- •1. 1. (Т. 86) Функції соціогуманітарних наук.
- •1. 2. (Т. 40) Основні риси постмодерністського концептуального підходу.
- •1. 3. (Т. 74) Сутність демократії як форми державного правління.
- •1. (П. 32) Основні положення якісного і кількісного підходів у соціології.
- •2. (П. 20) Критерій Хі-квадрат, його зміст та оцінка значення.
- •2.1. (Т. 36) Організація як об’єкт міждисциплінарного аналізу.
- •2.2. (Т. 17) Інформаційний простір та ресурси. Інформаційні мережі, системи та процеси.
- •2. (П. 22) Множинна регресія. Коефіцієнти приватної та множинної кореляції.
- •3.1. (Т 58) Розвиток та функціонування пр в Україні.
- •3.2. ( Т 13 ) Етнометодологія г.Гарфінкеля в контексті розвитку феноменологічної соціології.
- •3.3. ( Т 62 ) Соціальна база, доктрина, протиріччя антиглобалістського руху. Культурно-релігійний фундаменталізм. Культурні пороги глобалізації.
- •1. ( П 19 )Композиція основної частини звіту соціологічного дослідження.
- •( П 27 ) Необхідність у використанні засобів дискриптивної статистики.
- •4.1. ( Т 67 ) Соціокультурні основи Новоєвропейської цивілізації та трансформація західно-християнського світу в новоєвропейсько- північно-атлантичну цивілізацію.
- •( Т 65 ) Соціогуманітарна наука як культурна цінність.
- •( Т 28 ) Основні завдання соціальної психології у сучасному суспільстві.
- •( П 48 )Способи кодування даних якісних досліджень.
- •( П 47 ) Розрахунок об’єму та помилки вибіркової сукупності.
- •Питання з теоретичної частини: (50 ) 1.Постмодернізм як соціальне явище: характерні риси.
- •Питання з практичної частини:
- •1. “Обґрунтована теорія” б.Гейзера і а.Штрауса. Обґрунтування можливості побудови міні – теорій в якісних дослідженнях.
- •2. Коефіцієнти рангової кореляції: їхній зміст, порівняльна характеристика особливостей кожного.
- •Питання з теоретичної частини:
- •( 78) 2. Сучасні соціологічні концепції міста.
- •Питання з практичної частини: (51) 1. Структура та загальні вимоги до написання звіту соціологічного дослідження.
- •( 41) 2. Поняття регресії. Види регресій.
- •2. Теоретичні витоки феноменології.
- •3.Елементи комунікаційної моделі (відправник, повідомлення, канал передачі, отримувачі, контекст відносин, соціальне оточення).
- •1.Вимоги до оформлення таблиць, діаграм, графіків тощо. Висновки та рекомендації.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •3. Основні предметні області та проблеми вивчення міста в сучасній соціології.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2. Е. Гуссерль як засновник феноменологічної соціології.
- •3. Фактори, що впливають на становище особистості в структурі особистісних стосунків.
- •2.Питання з практичної частини:
- •2. Кластерний аналіз: суть процедури та доцільність використання в соціології.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •1. Соціологічне знання: специфіка, критерії науковості та перспектива розвитку.
- •2. Теоретичні основи розуміння соціокультурного розвитку людства.
- •3. План програми по зв’язках з громадськістю.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1. Звіт як головний результуючий документ дослідження. Зв’язок звіту із програмою соціологічного дослідження.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •Шляхи розвитку людства: загальна схема (89)
- •Досягнення соціогуманітарних наук в період незалежності України. (10)
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Конституція України про основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина. (20)
- •Вчення п. Бергера та т.Лукмана про соціальне конструювання реальності. (4)
- •2.Питання з практичної частини:
- •Особливості написання прес-релізу. (37)
- •2.2.Коефіцієнти взаємного впливу ознак (асоціації та контенгенції Гудмана). (16)
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •3. Концепція індивідуалізованого суспільства за з.Бауманом
- •3. Парадигмальний статус соціологічної науки
- •1. Особливості збереження даних якісного дослідження.
- •2. Коефіцієнти кореляції Пірсона, Крамера, Чупрова: їхнє призначення та діапазон значень.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •23.1. (Т. 60) Системна криза сучасної світ-системи (і.Валлерстайн).
- •23.2. (Т. 30) Назвати і розкрити основні парадигми партиципітарної демократії.
- •23.3. (Т. 73) Становлення пр як окремого соціального інституту.
- •1. (П. 43) Призначення наукової публікації та специфіка подання матеріалу.
- •2.( П 23 )Моделі факторного аналізу. Критерії відбору кількості факторів.
- •( Т 1 ) Предмет соціальної психології. Соціально-психологічні явища.
- •( Т 68 ) Соціокультурні основи східно-християнської та західно-християнської цивілізації в епоху Середньовіччя.
