- •31.Особливості Промислового перевороту у Німеччині(кін.18ст. – 1870р)
- •37.Промисловий переворот у сша
- •64.Соціально-економічні причини та наслідки буржуазної революції в сша.
- •67.Соціально-економічні причини та наслідки громадянської війни в сша (1861-1865гг)
- •44.Розвиток економіки Англії 1870-1913рр.
- •54.Розвиток економіки Франції 1870-1913рр.
- •48.Розвиток економіки сша 1870-1913рр.
- •9.Вплив і світової війни на економіку Англії, Франції, Німеччини,сша.
- •17.Економіка Англії в період 1914-1939рр.
- •20.Економіка Франції в період 1914-1939 pp.
- •18.Економіка Німеччини в період 1914-1939 pp.
- •19.Економіка сша в період 1914-1939 pp.
- •6.Вплив другої світової війни на господарство Англії. Післявоєнні перетворення в економіці.
- •50.Розвиток економіки сша в 70-90 pp. XX ст.
- •45.Розвиток економіки Англії в 50-60 pp. XX ст
- •38.Развитие экономики Англии в 70-90 гг XX.
- •4.Влияние второй мировой войны на хоз-во Германии.Послевоенные изменения в эк-ке.Возникновение фрн и ее развитие в 1945-50гг.
- •57.Розвиток економіки фрн в 50-60 pp. XX ст.
- •58.Розвиток економіки фрн в 70-90 pp. XX ст.
- •8.Вплив другої світової війни на економіку Франції. Розвиток господарстваФранції в 1945-1950 pp.
- •55.Розвиток економіки Франції в 50-60 pp. XX ст.
- •56.Розвиток економіки Франції в 70-90 pp. XX ст.
- •23.Європейський Союз та його роль в розвитку провідних західноєвропейських країн (50-90 pp. XX ст)
- •63. Соціально-економічні передумови формування Київської Русі. Критика норманської теорії.
- •40. Реформи Петра і та їх вплив на господарський розвиток Лівобережної України.
- •60. Розвиток сільського господарства, ремесла і торгівлі Київської Русі.
- •22. Економічні причини та наслідки розпаду Київської Русі.
- •67.Татаро-монгольське завоювання Київської Русі. Форми експлуатації безпосередніх виробників.
- •61. Сільське господарство Укр. В 13 перш пол. 17 ст.
- •16. Довготривалий процес закріпачення українського селянства. Литовські статути.
- •14.Господство Украины во второй половине XVII-xviiIст. Сельское хоз-во. Пр-ть. Мануфактура. Торговля.
- •59. Розвиток ремесла та торгівлі українських земель у XIII першій половині хуіі ст.
- •35.Початок промислового перевороту в Україні(1830-50)
- •39.Реформа 1861 та її с-є наслідки
- •43.Розвиток господарства у. 1860-1890
- •66.Столипінська аграрна реформа
- •51.Розвиток економіки у.В кінці 19ст. На початку 20ст.
- •5.Вплив 1 світ.Війни на господарство в у.
- •11.Господарство в у. В роки революції та громадянської війни.Політика «військового комунізму»
- •41.Розвиток господарства в у.В 1921-1928 неп
- •42.Розвиток господарства в у.В 1928-1941
- •26.Індустріалізація. Її соціально-економічні наслідки (1928-1941).
- •3.Відбудова і розвиток господарства України в післявоєнні роки (1945-1950 pp.).
- •13.Господарські реформи 1957 р. Та 1965 p., їх суть та соціально-економічні наслідки.
- •53.Розвиток економіки України в 70-80 pp. XX ст.
- •46.Розвиток економіки незалежної України.
- •36.Предмет и метод эк.Истории
- •1.Багатогранність творчих зв'язків економічної історії з сучасною соціально-економічною практикою.
- •25.Значення економічної історії в економічній освіті. Задачі курсу
- •21.Економічні передумови і наслідки великих географічних відкриттів.
- •32.Первісне нагромадження капіталу як основна умова формування капіталістичної системи господарювання. Джерела первісного нагромадження капіталу в Англії (XVI - XVII ст.)
- •24.Загальна характеристика економіки Західної Європи в умовах розкладу феодалізму
- •15.Д. М. Кейнс, у. Ерроу і у. Паркер про творчу роль економічної історії в системі економічних наук.
- •2.Визначення пп. Його відношення до подальших етапів розвитку техніко-економічної бази капіталізму та проблематика.
