Зведення залізобетонних конструкцій досить трудо­місткий процес.

влаштування опалубки припадає 30...60 %,

на армування конструкцій - 15. ..35,

на бетонування - 20...45 %

загальних "витрат праці;

до 20 % робітників виконують допоміжні операції.

Види опалубки. Опалубку розрізняють за такими ознаками: за кіль­кістю циклів використання — опалубка неінвентарна (використовують тільки один раз) та інвентарна (багатооборотна); за матеріалами, що використовують, — з дерева, металу, синтетичних матеріалів, матеріа­лів на основі цементних в'яжучих та комбінована; за конструктивними особливостями — індивідуальна, незнімна, розбірно-переставна, підйом­но-переставна, об'ємно-переставна, блокова, ковзна, котюча, пневматич­на, механізований опалубний агрегат.

3 7

3 8

Розбірно-переставна опалубка складається з окремих щитів, підтримувальних елементів та кріплень. На висоті опалубні щити під­тримують риштування з інвентарних стояків та прогонів. Розрізняють Два основних види розбірно-переставної опалубки — дрібно та велико щитову

Дерев'яну опалубку виготовляють з пиломатеріалів вологістю до 15 % (палуба опалубних щитів, форм) і до 25 % (інші елементи), водостійкої фанери та деревних плит (ДСП, ДВП). Ці матеріали відносно недефіцитні, легко піддаються обробці, що дає змогу робити різноманітні й складні опалубні форми. Щити з пиломатеріалів та з палубою із ДСП і ДВП можна використовувати до 10 разів. Використання для палуби водостійкої фанери дає змогу знизити її масу та збільшити оборотність до 20 разів.

39

Підйомно-переставну опалубку

застосовують для поярусного бетонування висотних споруд із змінними та постійними поперечними розмірами по висоті. Опалуб­ка для бетонування споруд конічної форми складається з трапецієподіб­них щитів, які утворюють зовнішню та внутрішні оболонки. Оболонки прикріплюють до системи фіксувальних та напрямних конструкцій, яка підвішується до підйомного механізму, встановленого в центрі будівлі. Бетонування споруди виконують поярусно. Після досягнення бетоном потрібної міцності опалубку переставляють на наступний ярус, регулю­ючи її при цьому в радіальному напрямку.

дрібнощитову уніфіковану опалубку, до складу якої входять інвентар­ні щити різних типорозмірів з інвентарними кріпленнями і пїдтримувальними елементами. Така опалубка відрізняється багатофункціокальністю та взаємозамінністю елементів; розміри щитів мають модулі 300 і 100 мм (див. рис. VIII. 4, а), що дає змогу збирати опалубні форми конструкцій Різних конфігурацій і розмірів. Уніфіковані опалубки виготовляють із сталі чи комбінованими — із сталевих елементів каркаса І кріплень та палубою із водостійкої фанери, що забезпечує багаторазове використан­ня їх.

Конструкції дрібнощитової уніфікованої опалубки дають змогу укруп­нювати її у великорозмірні панелі чи блоки

Укрупнені панелі забезпечуються підкосами з опорними гвинтовими домкратами, що полегшує установлення їх у вертикальне положення, а також підмостками для розташування робітників під час виконання арматурних І бетонних робіт.

Великорозмірні опалубні панелі збирають на спланованих і ущільнених ґрунтових майданчиках чи на спеціальних стендах.

При застосуванні опалубки із сталевими чи комбінованими щитами панелі збирають так: розкладають щити згід­но Із схемою суміщають їх, вивіряють розміри панелі і кути, після чого з'єднують між собою інвентарними кріпленнями (пружинними скобами, пружинними гаками тощо). На щити укладають схватки І з'єднують з ними натяжними гаками чи гвин­тами. У разі потреби зверху укладають ще поперечні в'язі чи схватки, з'єднуючи їх між собою гвинтами. До верхнього ярусу схваток закріп­люють інвентарні монтажні петлі.

Перед монтажем великорозмірної опалубної панелі на ній закріп­люють навісні підмостки і встановлюють інвентарні підкоси з регулю­вальними гвинтами.

Панелі опалубки монтують за допомогою легкого мобільного крана. Панель установлюють в проектне положення, вивіряють і з навісних драбин виконують монтажне кріплення.

40