Літальні і плавучі монтажні засоби.

58

1. за просторовою жорсткістю — на гнучкі й жорелі

2. за галуззю використання — на універсальні, при аіш для захоплення більшої кількості типів конструкцій, і спеціалі

3. за способом керування — на дистанційно керовані ям дають змогу виконувати розстропування на відстані, і некеровані

4. за принципом роботи — на механічні, електромагнітні вакуумні й комбіновані.

59

Тимчасове закріплення конструкцій має забезпечувати стійкість їх у проектному положенні на період виві­рення, постійного закріплення і технологічного вистоювання бетону у стиках.

Без тимчасового закріплення можна встановлювати тільки ста­тично стійкі конструкції, які не змінюють свого положення під дією тимчасових навантажень і сил,

З тимчасовим закріпленням установлюють

1. ста­тично нестійкі монтажні конструкції (якщо не передбачається постійне закріплення їх) у тих випадках,

2. коли треба звільнити монтажний засіб від утримання конструкцій,

3. провести перевірні роботи, тривалість підго­товки стиків велика тощо.

Всі засоби тимчасового кріплення поділяють на індивідуальні та групові.

індивідуальні засоби кріплення — клин, клинові вкладки, розчалки, підкоси, розпірки, кондуктори, фіксатори —■ застосо­вують для закріплення окремих статично нестійких монтажних еле­ментів і конструкцій.

Групові засоби кріплення передбачають закріплення кількох статично нестійких монтажних елементів і конструкцій. До них належать групо-^Ві кондуктори і спеціальні пристосування, які забезпечують закріплен­ня кількох конструкцій або однієї на кількох опорах

63

Монтаж фундаментів. Перед монтажем фундаментів треба виконати підготовчі роботи: розбивання і закріплення осей, підчищення дна котлова­ну і перевірку його позначок. Осі фундаментів закріплюють на огорожі або на спеціальних бетонних кілках, які встановлюють за межами котло­вану. Для забезпечення точності монтажу осі переносять у котлован без­посередньо на місце установлення фундаментів І закріплюють там метале­вими штирями, скобами або кілками, які забивають у грунт (рис. IX. \А,й). Збірні залізобетонні фундаменти найчастіше монтують з транспортних засобів, рідше — з розкладанням біля місць установлення.

Стрічкові фундаменти складаються в основному з двох конст­руктивних елементів — блок-подушок трапецеїдальної або прямокутної форми І стінових блоків чи панелей

Монтаж окремо розташованих фундаментів стаканно-го типу під залізобетонні колони ведуть у такій послідовності: пере­носять виском на дно котловану положення осей, точно фіксуючи їх штирями або кілками, забитими в ґрунт (рис. IX. 14, г, д)\ перевіряють внутрішні розміри і правильність положення осьових рисок на нижньому рівні блока; фундаментний блок заводять краном на проектні осі, цент­рують по забитих кілках і опускають на місце установлення.