Завдання для індивідуальної роботи:

Тематика рефератів та повідомлень

1. Приводи та підстави до порушення кримінальної справи.

2. Органи та посадові особи, що мають право порушувати кримінальні справи.

3. Правові наслідки ухвалення рішення про порушення кримінальної справи.

4. Доказування в стадії порушення кримінальної справи.

5. Порядок оскарження рішення про порушення кримінальної справи.

Завдання для самостійної роботи:

1. 2 вересня до слідчого прокуратури Київського району м. Сімферополя Бортнику М.А. звернувся гр-н Шохін Н.Б. і заявив, що його знайомі Бокінін і Петренко збираються завтра увечері напасти на його сусіда по будинку Мирського і пограбувати його. Пограбування намічено провести в парку їм. Гагаріна увечері, коли Мирський повертатиметься з гостей. Петренко упевнений, що у Мирського при собі будуть долари і крупна сума грошей в гривнях. Для участі в пограбуванні вони запрошували і Шохіна, заявивши, “що ризику – ніякого, оскільки Мирській – боягуз, а у них є ніж його налякати”. Бокінін при цьому показував пістолет. Шохін від участі в злочині відмовився.

Визначити наявність мотивів і підстав для порушення або відмови у порушені кримінальної справи і аргументувати прийняте рішення. Який порядок прийому і розгляду заяв і повідомлень про злочини? Що повинен зробити слідчий за заявою Шохіна?

2. Зайшовши в комерційний магазин "Магнолія", гр-н Чугуїв, побачивши, що в ньому окрім продавця-жінки Харченко нікого немає, вихопив стартовий пістолет і загрожуючи їм, забрав гроші з ящика каси. Проте, коли намагався сховатися, на виході був затриманий гр-ми Партаковим і Деміним – другим продавцем магазина.

Визначте і охарактеризуйте приводи і підстави для порушення кримінальної справи.

3. Під час огляду вантажу в аеропорту "Київ" в одного з пасажирів виявлено пакет з речовиною, яка нагадує наркотик. Він стверджував, що це особливі ліки, які приготувала йому бабуся.

Чи може бути призначена експертиза речовини до вирішення питання про початок розслідування?

4. З органу дізнання слідчому надійшли матеріали про розкрадання матеріальних цінностей з універмагу. У супровідному листі вказувалося, що матеріали одержані під час проведення оперативно-розшукових заходів.

Який привід для початку розслідування може бути вказаний у постанові про порушення кримінальної справи?

Методичні вказівки до вивчення теми:

1. Порушення кримінальної справи є початковим етапом кримінально-процесуальної діяльності. Воно є самостійною стадією кримінального процесу, яку не може обминути жодна кримінальна справа. Стадія кримінального судочинства характеризується певними завданнями, колом суб’єктів, які беруть в ній участь, специфічними кримінально-процесуальними діями, а також колом процесуальних рішень.

При підготовці до відповіді на перше питання теми слід показати процесуальне значення стадії порушення кримінальної справи, розкрити завдання, які поставлені перед нею, назвати суб’єктів, що беруть у ній участь, процесуальні дії, які здійснюються у названій стадії та процесуальні рішення, які приймаються в ній.

2. Необхідною передумовою до порушення кримінальної справи є наявність приводів та підстав. При підготовці до другого питання необхідно сформулювати визначення понять “привод”, “підстава” і проаналізувати їх співвідношення.

Крім цього, при обговоренні даного питання теми слід охарактеризувати форму і зміст кожного із приводів для порушення кримінальної справи, вказаних в ч.1 ст.94 КПК України. З метою повної і правильної характеристики такого приводу до порушення кримінальної справи як безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором чи судом ознак злочину (п.5. ч.1 ст.94 КПК України), рекомендується використати положення Інструкції МВС України, яка вказана в переліку нормативних актів до даної теми.

З метою засвоєння другої частини питання – про підстави для порушення кримінальної справи – необхідно вивчити ч.2 ст.94 КПК України і встановити, що має на увазі законодавець під терміном “достатні дані” і “ознаки злочину”, які використовуються у цій нормі.

3. Третє питання присвячене характеристиці обставин, які виключають провадження у кримінальній справі. Їх перелік міститься у ст.6 КПК України. При встановленні таких обставин в процесі перевірки заяв, повідомлень або іншої інформації про злочини і події у порушенні кримінальної справи повинно бути відмовлено.

4. В ході обговорення четвертого питання слід назвати суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності, які згідно з законом мають право приймати рішення про порушення кримінальної справи, а також вказати, які саме справи вони вправі порушити.

5. При підготовці до п’ятого питання необхідно вивчити ст.ст. 98 і 99 КПК України, а також Інструкцію, затверджену наказом МВС України № 400 від 14.04.2004 р. Викладення матеріалу щодо даного питання рекомендується здійснювати в наступній послідовності: а) порядок прийому і реєстрації заяв, повідомлень і іншої інформації про злочини; б) засоби їх перевірки; в) процесуальні строки прийняття рішень щодо заяв чи повідомлень про злочини; г) процесуальне оформлення прийнятих рішень; д) вимоги КПК до змісту і форми постанови про порушення кримінальної справи.

