3.1.2. Основотворчі принципи формування

системи управління охороною праці.

Формування системи управління визначається 4-ма основотворчими принципами: Методологічний; Організаційний; Соціологічний; Самоорганізації й виживаємості.

Відомо, що в умовах ринкових відносин принципово змінюються пріоритети в діяльності, акценти в формуванні іміджу. Сьогодні неможливо розглядати і оцінювати діяльність без урахування питань забезпечення професійної і економічної безпеки. В той же час конкурентоспроможність все більше залежить від якості наданих послуг, культури дисципліни праці і надійності. Тому на сучасному етапі політика повинна орієнтуватися не тільки на покращенні окремих складових (безпека, якість, надійність), але і одночасно на їх комплексне вирішення. Тільки при умові реалізації політики, адекватної сучасним вимогам (держава, галузь) підприємство може розраховувати на успіх і має шанси закріпити свої позиції на ринковому полі Звідси слідує, що надійність функціонування любої системи залежить від надійності кожної ланки (3,5; 3,6).

Під надійністю розуміють властивість елемента, ланки, системи в цілому виконувати свої функції безвідказно на протязі визначеного (заданого) часу. В понятті охорони праці «надійно» - означає безпечно, без помилок і порушень, високоякісно.

Структурно і по алгоритму діяльності охорони праці як систему можна представити у вигляді наступних блоків: людина - техніка -- технологія - умови праці - результативний показник - вихідний ефект.

Надійність кожної із цих ланок неоднакова і залежить від різноманітних факторів:

- для техніки - це стан технічних засобів і порядок їх експлуатації;

- для технології - це відповідність вимогам безпеки;

- для людини - це його ідеологія, професійна підготовленість, особисті і психофізіологічні якості.

Практика свідчить, що із-за організаційних причин трапляється 85 % випадків травматизму, а всі смертельні травми останніх років пов'язані тільки з організаційними недоліками. Із цього витікає однозначний висновок, що слабкою ланкою в організаційно-виконавчому ланцюгу виробничого процесу

являється людина. Ця ланка найменш надійна, а отже і найбільш небезпечна, тому що трапляється це із-за недостатнього рівня загальної професійної підготовки або через невідповідності психофізіологічних якостей і особливостей робітників, характеру виконуємих робіт.

На підвищення надійності саме цієї ланки і повинні бути направлені всі форми і методи роботи в галузі охорони праці: менеджмента; навчання; виховання; пропаганди; стимулювання.

3. Концепція управління охороною праці

Концепція управління охороною праці (далі – Концепція) спрямована на реалізацію положень Конституції і законів України по забезпеченню охорони життя і здоров’я робітників в процесі трудової діяльності, створенню безпечних та нешкідливих умов праці на кожному робочому місці, належних умов для формування у робітників свідомого ставлення до особистої безпеки і безпеки оточуючих, залученню нових і вдосконаленню існуючих механізмів управління в області охорони праці.

Управління охороною праці - це підготовка, прийняття і реалізація правових, організаційних, науково-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, направлених на забезпечення життя, здоров’я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Необхідність визначення основних напрямків управління охороною праці обумовлюється реальними політичними і соціально-економічними процесами.

Державне управління охороною праці здійснюється шляхом сукупності скоординованих дій органів державного управління охороною праці, органів місцевого самоврядування за участю об’єднань роботодавців, професіональних спілок та ін. представницьких органів щодо реалізації основних напрямків соціальної політики в області охорони праці, які забезпечують безпечні та здорові умови праці.

До числа першочергових завдань у сфері управління охороною праці відносяться:

• подальше вдосконалення і нормативно-правове закріплення системи управління охороною праці;

• вдосконалення взаємодії між органами, які здійснюють функції управління охороною праці по розмежуванню функції страхових експертів з охорони праці, виконанню статутних функцій і обов’язків Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо попередження нещасних випадків, які покладені на страхових експертів з охорони праці;

• створення умов для забезпечення ефективної взаємодії усіх соціальних партнерів, сприяння розвитку соціального партнерства у сфері охорони праці;

• стимулювання інтеграції управління охороною праці в єдину систему загального управління організацією виробництва;

• широке запровадження позитивного досвіду в сферу охорони праці.

Основні функції управління охороною праці:

• організація і координація робіт в області охорони праці;

• врахування, аналіз і оцінка показників стану умов і безпеки праці;

• планування і фінансування робіт;

• контроль за дотриманням вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці;

• професійний відбір.

У даному напрямку діяльності необхідно:

• розробити і запровадити у провідних галузях суспільного виробництва

системи професійного психофізіологічного відбору спеціалістів, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки;

• розробити списки професій з відповідними критеріями і показниками з професійної придатності відповідних працівників;

• запровадити науково обґрунтовану систему тестування працівників та їх медичного обстеження щодо відповідності певній професії.

У перехідний період, поки вказана система тестування ще не запроваджена, потрібно визначити пріоритетні напрямки діяльності.

Фінансування робіт з охорони праці

Необхідно створити належну правову основу і забезпечити фінансування заходів з охорони праці на державному, галузевому і регіональному рівнях за рахунок коштів:

• Фонду соціального страхування від нещасних випадків, виділених на профілактику виробничого травматизму і профзахворювань;

• державного бюджету і місцевих бюджетів - для часткового фінансування (поряд із коштами Фонду соціального страхування від нещасних випадків) національної, галузевих і регіональних програм покращення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища або інших цільових програм з охорони праці, а також заходів з охорони праці, передбачених програмами соціально-економічного і культурного розвитку України та її адміністративно-територіальних одиниць; при цьому кошти на охорону праці в державному і місцевому бюджетах виділяються окремими рядками;

• ін. джерел фінансування, не заборонених законодавством.