Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Розділ_2.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
02.05.2019
Размер:
3.1 Mб
Скачать

2.4.2. Точкові оцінки математичного сподівання і дисперсії

 Нехай – деяка статистична оцінка, одержана по вибірці , і яка оцінює невідомий параметр розподілу генеральної сукупності. Якщо оцінка визначається одним числом , то її називають точковою; якщо обчислюються дві величини і такі, що , то оцінку для називають інтервальною, а величини , – границями інтервалу.

Нехай випадкова величина X (генеральна сукупність) має математичне сподівання і дисперсію Обидва ці параметри невідомі. Над X проводяться n спостережень і добувається вибірка . Необхідно знайти незміщені і слушні оцінки параметрів і .

За оцінку математичного сподівання природно прийняти вибіркове середнє :

. (2.25)

Ця оцінка є слушною: згідно з законом великих чисел збігається за ймовірністю до . Оцінка є також і незсуненою, оскільки:

У випадку нормального розподілу з параметрами оцінка , як було сказано раніше, також і ефективна.

Дійсно ,

Для обчислення ефективності визначимо ще величину для . Покладаючи

знаходимо

За формулою для ефективності оцінки знаходимо

Отже, оцінка математичного сподівання нормального розподілу є ефективною.

Визначимо тепер дисперсію За оцінку візьмемо вибіркову дисперсію:

(2.26)

Ця оцінка є слушною. Щоб це показати, приведемо її до вигляду:

,

де .

Оскільки згідно з законом великих чисел

,

,

Що й означає слушність оцінки . Знайдемо математичне сподівання :

Тут використаний той факт, що

Таким чином оцінка є зміщеною оцінкою дисперсії генеральної сукупності. Щоб ліквідувати зсуненність, потрібно ввести поправку . Одержуємо:

(2.27)

Цю оцінку називають виправленою вибірковою дисперсією. Вона є незсуненою і слушною. Величину називають поправкою Бесселя. При малих n ця поправка значно відрізняється від одиниці. При збільшенні n вона швидко прямує до одиниці та при практично дорівнює одиниці.

У загальному випадку оцінка дисперсії не є ефективною. Для нормального розподілу ефективність її дорівнює ; таким чином, при вона асимптотично ефективна.

2.4.3. Методи знаходження оцінок параметрів розподілу

Припускається, що невідома функція розподілу належить деякому сімейству розподілів , яке залежить від деякого параметра (параметр , можливо, векторний Так, наприклад, сімейство нормальних розподілів залежить від двох параметрів – математичного сподівання і дисперсії. Потрібно за результатами спостережень (значенням вибірки) оцінити параметр (або декілька параметрів) розподілу.

Для побудови оцінок використовуються статистики функції від вибіркових значень. Розповсюдженими статистиками є:

  • вибіркова середня ;

  • вибіркова дисперсія ;

  • вибірковий k-й початковий момент ;

  • вибірковий k-й центральний момент ;

Оскільки результати спостережень випадкові, будь-яка статистика представляє собою випадкову величину. Для того, щоб статистика могла служити оцінкою даного параметра , необхідно, щоб розподіл цієї статистики був зосереджений у достатній близькості від невідомого значення параметра , тобто, щоб імовірність великих відхилень цієї статистики від була достатньо мала. Бажано також, щоб точність оцінювання зростала при збільшенні об’єму вибірки. Для цього оцінка повинна мати вказані раніше властивості незсуненності, слушності і ефективності.

Розглянемо основні методи знаходження оцінок.