35.Початок промислового перевороту в Україні(1830-50)

Перший етап відбувся у 20-40рр. 19ст. Мануфактурне виробництво,незважаючи на панування кріпосництва в аграрній сфері,досягло успіхів.Зростали кількість мануфактур і число найманих працівників. Почали використання механічних робочіх машин, зросло зацікавлення поміщиків та купців у збільшенні обсягів виробництва.Почався промисловий переворот у харчовій галузі.Вже у 20-х роках парова техніка прискорила виробничі процеси,збільшила вихід горілки з одиниці сировини=).Виникла цукрова промисловість (завод у 1824) почали використовувати машину у заміну людському труду,таких заводів було спочатку не багато,але це вже свідчило про початок промислового перевороту в країні.Зявились також механізми на текстильних(суконних)мануфактурах.Перший пароплав «Бджілка».

Всезростаючі потреби у машинах і механізмах зумовили появу машинобудівних заводів.Перший такий завод було збудовано у 1841р.

Розвиток машинобудівництва сприяв зростанню обсягів металургійного виробництва,видобутку кам’яного вугля.

Промислове виробництво базувалося зокрема на примусовій кріпосній праці.Дуже скоро зясувалось,що наймана праця прибутковіше і вигідніша за дармову,тому почав зростати попит на вільнонайомників.Нові фабрики з 40-х років почали будувати в містах.

ПП проходив успішно але повільніше ніж у розвинутих західноєвропейськіх країнах.

39.Реформа 1861 та її с-є наслідки

19 лютого 1861 р. цар Олександр II підписав "Маніфест і Положення про скасування кріпосного права". Відміна кріпосного права включала такі основні положення:

1) скасування особистої залежності селян від поміщиків;

2) наділення селян землею і визначення за неї повинностей;

3) викуп селянських наділів.

Селяни одержали волю і право розпоряджатися власним майном, займатися деякою діяльністю і вести підприємницьку діяльність. Але їх незалежність була обмеженою.

Наділення селян землею було недобровільним, а обов'язковим і залежало від бажання поміщиків. Розміри польових наділів залежали від якості землі: на родючих - менше (2-6 дес), неродючих - більше (3-7 дес). Викупна операція також відповідала інтересам поміщиків і залежала від суми оброку. Викупна ціна визначалась шляхом капіталізації оброку із розрахунку 6% річного прибутку. Селяни не могли відразу розрахуватися за наділ, тому посередником ставав банк. Селяни протягом 49 років повинні були щорічно платити за землю, і це було втроє більше від ціни за землю.

Таким чином, реформа 1861 р. була грабіжницькою, на користь поміщиків, але вона все ж таки створювала умови розвитку капіталістичного господарства.

Реформа не зрівняла селян у громадських правах з іншими суспільними верствами.Це гальмувало господарську ініціативу і культурний розвиток селянства.Але все ж таки земля стала об’єктом куплі-продажу, розвивалось селянське підприємництво та розширювалися ринкові відносини.

43.Розвиток господарства у. 1860-1890

Незважаючи на залишки кріпосництва, що гальмували зростання продуктивних сил, розвиток капіталізму в промисловості після 1861 р. здійснювався прискореними темпами. Збільшувався попит на засоби виробництва, техніку, сільськогосподарські машини, що стимулювало розвиток промисловості. Диференціація селянства створювала ринок вільної найманої сили, посилювався процес первісного накопичення капіталу за рахунок експропріації селянства, оподаткування, викупних платежів. Отримані в такий спосіб кошти передавалися урядом у вигляді позичок, субсидій і державних замовлень промисловцям. Крім того, важливим фактором накопичення капіталу були прибутки від зовнішньої торгівлі, зокрема від експорту зернових. Так, з 1876р. до 1880р. він склав більше половини всього експорту Росії. А також вагомий внесок у розвиток промислового підприємництва зробило купецтво, швидко зростала вага іноземного капіталу.

У такий спосіб створювалися умови для розвитку капіталістичної промисловості і промислового перевороту. Як і в інших країнах формувалися фабрично-заводська система виробництва. Вона супроводжувалася впровадженням у виробництво машин нових технологій, парових двигунів.

Зменшувалася частка ручної праці. У той же час формувались нові соціальні верстви - промислова буржуазія і промислові робітники.

Промисловий переворот в Україні починався в деяких галузях ще до скасування кріпосного права. З 1825 по 1861 роки кількість підприємств збільшилася втроє. Промисловими центрами стають Харків, Луцьк, Одеса, Чернігів. Найбільш успішно розвивалося виробництво металургії. Але тоді не було необхідних умов для інтенсивного розвитку промислового перевороту.

У пореформений період він спостерігається у вугільній промисловості, у машинобудуванні та ін. Багато галузей виробництва створювалися заново, минаючи період мануфактурного виробництва. Швидко зростає кількість фабрик і заводів, а також число промислових робітників. На відміну від промислового перевороту у західних країнах індустріальний розвиток України починався не з галузей легкої промисловості, а із сировинних галузей і важких.

У пореформений період продовжується освоєння Донецького кам'яновугільного і Криворізького залізорудного басейнів. У 1900 р. там виплавлялося в два рази більше чавуну, ніж на Уралі, що давало понад 52% усієї загальноросійської виплавки металу.

У другій половині XIX ст. прискорено розвивається сільськогосподарське машинобудування. Також успішно розвивалось транспортне машинобудування. Так, у 1897 р. почав випускати паровози Луганський паровобудівний завод Гартмана.

Галузева структура української промисловості була досить різноманітною. Крім важкої, одержують розвиток харчова і легка. Вони були тісно пов'язані з сільськогосподарським виробництвом (цукрова, борошномельна, маслоробна та інші).