Номенклатура будівель і споруд пташиних ферм

Основні будівлі: 1.Пташники для курей. 2.Пташники для індиків. 3. Пташники для качок. 4. Пташники для гусей. 5. Пташники для цесарок. 6.Пташники для перепелів. 7. Інкубаторії.

Підсобно - виробничі будівлі і споруди: 1. Кормоцехи. 2. Цех забою птиці (з холодильником і утилізацією відходів),3.Консервний цех, 4. Цех для сортування і пакування яєць, 5. Цех по виробництву сухого яєчного порошку (меланж), 6. Цех переробки посліду. Майстерня для ремонту обладнання, пральня. Споруди водопостачання, внутрішні проїзди, “чистих” і “брудних” доріг.

Складські: 1.Для кормів. 2. Підстилки. 3. Тари. 4. Матеріально-технічних засобів.

Допоміжні: 1. Адміністративне, 2. Їдальня. 3. Медпункт. 4.Побутові приміщення.

Ветеринарні і санітарні об’єкти: лабораторії ветеринарної медицини, дезблоки, забійно-санітарні пункти. Санпропускник.

Параметри мікроклімату – гранично допустима концентрація шкідливих газів у повітрі: вуглекислоти – 0,25%, аміаку 15 мг/м³, сірководню – 5мг/м³ вміст пилу до 1 мг/м³: для дорослої птиці. Вміст мікроорганізмів, тис. мікробних клітин в 1 м³ для дорослої птиці – 250; молодняку у віці 1…4 тижні – 30; 5…9 – 50; 10…14 –100; 15…22 тижні – 150.

Постійне надходження партій птиці підвищує патогенність збудників, і господарство стає стаціонарно неблагополучним з ряду захворювань. Поряд з нагромадженням мікрофлори у пташниках порушується рівновага у системі мікроорганізм – макроорганізм. Як наслідок цього умовно патогенна і навіть банальна мікрофлора набуває патогенності й викликає атипові форми захворювань. Порушується принцип “усе зайнять – усе пусто”, що зумовлює передачу інфекції від однієї партії птиці до іншої, від старшого покоління до молодшого, що має назву мікробіозу.

Під мікробіозом розуміють сукупність умов, які сприяють контамінації конкретного середовища мікроорганізмами і розвитку, виживанню та мінливості у ньому мікрофлори, передачі останньої від дорослої птиці молодняку і як наслідок – комплексної взаємодії птиці та навколишнього середовища. Мікробіоз становить постійну загрозу зараження стада з одночасною сенсибілізацією великої кількості поголів’я птиці, на фоні зниження резистентності організму. Мікрофлора має велику змінність, яка варіює в залежності від стійкості. Зміна виду мікроорганізмів зумовлюється надходженням нових партій птиці.

Мікробіоз поширюється на навколишнє середовище і мікрофлора передається аерогенно.

Вентиляція пташників.

Птиця дуже чутлива до дії високих концентрацій вуглекислоти та інших домішок у повітрі. Створення оптимальних параметрів мікроклімату в пташниках з використанням низьконапірних вентиляторів. Для локального обігріву молодняку використовують брудери. Інколи використовують вентиляцію з утилізацією тепла відпрацьованого повітря за допомогою теплоутилізаторів.

Освітлення пташників

У птахівництві важливими є інтенсивність освітлення і тривалість світлового дня. (фотоперіод). У період відкладання яєць продовження світлового дня на 15…18 хвилин щодоби сприяє підвищенню несучості. Інтенсивність освітлення 10 лк знижує продуктивність, а надмірна понад 100лк приводить до того, що з’являються яйця без шкаралупи “виливки” і уражуються органи яйцеутворення. Надмірна освітленість є однією з причин канібалізму курей.

Роль зелених насаджень у ветеринарно-санітарному захисті птахівничих підприємств розглядаються, як захист від шкідливих зовнішніх впливів і забезпечення оптимальних параметрів мікро-клімату та захисту населених пунктів від шкідливих викидів і запахів птахівничих підприємств.

Санітарно-гігієнічні властивості зелених насаджень полягають в утворенні бактерицидних і фунгіцидних сполук – фітонцидів, озонуванні повітря, очищенні його від пилу та газів – створенні сприятливого мікроклімату. У сонячний день гектар лісу поглинає 280 кг вуглекислоти і виділяє 200 кг кисню. Зелені насадження відіграють важливу роль у підтриманні іонного складу повітря. 1 м²

площі листя затримує від 21 до 860 г пилу, скорочується відстань поширення шкідливих газів.

Зелені зони птахівничих підприємств виконують запобіжну роль на шляху міграції аерогенної інфекції і створюють культурний ланд-шафт місцевості.