- •31.Особливості Промислового перевороту у Німеччині(кін.18ст. – 1870р)
- •37.Промисловий переворот у сша
- •64.Соціально-економічні причини та наслідки буржуазної революції в сша.
- •67.Соціально-економічні причини та наслідки громадянської війни в сша (1861-1865гг)
- •44.Розвиток економіки Англії 1870-1913рр.
- •54.Розвиток економіки Франції 1870-1913рр.
- •48.Розвиток економіки сша 1870-1913рр.
- •9.Вплив і світової війни на економіку Англії, Франції, Німеччини,сша.
- •17.Економіка Англії в період 1914-1939рр.
- •20.Економіка Франції в період 1914-1939 pp.
- •18.Економіка Німеччини в період 1914-1939 pp.
- •19.Економіка сша в період 1914-1939 pp.
- •6.Вплив другої світової війни на господарство Англії. Післявоєнні перетворення в економіці.
- •50.Розвиток економіки сша в 70-90 pp. XX ст.
- •45.Розвиток економіки Англії в 50-60 pp. XX ст
- •38.Развитие экономики Англии в 70-90 гг XX.
- •4.Влияние второй мировой войны на хоз-во Германии.Послевоенные изменения в эк-ке.Возникновение фрн и ее развитие в 1945-50гг.
- •57.Розвиток економіки фрн в 50-60 pp. XX ст.
- •58.Розвиток економіки фрн в 70-90 pp. XX ст.
- •8.Вплив другої світової війни на економіку Франції. Розвиток господарстваФранції в 1945-1950 pp.
- •55.Розвиток економіки Франції в 50-60 pp. XX ст.
- •56.Розвиток економіки Франції в 70-90 pp. XX ст.
- •23.Європейський Союз та його роль в розвитку провідних західноєвропейських країн (50-90 pp. XX ст)
- •63. Соціально-економічні передумови формування Київської Русі. Критика норманської теорії.
- •40. Реформи Петра і та їх вплив на господарський розвиток Лівобережної України.
- •60. Розвиток сільського господарства, ремесла і торгівлі Київської Русі.
- •22. Економічні причини та наслідки розпаду Київської Русі.
- •67.Татаро-монгольське завоювання Київської Русі. Форми експлуатації безпосередніх виробників.
- •61. Сільське господарство Укр. В 13 перш пол. 17 ст.
- •16. Довготривалий процес закріпачення українського селянства. Литовські статути.
- •14.Господство Украины во второй половине XVII-xviiIст. Сельское хоз-во. Пр-ть. Мануфактура. Торговля.
- •59. Розвиток ремесла та торгівлі українських земель у XIII першій половині хуіі ст.
- •35.Початок промислового перевороту в Україні(1830-50)
- •39.Реформа 1861 та її с-є наслідки
- •43.Розвиток господарства у. 1860-1890
- •66.Столипінська аграрна реформа
- •51.Розвиток економіки у.В кінці 19ст. На початку 20ст.
- •5.Вплив 1 світ.Війни на господарство в у.
- •11.Господарство в у. В роки революції та громадянської війни.Політика «військового комунізму»
- •41.Розвиток господарства в у.В 1921-1928 неп
- •42.Розвиток господарства в у.В 1928-1941
- •26.Індустріалізація. Її соціально-економічні наслідки (1928-1941).
- •3.Відбудова і розвиток господарства України в післявоєнні роки (1945-1950 pp.).
- •13.Господарські реформи 1957 р. Та 1965 p., їх суть та соціально-економічні наслідки.
- •53.Розвиток економіки України в 70-80 pp. XX ст.
- •46.Розвиток економіки незалежної України.
- •36.Предмет и метод эк.Истории
- •1.Багатогранність творчих зв'язків економічної історії з сучасною соціально-економічною практикою.
- •25.Значення економічної історії в економічній освіті. Задачі курсу
- •21.Економічні передумови і наслідки великих географічних відкриттів.
- •32.Первісне нагромадження капіталу як основна умова формування капіталістичної системи господарювання. Джерела первісного нагромадження капіталу в Англії (XVI - XVII ст.)
- •24.Загальна характеристика економіки Західної Європи в умовах розкладу феодалізму
- •15.Д. М. Кейнс, у. Ерроу і у. Паркер про творчу роль економічної історії в системі економічних наук.
- •2.Визначення пп. Його відношення до подальших етапів розвитку техніко-економічної бази капіталізму та проблематика.
- •33.Передумови, хід та наслідки промислового перевороту в Англії.
- •34.Передумови, хід та наслідки промислового перевороту у Франції (кінець хуш ст. -1870 p.).
- •Особливості Промислового перевороту у Німеччині(кін.18ст. – 1870р)
15.Д. М. Кейнс, у. Ерроу і у. Паркер про творчу роль економічної історії в системі економічних наук.
