- •Тема 1. Предмет, структура, зміст, мета курсу „Основи охорони праці”. Соціально-економічне значення охорони праці
- •Предмет, мета курсу „Основи охорони праці”
- •1.2. Зв’язок курсу з іншими дисциплінами
- •1.3. Сучасний стан охорони праці в Україні
- •1.4. Зарубіжний досвід у вирішенні проблем охорони праці у розвинених країнах
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Законодавча та нормативна база України про охорону праці План
- •2.1. Законодавчі акти, що регулюють охорону праці людини
- •2.2. Державні нормативні акти з охорони праці (днаоп)
- •Граничні переміщення, підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми
- •2.4. Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві (організації)
- •3.1. Державне управління охороною праці в Україні
- •3.1.1. Система управління охороною праці
- •Охорона праці
- •3.1.2. Основотворчі принципи формування
- •3.1.4. Реформування економічного механізму
- •3.2.Організація управління охороною праці на виробництві
- •3.2.1. Система управління охороною праці (суоп)
- •3.2.2. Програма поліпшення умов, охорони і безпеки праці
- •3.2.3.Служба з охорони праці
- •3.2.4. Аудит охорони праці на підприємстві
- •3.3. Державний нагляд, відомчий, регіональний та громадський
- •Тема 4. Основи фізіології та психології праці
- •4.1. Праця як основний вид діяльності людини
- •4.2. Працездатність людини, основні сучасні проблеми
- •4.3. Важкість праці
- •Контрольні запитання
- •Тема 5. Основи гігієни праці та виробничої санітарії
- •5.1. Виробниче середовище: сутність і основні чинники
- •5.2. Умови праці, класифікація факторів та елементів
- •5.3. Санітарне законодавство
- •5.4. Атестація робочих місць за умовами праці
- •5.5. Засоби компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Безпека праці
- •6.2. Безпека праці організації
- •6.3. Психологія безпеки
- •6.4. Технічний прогрес та безпека праці
- •6.5 Основи інформаційної технології забезпечення безпеки праці (ітзбп)
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Пожежна безпека
- •7.1. Пожежа як фактор техногенної катастрофи
- •7.2. Основні причини пожеж
- •7.3. Фактори небезпечного впливу пожеж
- •Тема 8. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
- •8.1. Загальні поняття
- •8.2.Порядок розслідування, обліку та аналізу нещасних випадків
- •Особливості розслідування профзахворювнь
- •Розслідування та облік аварій
- •Розділ 9. Економічні аспекти охорони праці
- •9.1. Гарантії працівників на охорону праці.
- •9.2. Відшкодування власником збитків працівникам у разі ушкодження їх здоров’я.
Тема 4. Основи фізіології та психології праці
План
4.1. Праця як основний вид діяльності людини та її фізіолого-психологічні особливості.
4.2. Працездатність людини, основні сучасні проблеми.
4.3. Важкість праці.
Література [4.1 - 4.9]
4.1. Праця як основний вид діяльності людини
та її фізіолого-психологічні особливості
Праця - це доцільна, свідома організована діяльність людини, спрямована на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення суспільних та особистих потреб людей.
Діяльність - це форма активного відношення людини до дійсності, спрямована на досягнення свідомо поставлених цілей, які пов’язані зі створенням суспільно значущих (матеріальних і духовних) цінностей та засвоєнням суспільного досвіду.
Праця як процес являє собою єдність трьох складових:
самої праці як доцільної діяльності;
предмета праці (того, на що спрямована праця);
знарядь праці (речі або комплекс речей, за допомогою яких людина діє на предмет праці).
Трудова діяльність зумовлюється певними мотивами і спрямована на досягнення певної мети.
Зміст праці зумовлюється технікою, технологією, організацією виробництва і виробничим середовищем.
Трудові дії працівника, спрямовані на зміну властивості предмета праці за допомогою знарядь праці, називаються предметними діями.
Предметні дії працівника нерозривно пов’язані з його фізіологічною активністю та психологічною діяльністю. Вони визначаються, регулюються та виступають в єдності трьох аспектів: предметно-дієвого, фізіологічного, психологічного.
Предметно-дієвий аспект праці виступає як її зовнішня (фізична) сторона, пов’язана з виконанням певної системи рухів і дій, спрямованих на зміну станів або властивостей предмета праці з метою перетворення його на продукт праці.
