58.Розвиток економіки фрн в 70-90 pp. XX ст.

У першій половині 70-х років структура промислового виробництва, що характеризувалась перевагою традиційних галузей: вугледобування, металургії, суднобудування, слабким розвитком інфраструктури та низькою долею сфери послуг, стала стримувати розвиток економіки. Ситуацію ускладнив ріст світових цін на нафтопродукти в 1973 році та криза 1973-1975 pp., що викликала значний спад виробництва. Протидією цим явищам стала поступова структурна перебудова промисловості. Стимулювався розвиток електроніки, точного машинобудування, автобудування. Впроваджувались наукоємні ресурсозберігаючі технології, електрообчислювальні машини, роботи, лазерна техніка, мікропроцесори, новітні системи зв'язку. Структурні зміни та оновлення матеріально-технічної бази промисловості сприяли подальшому росту продуктивності праці та конкурентоспроможності німецьких товарів.

Важливу роль у розвитку німецької промисловості відіграли капіталовкладення США. На ФРН приходилось 40% американських інвестицій у Європі.

На цих основах у господарстві Німеччини з 1983 р. починається значний економічний підйом, що продовжувався до початку 90-х років. Разом з дією вищезгаданих позитивних факторів йому сприяли:

1.Позитивний торговий баланс ФРН на основі значного розширення зовнішньоторговельних зв'язків з країнами "Спільного ринку" та СРСР.

Значний ріст витрат на науково-технічні дослідження та участь ФРН в Європейській стратегічній програмі наукових досліджень (з 1984 p.).

4. Завершення процесу формування науковоємних виробництв (обчислювальні машини, лазерна техніка, засоби зв'язку, станкобудування).

5. Ріст золотовалютних резервів.

6. Посилення процесу концентрації промислового виробництва: 2% великих

корпорацій давали 50% продукції.

7. Посилення внутрішньої та міжнародної ролі транснаціональних корпорацій (з 350 найбільших ТНК світу - 12 - німецькі).

Сільське господарство Німеччини забезпечувало її потреби на 80 %. По рівню механізації і хімізації воно займало одне з перших місць в Європі. В галузі з 50-х років розвивався процес концентрації виробництва. 90 % господарств мають по 50 га землі. Головний напрямок спеціалізації - тваринництво. Один німецький фермер своєю працею в 90 pp. утримував 80 осіб. Та собівартість сільськогосподарської продукції висока. В області зовнішньої торгівлі Німеччина в даний період займала друге місце в світі. її основними торговими партнерами були країни Європейського союзу.

Зарубіжні капіталовкладення німецьких корпорацій досягай 309 млрд. марок, у той час як внутрішні склали порівняно скромну величину - 35 млрд. марок.

У кінці 90-х років у ФРН спостерігався дефіцит платіжного балансу.

8.Вплив другої світової війни на економіку Франції. Розвиток господарстваФранції в 1945-1950 pp.

Война и четырехлетняя оккупация нанесли Франции значительный ущерб, оцениваемый в 1440 млрд франков. Почти на 70 % сократилось промышленное производство, его структура была архаичной, длительное время не обновлялся машин­ный парк. Страна испытывала острую нехватку промышленного оборудования, сырья, продовольствия, полностью нарушенной оказалась транспортная система. Материальное положение народа резко ухудшилось, при­мерно 3/4 населения городов недоедало.

Еще в ходе вой­ны начался распад Французской колониальной империи: независимости добились Индокитай, Сирия и Ливан.

Окончание войны поставило Францию перед сложней­шими задачами, главной из которых была ликвидация эко­номической разрухи.

Вся полнота власти была сосредоточе­на в руках Временного правительства, В состав кот вошли представители ряда пар­тий, в том числе коммунистов и социалистов, что предопределило столкновение политических сил в решении вопросов государственного устройства.

Потребности восстановления экономики привели к то­му, что большая часть капиталовложений стала направ­ляться в промышленность.

Некоторые льготы вводились.и для работников сельс­кого хозяйстваНемаловажные результаты в первый послевоенный пе­риод были достигнуты в области социального законода­тельства. Так, был принят закон о восстановлении 40-часо­вой рабочей недели; работа свыше 40 ч в неделю считалась сверхурочной и оплачивалась по повышенным расценкам.

Таким образом, после окончания второй мировой войны Франция столкнулась с рядом экономических и политичес­ких проблем. С целью выхода из сложившейся ситуации в стране была проведена частичная национализация, увели­чился приток капиталовложений в национальную промыш­ленность. К концу 40-х гг. экономика страны была восста­новлена. Франция присоединилась к "плану Маршалла", что в известной степени ограничило ее суверенитет, но поз­волило модернизировать производственный потенциал.