У навчальній літературі недавнього минулого проблема творчої ролі історії господарства в системі економічних наук часто звужувалась до поверхового переліку її зв'язків з інш економічними дисциплінами.Це негативно впливало на зміст навчання, а в більш широкому плані на культуру мислення і творчі можливості майбутніх економістів. Д. М. Кейнс вважав, що історія господарства не тільки ілюструє, але й обґрунтовує економічну теорію. однією з її найважливіших функцій являється перевірка економічних теорій. Відомий американський економіст У. Ерроу, в свою чергу, відзначав, що історико-економічні знання можуть виступати у формі емпіричних даних і використо-вуватись для перевірки теор гіпотез. В їх функції входить також висвітлення розбіжностей у характері і темпах економічного росту окремих країн.
Інший американський економіст У. Паркер, услід за Д.М. Кейнсом, підкреслював, що економічна історія являється полігоном, на якому можна перевірити правильність економічної теорії. Він упевнений, що вивчення цієї науки необхідне і для того, щоб уникнути Повторень минулих помилок в економічній політиці
Історія народного господарства виконує ряд творчих функцій і по відношенню до сучасного маркетингу. З останнім її зближує спільність деяких аспектів дослідження: вивчення умов життя та споживчих мотивацій населення, тенденцій ділової активності, політики цін, кон'юктури внутрішнього і міжнародного ринків. Економічна історія тісно пов'язана і з такою дисципліною, як історія економічної думки. Вивчаючи історико-економічні умови формування економічних ідей, вона визначає рівень залежності концепцій від господарського довкілля.
Досліджуючи довготривалий процес розвитку господарських підсистем, історики-економісти приходять до висновку, що інноваційні процеси у сферіматеріально-технічної бази підприємств часто суттєво випереджують інновації в області управління трудовими ресурсами. Такий розрив в інноваційних процесах стримує розвиток економічних об'єктів, знецінюючи одноразово рівень ефективності нововведень у техніці і технології. В таких ситуаціях історики-економісти можуть виступати ініціаторами постановки актуальних міждисциплінарних проблем. Уже сьогодні вони вказують на актуальність розробки менеджменту духовних виробничих сил підприємства, в рамках якого могли б формуватись гуманітарні технології радикальних змін на рівні мислення, знання, досвіду, навичок, умінь та моралі безпосереднього виробника.
2.Визначення пп. Його відношення до подальших етапів розвитку техніко-економічної бази капіталізму та проблематика.
Промисловий переворот - це довготривалий історико-економічний процес, що характеризується корінними техніко-економічними, соціально-економічними та організаційно-економічними змінами.
Техніко-економічні зміни включають: перехід від ручного до машинного виробництва, від мануфактури до фабрики; формування інноваційної за своєю природою техніко-економічної бази капіталістичного суспільства, заснованої на системі машин.
Соціально-економічні зміни пов'язані з оформленням капіталістичних виробничих відносин, нових соціальних сил - буржуазії і робітничого класу та загостренням соціальних суперечностей між ними.
Вивчення промислових переворотів - це не тільки данина минулому. Сьогодні це ключова, гостроактуальна проблема, без детального знання якої неможливі наукові уявлення про явища і процеси подальшого розвитку та сучасності.
промислові перевороти являли собою першу ступінь в еволюції техніко-економічної системи капіталізму. На їх основі формувались нові етапи її розвитку - науково-технічна революція кінця XIX ст., початку XX ст.. та науково-технічна революція, що розпочалась у середині 50-х років XX ст. і продовжується в наші дні.
З одного боку промислові перевороти, витісняючи ручну працю машинною, суттєво підвищують продуктивність праці, збільшують обсяги та здешевлюють собівартість продукції. Позитивні зміни у виробничих силах суспільства забезпечують більш раціональне розміщення підприємств, поглиблюють концентрацію та спеціалізацію, ємкість ринку, сприяють подальшому розвитку ринкових відносин. Це забезпечує новий, більш високий рівень життя певної частини суспільства. Та з іншого боку промислові перевороти започатковують цілий ряд негативних довготривалих явищ та процесів: підкорення та витіснення людини машиною, використання жіночої та дитячої праці, падіння реальної заробітної плати, вихолощення творчого змісту трудового процесу та поглиблене відчуження виробника від праці і її результатів. Машинне виробництво вимагає кваліфікованого, певною мірою освіченого виробника, та разом з тим воно суттєво звужує його внутрішній духовний світ, деформує систему гуманістичних цінностей. Цей суперечливий процес проходить через усі етапи розвитку матеріально-технічної бази капіталізму і особливо гостро проявляється у наші дні
Технічний прогрес посилює тенденцію до витіснення живої праці, до безробіття і соціального напруження. Водночас започаткований промисловими переворотами наступ на природу в наші дні поставив людство на край загибелі.