яка включає центральні органи виконавчої влади, P M Автономної Республіки Крим, державні адміністрації областей, міст Києва і Севастополя та районів, виконавчі органи Рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання і реагування у разі виникнення нс з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.
Основними завданнями ЄДС НС щодо реагування є:
забезпечення готовності органів управління, сил і засобів;
проведення рятувальних і невідкладних аварійна відновлювальних робіт та організація життєзабезпечення потерпілого населення;
збирання і опрацювання інформації про НС;
визначення потреби у силах, матеріальних і фінансових ресурсах;
своєчасне та достовірне інформування населення про обстановку та вжиті заходи;
оповіщення населення про загрозу та виникнення НС;
соціальний захист потерпілого населення;
Реагування на НС : скоординовані дії підрозділів єдиної державної системи щодо реалізації планів дій (планів ліквідації MC); • уточнених в умовах конкретного виду та рівня ІІС з метою надання невідкладної допомоги потерпілим; • усунення загрози життю та здоров'ю людей, зменшення матеріальної шкоди і фінансових витрат; • ліквідація наслідків ІІС; • гострий період ліквідації НС; • плановий і програмний періоди ліквідації НС. Взаємодія органів управління ЄДС НС та підпорядкованих їм сил організується з метою своєчасного і ефективного реагування на надзвичайні ситуації.
Правовою основою створення ЄДС НС є Закони України "Про надзвичайний стан", "Про цивільну оборону України", Про війська ЦО", доповнення та зміни до них, інші законодавчі акти, укази Президента України про створення структур Міністерства України з питань надзвичайних
Визначаються центральні і територіальні органи управління, які взаємодіють у кризових ситуаціях, склад і кількість сил та засобів реагування на надзвичайну ситуацію. Погоджується порядок спільних дій сил реагування на надзвичайну ситуацію, вирішуються питання всебічного забезпечення.
На діяльність ЄДС НС здійснюють вплив фактори: • зовнішні (трансграничний характер НС, соціально-економічні зміни в світі, наявність світового досвіду та ринку) та • внутрішні (високий рівень техногенної та природної безпеки в Україні, необхідність протистояння НС, соціально-економічні зміни в Україні, високий науково-технічний рівень в Україні, обмеженість наявних матеріально-технічних ресурсів та фінансових резервів).
+ схема ЄДС питання 21