8.2.Порядок розслідування, обліку та аналізу нещасних випадків

Відповідно до Закону України „Про охорону праці” власник повинен проводити розслідування і вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до „Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях”. Дія данного Положення поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що функціонують на території України, усіх громадян (у тому числі іноземних і осіб без громадянства), що працюють, а також залучених до роботи на цих підприємствах (далі - працівники). Дія данного Положення не поширюється на розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій під час виконання військовослужбовцями Міноборони, МВС, Служби безпеки, Прикордонних військ і Національної гвардії своїх службових обов’язків.

Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах проводиться власником або уповноваженим ним органом.

Розслідуванню підлягають травми, гострі професійні захворювання та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, поразки електричним струмом і блискавкою, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, ураганом та ін.), контакту з тваринами, комахами й ін. представниками фауни і флори (далі нещасні випадки).

За результатами розслідування на облік беруться нещасні випадки, що відбулися:

• під час виконання трудових обов’язків (у тому числі під час відряджень), а також дії в інтересах підприємства без доручення вланика.(Дії в інтересах підприємства - дії працівника, що не входять у коло його прямих обов’язків - це може бути надання необхідної допомоги іншому працівникові в піднятті та установці важкого обладнання, дії по попередженню аварії, гасіння пожежі та ін.; дії потерпілого в інтересах підприємства (необхідність такої дії встановлюється в кожному конкретному випадку комісією з розслідування);

• на робочому місці на території підприємства або в ін. місці роботи протягом робочого часу, включаючи встановлені перерви;

• протягом часу, необхідного для упорядкування знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком або по закінченні роботи, а також для особистої гігієни;

• під час проїзду на роботу або з роботи на транспорті підприємства або сторонньої організації, що представила його відповідно до договору (заявці), а також на особистому транспорті, що використовувався в інтересах виробництва;

• під час аварії (пожеж і ін.), а також під час їхньої ліквідації на виробничих об’єктах;

• під час надання підприємствам шефської допомоги;

• на транспортному засобі, стоянці транспортного засобу, у порту заходу судна, на території вахтового селища з працівниками, що знаходилися на змінному відпочинку (провідник, працівник рефрижераторної бригади, шофер - змінник, працівники морських і річкових суден, а також працюючі вахтово - експедиційним меодом);

• у робочий час при проходженні пішки, на суспільному, особистому транспортному засобі або приналежному підприємстві або сторонній організації, їх працівником, чия діяльність пов’язана з пересуванням між об’єктами обслуговування (наприклад, при графіковому розвезенні продукції);

• під час проходження пішки або на транспортному засобі до місця роботи або назад за разовим завданням власника або уповноваженого ним органа без оформлення посвідчення про відрядження.

При нещасному випадку, що викликав у працівника, відповідно до медичного висновку, втрату працездатності на один день і більше або необхідність переводу його на іншу, більш легку роботу терміном не менш одного робочого дня, складається акт за формою Н-1.

Розслідування нещасних випадків, пов’язаних з нанесенням тілесних ушкоджень іншою особою або убивством працівника під час перебування його на роботі, також проводиться відповідно до даного Положення. Питання складання акта за формою Н-1 про такий нещасний випадок і взяття його на облік вирішується комісією з розслідування з використанням матеріалів органів внутрішніх справ і прокуратури.

Якщо в результаті розслідування установлено факт самогубства, природної смерті працівника або одержання травми під час здійснення ним злочину, акт за формою Н-1 не склдається і нещасний випадок не береться на облік як виробничий. Рішення про це приймається комісією з розслідування тільки при наявності офіційного висновку уповноважених органів: судово - медичної експертизи (відповідного закладу) - про факт природної смерті; прокуратури - про самогубство; суду - про визнання потерпілого злочинцем. Не складється акт за формою Н-1 і не береться на облік нещасний випадок, що відбувся внаслідок отруєння алкоголем і наркотичними речовинами або внаслідок їхньої дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця та ін.), якщо це не викликано застосуванням даних речовин у виробничих процесах або неправильному їхньому збереженню і транспортуванню. Факт отруєння повинен бути обов’язково підтверджений висновком медичного закладу.

Розслідування випадків, пов’язаних зі зникненням працівника (члена екіпажу, бригади, водія або ін. особи, що перебувала на транспортному засобі під час виконання службових обов’язків), проводиться відповідно до даного Положення. Рішення про складання акта за формою Н-1 про такий нещасний випадок та взяття його на облік приймається комісією з розслідування і може бути змінене на підставі висновку прокуратури або суду.