6. Зміст шостого питання може бути розкрито після вивчення ст.ст. 99¹, 100, 236¹ і 236² КПК України. Слід звернути увагу на повноваження прокурора в процесі здійснення нагляду за законністю порушення або відмови у порушенні кримінальної справи.

Щодо постанови про відмову у порушенні кримінальної справи необхідно, крім цього, показати, в чому саме полягає судовий контроль за законністю і обґрунтованістю даного процесуального рішення.

  Нормативні акти і література:

• Наказ МВС України від 14.04.2004р. № 400 "Про порядок прийому, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчиненні або готуються".

• Наказ МВС України від 04.10.2003р № 1155, яким затверджено Інструкцію з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про злочини.

• Інструкція про єдиний облік злочинів, затверджена спільним наказом Генеральної прокуратури, МВС, СБУ, ДПАУ, Міністерства юстиції № 20/84/293/126/18/5-2002.

• Альперт С.А., Стремовский В.А. Возбуждение уголовного дела органами милиции: Учеб. пособие. – Х.: Изд-во Харьк. ун-та, 1957.

• Афанасьев В.С., Сергеев Л.А. Рассмотрение сообщений о преступлениях. – М., 1972.

• Бажанов М.И., Крупаткин Л. Возбуждение уголовного дела в советском уголовном процессе // Социалистическая законность. – 1951.

• Белозеров Ю.Н. Возбуждение уголовного дела. – М., 1976.

• Белозеров Ю.Н., Рябоконь В.В. Законность и обоснованность в возбуждении уголовных дел органами дознания в советском уголовном процессе. Учебное пособие. – М, 1987.

• Белозеров Ю.И., Марцифин П.Г. Обеспечение прав и законных интересов личности в стадии возбуждения уголовного дела: Учебное пособие. – М., 1994.

• Біленчук П.Д., Курко М.Н., Стахівський С.М. Процесуальні акти попереднього розслідування. – К, 1995.

• Биленчук П.Д., Сервецкий И.В. Разрешение милицией (полицией) заявлений и сообщений о преступлениях: история, мировой опыт, современное состояние. – К., 1992.

• Гапанович Н.Н. Отказ в возбуждении уголовного дела. – М., 1977.

• Джига М.В., Баулін О.В., Лук’янець С.І., Стахівський С.М. Провадження дізнання в Україні: Навчально-практичний посібник. – К.: Вид-во МВС України, 1999.

• Дубинский А.Я., Лукьянчиков Е.Д. Некоторые вопросы, возникающие в стадии возбуждения уголовного дела о преступлениях несовершеннолетних // Труды КВШ МВД СССР. – Киев, 1975. – № 9. – С. 95-97.

• Зеленецкий В.С. Возбуждение уголовного дела. – Харьков: Изд-во “КримАРТ”, 1998.

• Зеленецький В.С., Лобойко Л.М. Правова регламентація дослідчого кримінального процесу в проекті КПК України // Наук. вісн. ДЮІ МВС України. – 2000. – № 2. – С. 275-296.

• Зеленецкий В.С., Финько В.Д., Белецкий А.З. Прокурорский надзор за исполнением закона органами внутренних дел при приеме, регистрации, учете и разрешении заявлений и сообщений о преступлениях. – М., 1988.

• Каткова Т.В., Кожевников Г.К. Зразки бланків процесуальних та інших документів у кримінальній справі: Практ. посібник. – Х.: “Рубікон”, 2001.

• Лобойко Л.М. Проблеми пізнання у дослідчому кримінальному процесі // Наук. вісн. ДЮІ МВС України. – 2001. – № 1. – С. 241-253.

• Лобойко Л.М. Структура предмета доказування у дослідчому кримінальному процесі // Наук. вісн. ДЮІ МВС України. – 2000. – № 3. – С. 217-229.

• Михайленко А.Р. Возбуждение уголовного дела в советском уголовном процессе. – Саратов, 1975.

• Михайленко О.Р. Складання процесуальних актів у кримінальних справах. – К., 1996.

• Николюк В.В., Кальницкий В.В., Шаламов В.Г. Истребование предметов и документов в стадии возбуждения уголовного дела. – Омск, 1990.

• Пилипчук П.П. Розгляд судом скарги на постанову про порушення кримінальної справи // Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 2 (36). – С. 59-61.

• Сидоров В.Е. Начальный этап расследования: организация, взаимодействие, тактика. – М., 1992.

• Смітієнко З., Назаренко Р. Вдосконалення кримінально-процесуальних правовідносин в на початковому етапі кримінального судочинства // Право України. – 2000. – № 5. – С. 37-40.

• Тертышник В.М. Проблемы теории и практики доказывания на досудебных стадиях современного уголовного процесса. – Сумы, 1995.

• Тетерин Б.С., Трошкин Е.З. Возбуждение и расследование уголовных дел. – М., 1997.

• Халін О. Деякі питання порушення кримінальної справи // Вісник Прокуратури. – 2003. – № 11 (29). – С. 42-45.

• Шимановский В.В. Законность и обоснованность возбуждения уголовного дела. – Ленинград, 1987.

• Щерба С.П., Химичева Г.П., Донковцев Н.Н., Чувилев А.А. Рассмотрение органами дознания заявлений и сообщений о преступлениях. – М., 1987.