Нормативна трудомісткість і продуктивність

8

Технічне нормування — встановлення кількісних норм витрат праці, машинного часу та матеріальних ресурсів на одиницю будівель­ної продукції.

Норми витрат праці встановлюють у вигляді норм часу і виробітку.

Норма часу — це час, який встановлено на виконання одиниці продукції робітником відповідного фаху і кваліфікації в умовах пра­вильної організації праці і виробництва.

Норма витрат праці (Н_{а п}) — це витрати праці, які встановлено на виконання одиниці продукції робітниками (ланкою) відповідного фаху і кваліфікації в умовах правильної організації праці і виробництва

В будівництві продуктивність праці робітників оцінюється їх виробітком

Фактична трудомісткість і виробіток розраховуються на основі фактичних витрат праці і часу на виконання виробленої будівельної продукції.

Планові показники трудомісткості і продуктивності визначаються з урахуванням перевиконання виробничих норм, які очікуються.

Нормативна трудомісткість і продуктивність

Оплата праці відрядна І погодинна.

Відрядна оплата праці здійснюється за виготовлену продукцію за умови додержання вимог щодо її якісних показників.

При погодинній оплаті праці заробіток робітників визначається на основі тарифних ставок І фактично відпрацьованого часу.

9

Основною проектною документацією, що регламентує організацію і технологію виробництва є проект організації будівництва і проект виконання робіт.

Проект організації будівництва(ПОБ) є невід'ємною частиною робочо­го проекту і складається одночасно з розробленням інших його розді­лів з узгодженням об'ємно-планувальних, конструктивних і техноло­гічних рішень об'єкта з можливими методами організації і вико­нання робіт. Проект організації будівництва розробляє генеральна проектна організація або за її дорученням проектна організація, яка спеціалізується на будівельному проектуванні.

Проект виконання робіт(ПАР) розробляють на основі робочого проек­ту; він спрямований на забезпечення прийняття ретельно обґрунтованих рішень щодо технології виконання будівельних процесів у конкретних виробничих і погодно-кліматичних умовах. на основний І підготовчий пері­оди

До складу проекту виконання робіт належать такі документи:

будівельний генеральний план

календарний графік виконання робіт

графіки постачання на об'єкт будівельних матеріалів

технологічні карти (схеми) на виконання окремих видів робіт І будівельних процесів із включенням схем операційного контролю якості, розподілом фронту робіт на захватки, ділянки, розрахунком витрат праці І потреби у будівельних матеріалах, конструкціях і напівфабрикатах, засобах механізації, будівельної оснастки, допоміжних пристроях і пристосуваннях, а також у засобах захисту працівників.

10

Основою підвищення ефективності будівельного виробництва є його безперервний розвиток І вдосконалення

Під час дослідження ефективності будівельних процесів звичай­но відокремлюють або питання оцінки ефективності існуючих (або вже реалізованих) технологічних рішень, або питання вибору раціональних технологічних рішень Із можливої сукупності варіантів, або питан­ня формування оптимальних технологічних рішень за даними крите­ріями

Для дослідження ефективності будівельних процесів використовують техніко-економічні показники, які встановлюють ступінь ефективності будівельного процесу за кількістю витраченого часу, трудових, матеріаль­но-технічних і грошових ресурсів на одиницю кінцевої будівельної продукції.

техніко-економічними показниками

собівартість

трудомісткість

тривалість

11

Земляні споруди за призначенням

Постійними вважають такі споруди, що призначаються для екс­плуатації протягом тривалого періоду (сплановані майданчики, зем­ляне полотно доріг, греблі, дамби, канали, штучні водойми, відстійники тощо.

Тимчасові земляні споруди влаштовують до початку наступних будівельно-монтажних робіт ( котловани, траншеї, перемички

До основних властивостей

Щільністю р прийнято вважати масу 1 м³

Вологість до 5 % вважають сухими, понад 30 % — мокрими, 5...ЗО % — нормальної вологості.

Міцність ґрунтів характеризується їхньою властивістю чинити опір зовнішнім силовим діям.

Зчеплення визначається початковим опором зрушенню і залежить від виду ґрунту та ступеня його вологості.

Розпушуваність - здатність ґрунту збільшувати під час розроб­лення об'єм унаслідок втрати зв'язку між частинками.

Кут природного укосу характеризується фізичними властивос­тями ґрунту, при яких він перебуває в стані граничної рівноваги.

Усі ґрунти групують та класифікують за трудністю розроблення різними землерийними машинами та вручну для оцінки трудності розроблення ґрунту користуються показником питомого опору різанню

6 груп ґрунтів за величиною питомого опору копанню к_Р: до І та II груп належать слабкі (м'які) та щільні ґрунти (чорноземи, лес, суглинки й т.ін.), до III та IV — дуже щільні (важкі суглинки, глини тощо) та напівскельні грунти (сланці, алевроліти, аргіліти), до V та VI груп — відповідно добре та погано розпушені напівскельні та скельні ґрунти.

12

Відкритий водовідлив здійснюють у щільних, добре дренувальїшх ґрунтах викачуванням водн діафрагмовими, поршневими чи центробіжними насосами безпосередньо з виїмки під час розроблення ґрунту нижче рівня ґрунтових вод

Для збирання води дну виїмки надають незначного уклону в бік водозбірних приямків Стінки приямків закріплюють шпунтом чи дерев'яними ящи­ками без дна розміром 1 х 1 м, а на дно приямків насипають фільтрів­ний матеріал (щебінку чи гравій).

Легкі голкофільтрові установки (ЛГУ) застосовують переваж­но для осушення піщаних ґрунтів з коефіцієнтом фільтрації 1,5...2 м/добу. До комплекту ЛГУ належать голкофільтри (до 100 шт.), водозбірний колектор діаметром 100...200 мм та два центробіжних насоси для за­безпечення безперебійної роботи установки, один із яких є резервнимГолкофільтр — це труба діаметром 38 чи 50 мм, до 8,5 м завдовжки, на нижньому кінці якої прикріплена ланка фільтра (рис. IV.2, г), що складається з двох труб: внутрішньої — подовження загальної труби діаметром 38 мм - та зовнішньої діаметром 60 мм з рівномірно розпо­діленими отворами для пропускання води.

Голкофільтри встановлюють по периметру осушуваної виїмки на відстані 0,5 м від бровки укосу.

Установки з вакуумним, водозниженням (УВВ) доцільно застосо­вувати, якщо коефіцієнт фільтрації становить від 1 до 0,01 м/добу. Суть вакуумного водозниження полягає в тому, щоу ланці фільтра вакуум­ного голкофільтра та в оточуючому грунті створюється та безперервно підтримується негативний надмірний тиск, тобто вакуум

Він сприяє відсмоктуванню з грунту гравітаційної та капілярної води.

Ежекторні голкофільтрові установки (ЕГУ) застосовують для зниження рівня ґрунтових вод з коефіцієнтом фільтрації 1...40 м/добу з глибини до 20 м

Водо знижу вальні свердловини з глибинними насосами засто­совують для зниження рівня ґрунтових вод на глибину більш як 20 м, а також при глибині майже 20 м у разі великої товщини водоносного шару та тривалих термінів відкачування.

По периметру майбутньої виїмки пробурюють свердловини, в які опускають обсадні труби діаметром 90...400 мм, улаштовуючи піщано-гравійний фільтр заввишки 0,2...0,3 м. У кожен колодязь опускають насос із двигуном або артезіанські насоси, що мають довгий вал і електро­двигун, розміщений над устям свердловини.