Нещасні випадки, що відбувалися з працівниками на території підприємства або в ін. місці роботи протягом установлених перерв (технологічних, санітарно-оздоровчого призначення, для прийняття іжі та ін.), розслідуються відповідно до даного Положення. Рішення про складання акта за формою Н-1 про такий нещасний випадок, взяття його на облік приймається комісією з розслідування в залежності від конкретних обставин і причин. Не оформляються актом і не беруться на облік нещасні випадки, що відбулися під час спортивних і ін. розважальних заходів (волейбол, теніс, доміно й ін.), якщо при цьому відсутній виробничий фактор. Якщо в ході розслідування буде встановлено, що перебування потерпілого на території підприємства в неробочий час, у вихідні та святкові дні не пов’язано з дорученням власника або уповноваженого їм органа або з особистою необхідністю (одержання зарплати, відвідування медичної установи, наради і н.), то такі нещасні випадки на облік не беруться.

Не беруться на облік і не складються акти за формою Н-1 на нещасні випадки, що трапились з особами:

• які направились на роботу або повертались з неї пішки, на громадському або особистому транспортному засобі;

• по місцю постійного проживання в польових і вахтових селищах;

• які відбували покарання по вироку суду в установах кримінального - виховної системи і навмисне спричинили збиток своєму здоров’ю, а також при використанні ними без дозволу адміністрації устаткування, механізмів, інструментів і матеріалів, виведення їх з ладу або порушення ними встановленого режиму роботи.

Контроль за своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням і обліком нещасних випадків, здійсненням заходів щодо усунення причин, що викликали ці випадки, здійснюється органами державного керування і нагляду за охороною праці відповідно до їх повноважень. Громадський контроль здійснюють трудові колективи через обраних ними уповноважених з питань охорони праці і профспілки в особі своїх виборних органів і представників. Ці органи мають право вимагати від власника підприємства складання акта за формою Н-1 або його перегляду, якщо встановлено, що допущені порушення вимог данного Положення або ін. нормативних актів по охороні праці.

У випадку відмови власника в складанні акта про нещасний випадок, а також при незгоді постраждалого або ін. зацікавленої особи зі змістом акта, питання вирішується в порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових суперечок. Органи по розгляду трудових суперечок у разі потреби одержують відповідний висновок представника органа державного нагляду за охороною праці, або органу державного керування охороною праці, або профспілкового органу, лікарень, клінік науково - дослідних інститутів гігієни праці і профзахворювань після обов’язкової консультації з лікарем по гігієни праці та епідеміологом.

Лікувально - профілактична установа, що уточнила або змінила діагноз гострого професійного отруєння, (захворювання), складає нове експертне повідомлення і протягом 10 годин посилає його в санепідстанцію за місцем роботи потерпілого з вказівкою зміненого (уточненого) діагнозу і дати його встановлення.

При пожежах з нещасними випадками власник підприємства сповіщає територіальні органи пожежної охорони про осіб, що одержали опіки та ін. травми, пов’язані з пожежою, для розробки профілактичних заходів щодо попередження подібних випадків.

Власник підприємства, одержавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію з розслідування в складі керівника (фахівця) служби охорони праці підприємства (голова комісії), керівника структурного підрозділу або головного фахівця. У комісію також входять голова профспілкової організації, членом якої є потерпілий, а у випадку гострих професійних отруєнь (захворювань) - фахівець санепідстанції. Якщо потерпілий не є членом профспілки, до складу комісії входить уповноважений трудового колективу з питань охорони праці.

Нещасний випадок, який стався на підприємстві з працівником іншого підприємства під час виконання ним завдання свого керівника, розслідується підприємством, де стався нещасний випадок, за участю в комісії з розслідування представника підприємства, працівником якого є потерпілий. Нещасний випадок береться на облік підприємством, що направило працівника на цю роботу. Підприємство, де стався нещасний випадок, один екземпляр затвердженого акта за формою Н-1 залишає в себе для усунення причин даного випадку, чотири інші екземпляри направляє підприємству, працівником якого є потерпілий, для обліку, збереження і вручення адресатам, зазначеним у пункті 17 даного Положення, за винятком профспілкової організації, якій вручається копія акта.

Нещасний випадок, що трапився з працівником, тимчасово переведеним у встановленому порядку власником підприємства на інше підприємство або який виконує роботи по сумісництву, розслідується і береться на облік підприємством, на яке його перевели, або в якому він працював за сумісництвом.

Нещасні випадки, які мали місце з членами бригад, що працюють відповідно договору по виконанню тимчасових робіт (будівельних, сільськогосподарських і ін.), розслідуються і беруться на облік підприємством, яке залучило до роботи ці бригади.