- •( Т 5 ) Вчення про типізацію в феноменологічній соціології а.Щуца.
- •II. Питання з практичної частини
- •(35) 2.Особливості інтерпретації результату факторного аналізу. Використання ітерації.
- •I. Питання з теоретичної частини (15) 1.Інформаційна мережа та технології як чинники глобальних соціальних трансформацій. Інформаційна екологія.
- •( 90) 2.Щюц та його внесок до розвитку феноменологічної соціології.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •1. Транснаціональне громадянське суспільство (у.Бек).
- •2. Ціннісний сенс розвинутого громадянського суспільства.
- •3. Місто як системний організм. Зміст та структура сучасного міста.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1. Фокусоване та лейтмотивне біографічне інтерв’ю.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •Освіта як фактор соціальної мобільності в умовах глобалізації. Університет як економічна корпорація. Споживання знань. (37)
- •Характеристика основних засобів розповсюдження інформації (87)
- •Феноменологічні технології пізнання в соціології. (84)
- •2.Стандартизація показників (необхідність та прийоми).
- •1.Питання з теоретичної частини
- •3. Виробничо-економічна парадигма соціології міста
Питання з практичної частини:
1. “Обґрунтована теорія” б.Гейзера і а.Штрауса. Обґрунтування можливості побудови міні – теорій в якісних дослідженнях.
Сходження до теорії, або grounded theory, як тактику зазвичай пов'язують з іменами Б. Глейзера і А. Страуса і створеної ними наприкінці 60-х років теорією (книга «Відкриття обгрунтованої теоіі» 1967р.). Grounded theory, або сходження до теорії, - тактика якісного дослідження, запропонована Б. Глейзером і А. Страусом, де відтворюється абстрактна аналітична схема спостерігаючого в реальності феномена. На цій основі будується міні-теорія, яка пояснює дії, взаємодії або процеси. Ця тактика відрізняється своєю специфікою, перш за все, на етапі аналізу: пропонує свої принципи кодування тексту (відкрите, осьове і вибіркове кодування), а також особливий спосіб побудови аналітичної мінітеоріі щодо даного феномена, що спостерігається в реальній практиці. Мета такого дослідження полягає в розгляді конкретної життєвої ситуації як форми прояву певного феномену, який підлягає теоретизування - узагальненого абстрактного поданням у вигляді теоретичного затвердження або гіпотез щодо даного феномена, що спостерігається в реальній практиці. Тактика полягає в наступному: дослідник збирає з різних джерел інформації багатоаспектні дані про конкретні події, дії чи відносини людей; групує і пов'язує різнорідні дані в узагальнені категорії. Поетапно піднімаючись до все більш абстрактних категорій і наукових концепцій, він в результаті конструює їх в абстрактний «теоретичний випадок». Це дозволяє представити спостережуваний випадок у вигляді самостійної авторської версії щодо природи даного феномена. Соціолог, що вибирає дану тактику повинен: орієнтуватися на теоретичне бачення ситуації та її складових; незважаючи на індуктивний і творчий характер методики, пам'ятати, що вона передбачає систематичний підхід і певні стадії аналізу; відчути ту ступінь абстракції, яка забезпечує, з одного боку, конкретність (приземленість ) теорії, з іншого - її категоріальний характер в наукових термінах; створена теорія повинна добре пояснювати центральний феномен, визначати умови, за яких вона «працює», і передбачати наслідки, що випливають з даної теорії. Основна ідея якісного дослідження цього типу полягає в тому, щоб за допомогою використання певних процедур індуктивним шляхом (від "сирих" даних - "нагору") вивести теорію досліджуваного явища. Ця теорія повинна бути вкорінена в первинних даних, не втрачати з ними зв'язки. Обгрунтована теорія - цілісний дослідницький підхід, де кожен етап впливає на наступний. Це означає, що аналіз даних починається у міру проведення перших інтерв'ю або спостережень, так що кожен подальший збір даних (зміст інтерв'ю) залежить від гіпотез, висунутих на етапі обробки інформації попередніх інтерв'ю та спостережень. На кожному етапі дослідження перевіряються і коригуються гіпотези, кожен етап задає напрямок наступним. Добре сконструйована обгрунтована теорія повинна відповідати чотирьом центральним критеріям для того, щоб судити, наскільки теорія застосовна до феномену: вона повинна відповідати реальності, бути розуміє, узагальнюючої та контрольованою. Мета методу обгрунтованої теорії полягає в тому, щоб побудувати теорію, яка заслуговує довіри і допомагає зрозуміти дану галузь дослідження. Оскільки вона репрезентує цю реальність, то вона повинна бути також зрозумілою і мати сенс і для тих, кого вивчають, і для тих, хто застосовує її у своїй практичній області.