Тема 2. Людина і суспільне виробництво.

1. Людина як об'єкт і суб'єкт суспільного виробництва

2. Людина в системі людських відносин

3. Проблеми вибору в соціальній економіці. Економічна раціональність і соціальна справедливість.

4. Соціальні результати та ефективність суспільного виробництва.

Література

1. Беккер Г. С. Человеческое проведение: экономический подход. Избранные труды по экономической теории. – М.: ГУ ВШЭ, 2003.

2. Економічна теорія: Підручник / За ред. В. М. Тарасевича. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.

3. Єременко В. Основи соціальної економіки. – К.: МАУП, 1997.

4. Лагутин В. Д. Людина і економіка: Соціоекономіка. – К.: Просвіта, 1996.

5. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Від. ред. Г.Н.Климко. – К.: Знання-Пресс, 2002.

6. Соціальна економіка Навч. посіб. / Кол. авт. О.О. Бєляєв, М. І. Диба, В. І. Кириленко та ін. — К.: КНЕУ, 2005.

7. Эггертссон Т. Экономическое поведение и институты. – М.: Дело, 2001.

1. Людина як об'єкт і суб'єкт суспільного виробництва

Людина як суб'єкт суспільного виробництва виступає носієм соціальної і економічної активності (діяльності).

Людина як основний суб'єкт економіки, що об'єднується в групи на основі розподілу праці та спільності інтересів, проявляє активність:

• індивідуально (споживач, підприємець);

• у групі (трудовий колектив, профспілки, сім'я, партія);

• у суспільстві (спільність, національна економіка).

До основних видів діяльності людини відносять наступні: праця; гра; спілкування; творчість.

У процесі праці людина: 1) втілює свою робочу силу в матеріальних благах і послугах, тобто уречевлюється, де об'єктом діяльності стають предмети праці; 2) розвиває здібності до праці, знаходить досвід, вправність, тобто олюднюється, де об'єктом діяльності стає сама людина.

Таким чином, виявляється подвійність конкретної праці (рис.2).

За грою людина розвиває свої здібності (олюднюється в разі ігрових тренінгів) та може одержувати прибуток (в разі гри на біржі, коли відбувається «уречевлення» її здібностей у грошовій формі). У процесі спілкування людина також і розвиває свої здібності як об’єкт, тобто олюднюється (навчання, виховання, обговорення), і може мати винагороду або вигоду як суб’єкт, що певним чином «уречевлюється» (не виключаючи випадків самонавчання, самовиховання тощо).

Та, що уречевлюється

Та, що олюднює

Конкретна

Праця

Абстрактна

Рис. 2. Змістовна структура праці людини.

У процесі творчої діяльності людина також і уречевлюється, і олюднюється, коли створює нові знання, послуги, предмети, і розвиває власні здібності. Таким чином, у будь-якій формі діяльності людина виступає як суб'єкт та об'єкт (в різних ролях, співвідношеннях, сполучаннях).

Відтворення людини включає наступні стадії: народження; виховання, освіта; репродукція; пенсія; смерть.

В

Суб'єкт

сі стадії життя людини супроводжуються витратами ресурсів часу, енергії самої людини. Відтворення людини відбувається і у процесі виробництва (рис. 3), і у невиробничій сфері (соціальна сфера).

Людина