- •1. 1. (Т. 86) Функції соціогуманітарних наук.
- •1. 2. (Т. 40) Основні риси постмодерністського концептуального підходу.
- •1. 3. (Т. 74) Сутність демократії як форми державного правління.
- •1. (П. 32) Основні положення якісного і кількісного підходів у соціології.
- •2. (П. 20) Критерій Хі-квадрат, його зміст та оцінка значення.
- •2.1. (Т. 36) Організація як об’єкт міждисциплінарного аналізу.
- •2.2. (Т. 17) Інформаційний простір та ресурси. Інформаційні мережі, системи та процеси.
- •2. (П. 22) Множинна регресія. Коефіцієнти приватної та множинної кореляції.
- •3.1. (Т 58) Розвиток та функціонування пр в Україні.
- •3.2. ( Т 13 ) Етнометодологія г.Гарфінкеля в контексті розвитку феноменологічної соціології.
- •3.3. ( Т 62 ) Соціальна база, доктрина, протиріччя антиглобалістського руху. Культурно-релігійний фундаменталізм. Культурні пороги глобалізації.
- •1. ( П 19 )Композиція основної частини звіту соціологічного дослідження.
- •( П 27 ) Необхідність у використанні засобів дискриптивної статистики.
- •4.1. ( Т 67 ) Соціокультурні основи Новоєвропейської цивілізації та трансформація західно-християнського світу в новоєвропейсько- північно-атлантичну цивілізацію.
- •( Т 65 ) Соціогуманітарна наука як культурна цінність.
- •( Т 28 ) Основні завдання соціальної психології у сучасному суспільстві.
- •( П 48 )Способи кодування даних якісних досліджень.
- •( П 47 ) Розрахунок об’єму та помилки вибіркової сукупності.
- •Питання з теоретичної частини: (50 ) 1.Постмодернізм як соціальне явище: характерні риси.
- •Питання з практичної частини:
- •1. “Обґрунтована теорія” б.Гейзера і а.Штрауса. Обґрунтування можливості побудови міні – теорій в якісних дослідженнях.
- •2. Коефіцієнти рангової кореляції: їхній зміст, порівняльна характеристика особливостей кожного.
- •Питання з теоретичної частини:
- •( 78) 2. Сучасні соціологічні концепції міста.
- •Питання з практичної частини: (51) 1. Структура та загальні вимоги до написання звіту соціологічного дослідження.
- •( 41) 2. Поняття регресії. Види регресій.
- •2. Теоретичні витоки феноменології.
- •3.Елементи комунікаційної моделі (відправник, повідомлення, канал передачі, отримувачі, контекст відносин, соціальне оточення).
- •1.Вимоги до оформлення таблиць, діаграм, графіків тощо. Висновки та рекомендації.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •3. Основні предметні області та проблеми вивчення міста в сучасній соціології.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2. Е. Гуссерль як засновник феноменологічної соціології.
- •3. Фактори, що впливають на становище особистості в структурі особистісних стосунків.
- •2.Питання з практичної частини:
- •2. Кластерний аналіз: суть процедури та доцільність використання в соціології.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •1. Соціологічне знання: специфіка, критерії науковості та перспектива розвитку.
- •2. Теоретичні основи розуміння соціокультурного розвитку людства.
- •3. План програми по зв’язках з громадськістю.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1. Звіт як головний результуючий документ дослідження. Зв’язок звіту із програмою соціологічного дослідження.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •Шляхи розвитку людства: загальна схема (89)
- •Досягнення соціогуманітарних наук в період незалежності України. (10)
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Конституція України про основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина. (20)
- •Вчення п. Бергера та т.Лукмана про соціальне конструювання реальності. (4)
- •2.Питання з практичної частини:
- •Особливості написання прес-релізу. (37)
- •2.2.Коефіцієнти взаємного впливу ознак (асоціації та контенгенції Гудмана). (16)
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •3. Концепція індивідуалізованого суспільства за з.Бауманом
- •3. Парадигмальний статус соціологічної науки
- •1. Особливості збереження даних якісного дослідження.
- •2. Коефіцієнти кореляції Пірсона, Крамера, Чупрова: їхнє призначення та діапазон значень.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •23.1. (Т. 60) Системна криза сучасної світ-системи (і.Валлерстайн).
- •23.2. (Т. 30) Назвати і розкрити основні парадигми партиципітарної демократії.
- •23.3. (Т. 73) Становлення пр як окремого соціального інституту.
- •1. (П. 43) Призначення наукової публікації та специфіка подання матеріалу.
- •2.( П 23 )Моделі факторного аналізу. Критерії відбору кількості факторів.