Фізіологічний аспект праці виявляється в тому, що вона як соціальне за своєю суттю явище має природну передумову-використання фізіологічних функцій працівника для створення тих чи інших соціальних цінностей. Під час праці до активної діяльності залучаються всі органи й системи організму, мобілізуються фізіологічні функції, витрачається енергія (нервова, м’язова та ін.).
Психологічний аспект праці пов’язаний з тим, що предметні дії працівника визначаються та регулюються внутрішньою (психічною) діяльністю – пізнавальною, мотиваційною, емоційною. У праці людина стверджує себе як особистість, реалізує та розвиває свій творчий потенціал. Праця як колективна спільна діяльність людей неможлива без спілкування. В єдиному процесі спілкування працівників вирізняються три аспекти:
комунікативний – обмін інформацією;
інтегративний – обмін знаннями, ідеями, діями;
перцептивний – сприймання, пізнання, взаєморозуміння.
Функції людини як організму у процесі праці вивчає фізіологія праці, тому предметом її є життєдіяльність організму людини у процесі праці.
Функції людини як особистості вивчає психологія праці, тому предметом її є психіка людини в умовах виробництва, закономірності функціонування та формування особистості у процесі праці.
Отже предметом курсу „Фізіологія та психології праці” є закономірності динаміки фізіологічних і психологічних функцій людини у процесі праці.
Фундаментальні методологічні принципи фізіології і психології праці такі: нервизм, єдність організму з навколишнім середовищем; урівноваження; цілісність відображення у свідомості об’єктивної реальності; суспільно-історичний детермінізм розвитку психіки й свідомості; єдність свідомості та діяльності; розвиток особистості і діяльності; психічна регуляція.
У конкретних дослідженнях фізіологія і психологія праці базується на таких загальнонаукових підходах: комплексність; системність; особистість; гуманізм; єдність наукового дослідження і практики організації трудової діяльності з урахуванням людського фактору. Вона передбачає застосування різних методів дослідження: фізіологічних, психологічних, статистичних, математичних та ін. Ефективне вивчення функціонального стану працівника можливо за умови розумного поєднання різних методів дослідження.
Перехід України до ринкової економіки висуває щодо фізіології і психології праці такі завдання:
розробка фізіологічних та психологічних критеріїв, оптимальної організації різних видів праці;
гуманізація праці на підприємствах різних форм власності;
підвищення працездатності, запобігання перевтоми працівників і створення умов оптимальної життєдіяльності з метою підвищення ефективності праці;
вивчення потенційних можливостей психіки людини та оптимальна організація трудової діяльності з метою якомога повнішої реалізації творчого потенціалу працівника;
розробка механізмів формування у людей психологічних установок на ринкову поведінку у сфері діяльності;
вивчення мотиваційних механізмів підвищення ефективності праці;
психологічне обґрунтування соціально-трудових відносин між суб’єктами ринку праці;
розробка критеріїв і шляхів забезпечення конкурентоздатності людини на ринку праці;
вивчення механізмів самореалізації особистості у трудовій діяльності;
удосконалення методів професійної орієнтації, переорієнтації, та професійного відбору;
удосконалення методів виробничого навчання;
психологічні проблеми незайнятого населення та безробіття.
Фізіологія і психологія праці (ФПП) вважається теоретичною основою організації праці, оскільки дає теоретичне обґрунтування таких її напрямків:
нормування праці;
поліпшення умов праці; розробка режимів праці та відпочинку;
оплата й стимулювання праці;
підвищення культури праці та ін.;
розподіл і кооперація праці;
удосконалення трудових приймів і рухів;
планування та організація робочих місць.
Отже, мета трудової діяльності реалізується в результатах праці, які можуть збігатися або не збігатися з метою (моделлю). Тому ефективність праці оцінюється параметрами - кількісними і якісними. Найважливішими з них є продуктивність, якість, надійність, які залежать від трудового потенціалу працівника.
Трудовий потенціал людини характеризується його працездатністю, рівнем освіти й професійно-кваліфікаційної підготовки, знаннями, навичками, вміннями, здібностями, становленням до праці, ініціативністю, активністю, організаційністю.
Потенціальні ресурси працівника здійснюються її поглядами, постановами, мотивами, інтересами, які формують його трудову концепцію. Саме вона є підґрунтям підвищення конкурентоздатності й мобільності працівників на ринку праці, сфери діяльності та форми зайнятості.