- •Основні терміни
- •Тема 1. Вступ. Основні тенденції суспільного розвитку країн світу після Другої світової війни. Україна в контексті світового розвитку.
- •Предмет та основні завдання курсу “ Історія сучасного світу ”. Джерела та українська історіографія
- •1.2. Поділ та класифікація країн світу
- •10. Південно – Східна Азія.
- •11. Австралійський світ.
- •12. Тихоокеанський світ.
- •3. Зміни у світі після Другої світової війни. Формування нової системи міжнародних відносин на основі принципу мирного співіснування
- •Тема 2. Соціально – політичний та економічний розвиток країн Західної Європи у другій половині хх – початку ххі століття
- •Особливості повоєнної відбудови та подальшого розвитку держав Західної Європи
- •2. Європейська інтеграція. Вплив Європейського Союзу (єс) на розвиток інтеграційного процесу в Європі.
- •3. Україна і Європейський Союз
- •Тема 3. Країни Східної Європи. 1945 – 2006 рр.
- •Література
- •1. Основні демократичні перетворення у східноєвропейських країнах після Другої світової війни.
- •Демократичні перетворення 1945-1946 рр.
- •2. Наростання внутрішньої нестабільності у 50-80-х роках.
- •3. Демократичні перетворення у країнах Східної Європи у 80-90-роки хх ст. Україна і східноєвропейські країни.
- •Загальні риси революцій в країнах Східної Європи:
- •Тема 4. Сша та Канада і їх вплив на світовий ринок
- •1. Зростання зовнішньополітичної активності сша у післявоєнні часи. Канада після Другої світової війни; загострення національних проблем
- •Внутрішня та зовнішня політика сша 50–90–х років. Соціально – економічний розвиток Канади 1980 – 2006 рр.
- •Зростання впливу сша на міжнародному рівні після розпаду срср і країн комуністичного блоку
- •Тема 5. Срср 1945 – 1991 рр. Виникнення та розвиток нових незалежних держав на пострадянському просторі
- •Література
- •Срср у повоєнні часи. Основні принципи зовнішньополітичної доктрини срср. Радянський Союз і проблеми безпеки в Європі та світі
- •2. ”Перебудова” і розпад срср. Загострення національних проблем, активізація національних рухів
- •Тема 6. Росія у 1991 – 2006 рр. Україна і Російська Федерація у новітні часи
- •1. Політичний та соціально – економічний розвиток Російської Федерації у 1991 – 2006 рр
- •Видатні російські вчені хх століття
- •Становлення та розвиток українсько – російських відносин у новітню добу
- •Тема 7. Країни Азії та Африки. Країни Латинської Америки
- •Література
- •Розпад колоніальної системи, створення та розвиток незалежних держав афро-азіатського та латиноамериканського континентів
- •Особливості розвитку країн Південно-Східної Азії. Відносини України з державами Азії та Африки
- •3. Розвиток латиноамериканських країн у новітні часи. Україна у відносинах з державами Латинської Америки
- •Тема 8. Глобальні тенденції розвитку сучасного світу
- •Література
- •Виникнення та розвиток глобалізаційних процесів у сучасному світі
- •2. Глобалізація та проблеми збереження державного суверенітету
- •Виміри глобалізації
- •Міжнародний поділ праці
- •Участь України в процесах глобалізації
2. Наростання внутрішньої нестабільності у 50-80-х роках.
Смерть Сталіна у 1953 році і початок “відлиги” призвели до ліберизації політичного курсу країн Східної Європи. Внутрішня нестабільність, незадоволення темпами соціально-економічного розвитку країн соціалістичного табору в порівнянні з успіхами країн Західної Європи – своїх сусідів – стали причиною масових виступів населення проти диктату комуністичних режимів та СРСР.
У 1953 році акції протесту почали робітники НДР, спостерігалась масова еміграція з країни до ФРН.
“Відлига” глибоко захопила Угорщину. У жовтні 1956 року у Будапешті почалася демонстрація, а потім і повстання проти партійно-державних структур. Влада в країні перейшла до стихійно створених революційних комітетів і робітничих рад. Повстання прийняло яскраво національний характер. 24 жовтня уряд І. Надя визнав законними вимоги угорського народу про виведення радянських військ з території країни і проведення вільних виборів. 1 листопада на знак протесту проти воєнної акції придушення повстання з боку СРСР, уряд І.Надя проголошує вихід Угорщини з Організації Варшавського Договору і звертається до ООН з проханням про захист суверенітету. 4 листопада 1956 року народний уряд Угорщини був зміщений. І.Надя та деяких міністрів засудили і стратили у 1958 році. Наступальні дії радянських військ на Будапешт продовжувались до 10-11 листопада: майже 2 400 угорців загинуло під час цих подій, 190 тис. емігрували з країни. Створений за підтримки Москви уряд Я. Кадара, встановив у країні однопартійну систему.
Соціалістична модель економіки в країнах Східної Європи не давала можливості адекватно реагувати на нові явища і тенденції у світовій економіці. В умовах науково-технічної революції країни соціалістичного табору безнадійно відставали від Заходу. На початку 1960-х років у більшості країн регіону були проведені економічні реформи, але намагання запровадити в умовах збереження комуністичних режимів ринкові відносини не мало реальних шансів на радикальні зміни соціально-економічного характеру. Зростали кризові явища в житті країн Східної Європи.
Про свою самостійність у зовнішньополітичних відносинах заявляла Румунія. Після засудження культу особи Сталіна розірвала зв’язки з СРСР Албанія, .
Громадяни Східної Німеччини намагалися виїхати у більш заможні Західний Берлін та ФРН. Щоб запобігти нелегальній і прямо відвертій еміграції жителів НДР за ініціативою СРСР у 1961 р. була споруджена Берлінська стіна, яка відокремила Східний Берлін (столицю НДР) від Західного, де знаходилася американська, англійська і французька окупаційні зони. Західний Берлін став об’єктом жорсткого протистояння НАТО і ОВД.
На хвилі критики сталінізму в Чехословаччині виникла реформаторська течія, лідери якої О.Дубчек та Л.Свобода проголосили курс на побудову “соціалізму з людським обличчям”. При цьому, на відміну від угорських подій 1956 р. у країні зберігалися громадянський мир та згода. Процес здійснення демократичних реформ у Чехословаччині новим керівництвом країни отримав назву “Празької весни”. Політичний тиск керівництва СРСР, представників компартії Болгарії, Угорщини, НДР та Польщі з вимогою відмовитись від демократичного оновлення соціалізму результатів не дав. 21 серпня 1968 р. на територію Чехословаччини увійшли війська п’яти країн – членів Варшавського договору, керівництво КПЧ було заарештоване, почалася чистка рядів компартії Чехословаччини. Намаганням демократизації в країні було покладено кінець.
Загальна криза тоталітарного режиму проявилася у Польщі, про що яскраво свідчили події 1968, 1970 та 1980-х років. У країні студентські виступи 1968 року були придушені за допомогою міліції; виступи робітників Гданська та інших міст проти низької заробітньої плати і підвищення цін на товари масового споживання у грудні 1970 року були придушені військами і міліцією.
У 1980-1981 рр. у відповідь на страйковий рух під керівництвом незалежної профспілки “Солідарність” керівництво польської компартії запровадило військове становище.
Намагання компартій у 1980-ті роки утримати під контролем розвиток ситуацій непокори в інших країнах не призвели до успіху.