- •Розділ 2. Методи оцінки параметрів розподілів
- •2.1. Предмет і задачі математичної статистики
- •2.2. Варіаційні ряди та їх характеристики
- •2.2.1. Варіаційні ряди
- •2.2.2. Емпірична функція розподілу
- •2.2.3. Графічне представлення варіаційних рядів
- •2.3. Числові характеристики статистичних розподілів
- •2.3.1. Середні величини
- •2.3.2. Показники варіації
- •2.3.3. Моменти розподілу. Характеристики форми розподілу
- •Алгоритм у Mathcad
- •2.4. Статистичні оцінки параметрів розподілів
- •2.4.1. Поняття статистичної оцінки параметрів
- •2.4.2. Точкові оцінки математичного сподівання і дисперсії
- •2.4.3. Методи знаходження оцінок параметрів розподілу
- •2.4.4. Метод моментів
- •2.4.5. Метод максимальної правдоподібності
- •2.4.6. Метод найменших квадратів
- •2.4.7. Метод мінімуму χ2
- •2.5. Методи інтервальної оцінки параметрів розподілів
- •2.5.1. Надійні інтервали
- •2.5.2. Надійний інтервал для математичного сподівання нормального розподілу a при відомому σ
- •2.5.3. Надійний інтервал для математичного сподівання нормального розподілу a при невідомому σ
- •2.5.4. Надійний інтервал для генерального середнього
- •2.5.5. Надійний інтервал для дисперсії нормального розподілу при відомому математичному сподіванні
- •2.5.6. Надійний інтервал для дисперсії нормального розподілу при невідомому математичному сподіванні
- •2.5.7. Оцінка ймовірності біноміального розподілу за частотою
- •Оцінка математичного сподівання
- •2.5.9. Оцінка параметрів гамма-розподілу
- •2.5.10. Інтервальна оцінка параметра розподілу Пуассона
- •2.5.11. Надійний інтервал для різниці середніх нормальних сукупностей при рівних дисперсіях
- •2.5.12. Надійний інтервал для різниці середніх нормальних сукупностей при різних дисперсіях
- •2.5.13. Надійний інтервал для відношення дисперсій нормальних сукупностей
2.2.2. Емпірична функція розподілу
Емпіричною функцією розподілу (статистичною функцією розподілу, функцією розподілу вибірки) називається функція , яка визначає для кожного значення x відносну частоту події . Отже, за означенням:
, (2.2)
де – кількість варіант, менших ; – об’єм вибірки.
Іншими словами, для даного емпірична функція розподілу представляє собою накопичену частку. Зауважимо, що при будь-якому значенні величини , а отже і є випадковими.
Якщо вибірка представлена варіаційним рядом, то
. (2.3)
На відміну від емпіричної функції розподілу вибірки , функцію розподілу генеральної сукупності називають теоретичною функцією розподілу. Відмінність між ними полягає у тому, що визначає ймовірність події , а – частоту цієї події.
Емпірична функція розподілу має усі властивості, що і функція розподілу ймовірностей :
Значення функції належать відрізку [0,1];
– неспадна функція;
Якщо – найменша варіанта, то = 0 при ;
4. Якщо – найбільша варіанта, то = 1 при ;
Згідно з законом великих чисел, функція збігається за ймовірністю до висхідного розподілу . Це означає, що при великих числа і мало відрізняються одне від одного у тому смислі, що
при будь-якому .
Більш того має місце теорема Глівенка: емпірична функція розподілу рівномірно по з імовірністю 1 збігається при до теоретичного розподілу :
.
Розглянемо тепер задачу статистичного аналізу щільності розподілу неперервно розподіленої випадкової величини. Така задача в практичних застосуваннях зустрічається частіше, ніж розглянута задача статистичного аналізу функції розподілу.
Нехай – повторна вибірка, кожний елемент якої має щільність розподілу – відповідний варіаційний ряд з розмахом варіювання Розіб’ємо інтервал на інтервалів де Нехай кількість елементів варіаційного ряду, що попадають у і-й інтервал .
Статистика
(2.4)
називається емпіричною щільністю розподілу.
2.2.3. Графічне представлення варіаційних рядів
Дискретний варіаційний ряд графічно представляється у вигляді полігона частот, а інтервальний – у вигляді гістограми. Функція розподілу представляється кумулятивною кривою.
Полігоном частот називають ламану, відрізки якої з’єднують точки .
Гістограмою частот (відносних частот) називається ступінчаста фігура, яка зображає графік емпіричної щільності розподілу. Гістограма складається із прямокутників, основами яких є часткові інтервали, довжиною , а висоти дорівнюють відношенню або , де частоти, відносні частоти емпіричного розподілу вибірки. Площа гістограми частот дорівнює об’єму вибірки , площа гістограми відносних частот дорівнює 1, оскільки
.
При великих значення близькі до ймовірностей або якщо має щільність розподілу . Таким чином, гістограма дає наближений графік щільності розподілу неперервної ознаки. Розгляд графіків розподілу варіаційних рядів може дати деяке попереднє уявлення про невідомий закон розподілу випадкової величини. Проте гістограма все ж таки є лише реалізацією статистичної оцінки розподілу Для того, щоб більш достовірно судити про розподіл досліджуваної вибірки, слід застосувати методи перевірки статистичних гіпотез відносно
Графік емпіричної функції розподілу (кумулятивна крива) – це крива накопичених частот. Вона представляє собою ламану лінію, яка з’єднує точки графіка , де – накопичені частоти.