- •33.Передумови, хід та наслідки промислового перевороту в Англії.
- •34.Передумови, хід та наслідки промислового перевороту у Франції (кінець хуш ст. -1870 p.).
- •Особливості Промислового перевороту у Німеччині(кін.18ст. – 1870р)
42.Розвиток господарства в у.В 1928-1941
Реформування економіки в умовах нової економічної політики приводило не тільки до позитивних наслідків, а й до появи кризових явищ (товарний голод, інфляція, фінансова криза, нестача капіталів для реконструкції промисловості та інші).
Безпосереднім приводом до демонтажу НЕПу стала хлібозаготівельна криза 1927-1928 pp. У січні 1928 р. почали застосовувати адміністративний тиск на тих селян, які не бажали продавати "надлишки" зерна державі за низькими закупівельними цінами.
У відносинах із селом держава замість закупівель на ринку в кінці 1927 р. почала застосовувати конфіскаційний принцип хлібозаготівель. У 1927 році для промислових підприємств було встановлено директивні плани. Трестівський госпрозрахунок, що охоплював, головним чином, сферу управління виробництвом, заміняли госпрозрахунком підприємств. В роки першої п'ятирічки трести взагалі припинили своє існування.
Промисловість України перейшла у підпорядкування загальносоюзних наркоматів.
Була проведена податкова реформа: податок з обороту й відрахування з прибутку. Але оскільки підприємства функціонували на основі обов'язкових планових завдань, то податки тільки забезпечували надходження до державного бюджету країни.
Протягом 1930-1932 pp. кредит було замінено централізованим фінансуванням. Усі операції з короткострокового кредиту перейшли до Держбанку.
Курс на індустріалізацію України передбачив перетворення СРСР із держави , що звозить машини в державу, що їх виробляє, з аграрної у промислову.
У 1927 р. економісти почали розробку першого п'ятирічного плану розвитку народного господарства (1928-1932 pp.). Він передбачив розвиток всіх регіонів країни і максимальне використання всіх ресурсів з метою індустріалізації економіки. Керівництво країни взяло курс на прискорення темпів індустріалізації та колективізації сільського господарства, щоб створити матеріально-технічну базу соціалізму. Для проведення індустріалізації потрібні були великі кошти. Не маючи змоги отримати іноземні позики, радянська влада повинна була шукати внутрішні капіталонагромадження, вони були такі:
-перерозподіл грошових коштів і сільського господарства, легкої, харчової промисловості в тяжку;
-податки з населення;
-внутрішні позики;
-збільшення продажу горілки;
-експорт хліба, нафти, лісу, тканини та ін.;
-жорсткий режим економіки;
-експлуатація селян і робочого класу, використання праці ув'язнених.
Якщо в першій п'ятирічці Україна отримала понад 20% капіталовкладень, то в другій (1933-1937 pp.) і в довоєнні роки 3-ї п'ятирічки (1938-1941 pp.) вони були скорочені.
У другій п'ятирічці в Україні було збудовано 1000 заводів з 4500, а у третій - 600 з 3000 заводів.
У результаті індустріалізації Україна стала індустріальною країною. У 1940 р. промисловий потенціал України в 7 разів перевищував рівень 1913 р.
Однак форсована індустріалізація стимулювала появу негативних тенденцій в економіці: домінуюче становище виробництва; побудова й реконструкція підприємств-монополістів; незавершене будівництво багатьох об'єктів через нестачу сировини, палива, обладнання, робочої сили; нерівномірне формування промислового потенціалу України; централізація економіки. Таким чином, у кінці 1930 р. в СРСР утворилась специфічна соціально-економічна система, яку найчастіше називають "державним соціалізмом". її характерними рисами були повне одержавлення виробництва й ліквідація приватної власності.
У 1939-1940 pp. землі Західної України, Північної Буковини і трьох повітів Бессарабії відійшли до Радянського Союзу. На цій території створювались органи народовладдя* соціально-економічні перетворення: запровадження безплатного медичного обслуговування, націоналізація фабрик і заводів, відкриття шкіл українською мовою, безплатна передача малоімущим житла. Найпопулярнішим заходом радянської влади стала експропріація польських землевласників і передача їх земель у руки безземельних або малоземельних селян. У 1940 р. утворюються перші колгоспи. Разом з тим утвердження радянської системи здійснювалось адміністративно-командним методом, відбувався процес уніфікації державного ладу, управління економікою, соціально-політичною і культурною сферами.