- •( Т 1 ) Предмет соціальної психології. Соціально-психологічні явища.
- •( Т 68 ) Соціокультурні основи східно-християнської та західно-християнської цивілізації в епоху Середньовіччя.
- •( Т 5 ) Вчення про типізацію в феноменологічній соціології а.Щуца.
- •II. Питання з практичної частини
- •(35) 2.Особливості інтерпретації результату факторного аналізу. Використання ітерації.
- •I. Питання з теоретичної частини (15) 1.Інформаційна мережа та технології як чинники глобальних соціальних трансформацій. Інформаційна екологія.
- •( 90) 2.Щюц та його внесок до розвитку феноменологічної соціології.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •1. Транснаціональне громадянське суспільство (у.Бек).
- •2. Ціннісний сенс розвинутого громадянського суспільства.
- •3. Місто як системний організм. Зміст та структура сучасного міста.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1. Фокусоване та лейтмотивне біографічне інтерв’ю.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •Освіта як фактор соціальної мобільності в умовах глобалізації. Університет як економічна корпорація. Споживання знань. (37)
- •Характеристика основних засобів розповсюдження інформації (87)
- •Феноменологічні технології пізнання в соціології. (84)
- •2.Стандартизація показників (необхідність та прийоми).
- •1.Питання з теоретичної частини
- •3. Виробничо-економічна парадигма соціології міста
2.Питання з практичної частини:
(56) 1. Транскрибування вербальних даних.
Транскрипт - це переведення звукових і вербальних записів в текстову інформацію.
Транскрипт як джерело інформації завжди залишається первинним, базовим елементом
по відношенню до концепцій.
Приступати до транскрипції потрібно після прочитання потрібної літератури, і пам'ятати про свої враження від етапу польової роботи.
У цілому процес реконструктурірованія тексту разом з транскрібуціей полягає у перекладі тексту з його первісного вигляду в одиниці аналізу (секвенції), структуровані за темам.Аналітіческі описати - значить перелічити всі цікаві для нас характеристики об'єкта аналізу (людини, події, групи). У якісному дослідженні такий опис носить назву насиченого, щільного опису, в ньому, крім фіксації самої події або відносини можуть бути виділені:
а) його контекст;
б) суб'єктивна значимість того, що відбувається для учасників дії;
в) яким чином відбувався процес.
Розкладання епізоду на елементи може відбуватися і з інших підстав у залежності від цілей дослідника. Важливо, щоб вони дозволяли всебічно описати подію чи епізод.
Важливо, щоб опис було якомога більше конкретизованим, всебічним і містило на цьому етапі мінімум дослідницьких оцінок. Щільне опис являє собою варіант короткого опису ситуації в термінах її учасників.
У результаті транскрипт матиме по одній фразі з кожного питання, яка і буде нести в собі головний зміст, необхідного нам змісту. У транскрібуціі можна виділити соціальний контекст, який послужить первинної кодуванням, головний код який можливо застосувати до подальшої.
(31) 2. Основні завдання кількісних методів у соціології.
Кількісні методи використовуються тоді, коли треба виразити числові характеристики різних сторін явищ або зв’язки між ними. До них відносяться: шкалування, вимірювання, кореляційний аналіз, факторний аналіз, регресивний аналіз, дискрептивна статистика, квантифікація, прогнозування тощо.
Кількісні методи використовуються в двох основних напрямках: а) для обробки результатів
спостережень і експериментів; б) для моделювання, діагностики, прогнозування, комп'ютеризації різних процесів.
Завдання кількісних методів:
1. Компактний опис отриманої в ході соц. дос-нь інформації(побудова варіац. рядів, розрах. Параметрів розподілу, статистичне групування в табл. тощо);
2. Вимірювання зв’язків між ознаками явища, що досліджуються. Тут викор.: а)безпосереднє
вимірювання на основі кореляц. чи дискрепт. аналізі; б) описання виду залежності(регрес. аналіз та мат. моделювання);
3. Виявлення латентних(прихованих чинників), що демонструють взаємозв’язок дослідж. набору
параметрів соц. явища(факторний чи латентний аналіз);
4. Класифікація ознак і об’єктів;побудова типологій(планерний або таксономічний аналіз);
5. Перевірка гіпотез статист. методами і оцінка значущості розрахункових значень статист. Показників та параметрів розподілу;
6. Прогнозування шляхом виявлення осн. тенденцій розвитку соц. об’єктів + допоміжні завдання;
7. Забезпечення надійності і достовірності вихідної інформації(планування вибірки з викор.
розпізнавання образів дискрептивного аналізу);
Емпіричне обґрунтування спец. соц. теорій(побудова моделей).
БІЛЕТ №10