Нещасний випадок, який стався з працівником підприємства, що виконує роботи під керівництвом своїх посадових осіб на виділених окремих територіях, об’єктах, ділянках іншого підприємства, розслідується і береться на облік підприємством, що виконувало роботи.

Спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки:

• групові (одночасно з двома і більш працівниками);

• зі смертельним результатом.

Державний інспектор по нагляду за охороною праці має право вимагати спеціального розслідування кожного нещасного випадку, що може призвести до важких наслідків, або брати участь у такому розслідуванні.

Про кожний груповий нещасний випадок і нещасний випадок зі смертельним результатом власник підприємства зобов’язаний негайно повідомити:

• відповідному місцевому органові державного нагляду за охроною праці;

• санепідстанції у випадку гострих професійних отруєнь (захворювань);

• місцевому органові виконавчої державної влади;

• профспілковий організації свого підприємства;

• вищому профспілковому органові;

• прокуратурі за місцем перебування підприємства.

У випадках якщо груповий нещасний випадок, нещасний випадок зі смертельним результатом відбулися на підприємстві, заснованому на загальнодержавній власності, керівник цього підприємства повідомляє також міністерству, іншому органові, до сфери керування якого належить це підприємство.

Про груповий нещасний випадок, у наслідок якого загинуло два і більше чоловік, власник підприємства направляє повідомлення Держкомнаглядохоронпраці, а також Мінздраву, якщо люди загинули від гострого професійного отруєння (захворювання).

Такі ж повідомлення направляються також у випадках, коли смерть потерпілого наступила протягом періоду його тимчаслвлї непрацездатності. У таких випадках спеціальне розслідування здійснюється у встановленому порядку з використанням матеріалів раніше проведеного розслідування.

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку (у тому числі з одним загиблим), а також нещасного випадку зі смертельним результатом проводиться комісією зі спеціального розслідування.

Якщо нещасний випадок відбувся за кордоном і представника органу державного нагляду за охороною праці доставити на місце події неможливо, розслідування може бути проведене під головуванням особи, уповноваженої відповідним центральним органом державного нагляду за охороною праці. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, при якому загинуло 2-4 чоловік, проводить комісія із спеціального розслідування.

Спеціальні розслідування групового нещасного випадку, при якому загинуло п’ять і більше чоловік, якщо не було прийнято спеціального рішення Кабінету Міністрів України, проводиться комісією зі спеціального розслідування, призначеної наказом центрального органу державного нагляду за охороною праці.

Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом не більше 10 днів. При цьому складається акт спеціального розслідування і оформляються інші матеріали, передбачені даним Положенням. В акті спеціального розслідування нещасного випадку, що стався внаслідок аварії, повинні бути зазначені категорія аварії і заподіяний нею матеріальний збиток. При необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений органом, що утворив комісію із спеціального розслідування.

Акт спеціального розслідування підписується всіма членами комісії. Якщо член комісії не згоден із змістом акта, він підписує його і додає до акта свою думку в письмовій формі. Акт за формою Н-1 на кожного потерпілого складється відповідно до висновків комісії і затверджується власником підприємства протягом доби після підписання акта спеціальною комісією розлідування.

Для встановлення причин нещасних випадків і розробки заходів щодо їхнього недопущення комісія із спеціального розслідування має право вимагати від власника підприємства залученя до розслідування за рахунок підприємства експертів - фахівців науково - дослідних, проектно - конструкторських і ін. організацій, органів виконавчої державної влади і державного нагляду за охороною праці.

Експерта комісія утворює за розпорядженням голови комісії із спеціального розслідування рекомендації, в яких визначаються конкретні вимоги до роботодавця, термін представлення висновку.

Після вивчення причин нещасного випадку експерта комісія складає висновок, у якому коротко описує обставини, викладає причини травмування, гострого отруєння (захворювання), визначає допущені при цьому порушення вимог нормативних актів, пропонує рекомендації по попередженню подібних випадків надалі.

Висновок експертної комісії викладається чітко, у стверджувальній формі. Експерти несуть відповідальність за достовірність проведеного аналізу, розрахунків, лабораторних досліджень і іспитів, на підставі яких зроблено висновок експертної комісії.

За вимогою комісії із спеціального розслідування власник також зобов’язаний:

• зробити фотознімки місця нещасного випадку, пошкодженого об’єкта, устаткування, інструмента, а також представити технічну документацію та ін. необхідні матеріали;

• надати транспорт, засоби зв’язку, службові приміщення для роботи комісії із спеціального розслідування;

• провести у випадку гострого отруєння (захворювання) медичне обстеження працівників;

• забезпечити проведення лабораторних досліджень і виконання технічнх розрахунків та ін. необхідних робіт;

• організувати друкування і тиражування в необхідній кількості матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку.

