28. Охарактеризуйте стан освіти в україні у 16-першій половині17 та другій половині17-18ст

У XVI — першій половині XVIII століття в Україні широко розповсюдилася шкільна справа та ідеї освіти. Унікальним досягненням був високий відсоток письменних людей (до 90 %). Позитивною рисою була доступність, нестановий, демократичний характер освіти. Діти всіх соціальних груп могли вчитися, оскільки навчання було безкоштовним. Однак освіта була досить відірвана від життя. Зокрема питома вага природних і точних наук була дуже мала. Жива мова народу практично не впроваджувалася в навчальний процес, який проходив, головно, латиною. Традиція широкої початкової освіти була перервана разом з закріпаченням українських селян до кінця XVIII століття при Катерині II.

29. Доведіть, що протягом 17-18 ст. Україна булла містком, що поєднував Росію із західноєвропейською цивілізацією.

Галичина до розділу Польші в 1772—1795 роках перебувала під її владою, а після – Галичина, Буковина і Закарпаття увійшли до складу Австро-Угорської імперії, розвиток на цих землях проходив зовсім по-іншому, ніж на землях, що належали Російській Імперії. Також важливим фактором є те, що на українських землях у XVIII столітті було створено багато університетів, в яких велика увага приділялася вивченню іноземних (європейським) мов з подальшим вивезенням інтелігенції до Російської імперії.

30.Доведіть що розвиток освіти, науки і літератури в Україні в середині 17 – на поч. 18 ст. досяг загальноєвропейського рівня.

Високого рівня в Укр. Державі досягла освіта. Зокрема завдяки широкій мережі шкіл, письменність охопила всі верстви населення. У другій половині 17-середині 18ст. великий вплив на розвиток освіти й науки в укр.. мав Києвсько-Могилянський колегіум, який у 1701 за наказом Петра 1 був перетворений в Ктєвсько-Могилянську академію. Цей навчальний заклад став важливим осередком культури, вплив якого поширювався на Росію та інші країни Європи. Академія була не спеціальним духовним закладом для підготовки церковних кадрів, а школою, що не поступалась перед вищими навчальними закладами Зх.Європи. Навчання мало переважно загальноосвітній характер, вивчали: математику, медицину, астрономію,архітектуру.. Зучнів академії вийшло чимало видатних діячів науки і літератури(Сковорода, Мазепа, Хмельницький..). уній навчались вихідці з різних країн.

17 ст. – це золотий вік нашого письменства, культури, Київ став центром науки. Майже кожне село на Укр. мало свою школу. В 1649 українці заклали в Москві першу в Росії організовану школу.

Значний внесок у справу відродження укр.культури зробили братства. Вони займались не лише справами християнського милосердя, а й справами освіти, культури, закладали школи, бурси, друкарні. Наприкінці 80-х р. стали зявлятись 4-х класні народні училища(фізика, арифметика, механіка, історія..). Виникали нові колегіуми: Чернігівський, Харківський( був особливо значимим освітнім центром – 800учнів), Переяславський.

Наука ще не стала завершеної системою знань, але в окремих галузях спостерігався швидкий процес накопичення і систематизації знань. Медицина: відкрився перший медичний карантиний будинок у Василькові 1740, 1792 відкрито Київський військовий госпіталь, формувалась мережа аптек, 1773 у львові Медична колегія, 1787 Єласевитградська госпітальна медико-хірургічна школа. Укр. вчені завоювали високий авторитет у тогочасній медичній науці. Самойлович – основоположник вітчизняної епідеміології, його праця про боротьбу з чумою вийшла фр., нім. мовами. Його обрали своїм членом 12 академій світу. Історичні праці виходять з рамок літописного оповідання й набирають форм граматичної історії. Зявляються: «Хроніка» Теодосія Сафоновича, «Синопсис» . який приписують Іокентію Гізелеві. Наприкінці 17 -18ст. зявляються «козацькі літописи»( «Самовидець» Романа Ракушки..). Укр. в 17-18 ст. стала центром освіти і науки в Європі, саме український науковий потенціал сприяв поширенню знань у Росії.

31. Поясніть, чому у 2 половині 17-18 с. Розвиток культури був одним із чинників консолідації українського народу. Що означає перехід від релігійної культури до світської? Охарактеризуйте основні ознаки світської культури.

Розвиток української культури в цей період виступає як процес послідовний, об'єктивно обумовлений, процес засвоєння та успадкування традицій культури Київської Русі, процес зародження в духовному житті українського народу нових явищ, органічно пов'язаних з впливами ідей гуманізму, Ренесансу, Реформації, а дещо пізніше й бароко та Просвітництва. Йдеться про процеси творення культури нового часу, де ці ідеї та впливи на місцевому, українському грунті дали оригінальні зразки інтелектуальних надбань у сфері освіти й педагогіки, наукових знань і книгодрукування, літератури та мистецтва. Домінантою розвитку української культури цього періоду, починаючи з другої половини XVII ст., є вплив козацтва на неї, що не лише не зменшився, а й перетворився на один із доленосних та визначальних факторів її розвитку. На той час козацтво перетворилося на провідну верству новоствореної держави, завоювало панівні позиції в усіх сферах життя українського суспільства.

Перехід від релігійної до світської культури означає перехід від розуміння індивіда як істоти, що має спільні з іншими індивідами природні якості та оцінюється відповідно до існуючої ієрархії доброчинностей, до розуміння його як одиничного та неповторного “Я”. Не моральна вага в суспільстві, а автентичність особистості стає джерелом етичних та естетичних суджень.

Головною ознакою світської культури є гуманізм, вона не пов»язана з релігією прямим чином, ідеали, які вона виражає, йдуть з найрізноманітніших джерел.