Члени комісії мають право в ході розслідування одержувати письмові та усні пояснення від працівників підприємства та очевидців події.

Підприємство, де стався нещасний випадок, компенсує витрати, пов’язані з діяльністю комісії і залучених до її роботи фахівців.

Комісія із спеціального розслідування разом із власником підприємства, представниками трудового колективу відвідує потерпілих або членів їхніх родин, розглядає і вирішує на місці соціальні питання або виносить пропозиції про їхнє вирішення відповідними органами, роз’ясняє постраждалим (родинам) їхні права відповідно до діяючого законодавства.

Власник підприємства збов’язаний у п’ятиденний термін розглянути матеріали спеціального розслідування нещасного випадку і видати наказ про здійнення запропонованих комісією із спеціального розслідування заходів щодо усунення причин подібних випадків і притягти до відповідальності працівників, що допустили порушення законодавчих і ін. нормативних актів по охороні праці.

Про виконання запропонованих комісією заходів власник підприємства в термін, зазначений в акті спеціального розслідуванн, у письмовій формі повідомляє відповідному органові державного нагляду за охороною праці, органу управління, до сфери керування якого належить підприємство (для підприємств, заснованих на загальнодержавній власності), а у випадку гострого отруєння (захворювання) і санепідстанції.

Підприємство в п’ятиденний термін після закінчення розслідування нещасного випадку висилає матеріали прокуратурі і відповідному органові державного нагляду за охороною праці, а у випадку розслідування гострого отруєння (захворювання) - також санепідстанції.

Методи аналізу травматизму

Метою аналізу травматизму є розробка заходів щодо попередження нещасних випадків. Для цього необхідно систематично аналізувати та узагальнювати їхні причини.

Існують такі методи аналізу травматизму:

Статистичний метод заснований на аналізі статистичного матеріалу по травматизму, накопиченого за кілька років на підприємстві або в галузі. При розгляді підсумків роботи підприємств по боротьбі із травматизмом найчастіше аналізують динамічні частоти і ваги травматизму у часі. Порівнюючи за цими показниками підприємства, можна виявити ті з них, що вимагають особливої уваги з погляду профілактики травматизму.

Різновидом статистичного методу є груповий і топографічний методи: при груповому методі травми згруповуються по окремих однорідних ознаках:часу трамування; віковим, кваліфікаційним ознакам і спеціальностям потерпілих; видам робіт; причинам нещасних випадків. Це дозволяє виявити найбільш неблагополучні моменти в організації робіт, стані умов праці або устаткування..

При топографічному методі всі нещасні випадки наносять умовними знаками на плані розташування устаткування в цеху, на ділянці. Скупчення таких знаків на якому - небуть устаткуванні або робочому місці характеризує його підвіщену травмонебезпеку і сприяє прийняттю відповідних профілактичних заходів.

Монографічний метод аналізу травматизму власне кажучи являє собою аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів, властивих тій або іншій одній (моно) ділянці виробництва, устаткуванню, технологічному процесові. По цьому методі заглиблено розглядаються всі обставини нещасного випадку, при необхідності робляться відповідні дослідження та іспити. Корисним є проведення такого ж аналізу на аналогічному виробництві. Цей метод пристосований не тільки для аналізу уже тих нещасних випадків, що сталися, але і для виявлення потенційних небезпек на досліджувальній ділянці. Можна його використовувати і для розробки заходів щодо охорони праці для знову запроектованого виробництва.

Економічний метод полягає у визначенні економічного збитку від травматизму для того, щоб з’ясувати економічну ефективність витрат на розробку і впровадження заходів щодо охорони праці. Однако цей метод не дозволяє виявити причини травматизму і тому є додатковим.

Ергономічний метод заснований на комплексному вивчені системи „людина - машина (техніка) - виробниче середовище”. Відомо, що кожному видові трудової діяльності повинні відповідати визначені фізіологічні, психофізіологічні і психологічні (особистісні) якості людини, а також його антропометричні дані. Тільки при комплесній відповідності зазначених властивостей людини особливостям конкретної трудової діяльності можлива ефективна і безпечна робота. Порушення відповідності може призвести до нещасного випадку.

Застосування методів, що враховують особистісні якості працюючих не тільки для аналізу травматизму, але і для виявлення причини порушення правил і інструкцій з охорони праці, дозволяє виявити ряд істотних соціально - психологічних передумов виникнення нещасних випадків і тим самим сприяє попередженню травматизму, а також правильній організації профвідбору, профнавчання і тренінгу.