Гігієна стриження овець.

Їх стрижуть частково чи повністю. Тонкорунних овець стрижуть один раз навесні, грубововнових два рази, але не пізніше серпня щоб ранні приморозки не викликали простудних захворювань. Перед стриженням овець добу не годують і не напувають. Овець, уражених коростою, стрижуть в ізоляторі, а вовну з поміткою “коростява” тримають окремо. Підлогу в стригальному пункті дезінфікують щоб запобігти правцю. Порізи і рани змащують розчином йоду, а в теплу пору року препаратами, що відлякують мух (йодоформ, креолін).

Гігієна купання овець

Через 10 …15 днів після стриження овець піддають профілактичному купанню для профілактики захворювань шкіри й знищення ектопаразитів. Обробку проводять занурюючи тварин в розчин креоліну чи гексахлорану (Демчук М.В.,1996 с.262). Згідно із Законодавством ветеринарної медицини тривалість купання повинна бути не менше 30…60 секунд.

Гігієна доїння овець.

Поширене доїння овець смушкових порід від яких можна одержати до 100 кг молока. Загальна тривалість доїння 3...4,5 міс. Для дійних вівцематок забезпечують посилений раціон, багатий на зелені, соковиті та концентровані корми. Між ранковим і вечірнім доїнням перерва 8 годин. За два тижні перед осіменінням припиняють доїння овець.

Застосовують два способи доїння кавказький (збоку) й молдавський (ззаду). При першому молоко менше забруднюється.

Перед доїнням вим’я вівці 2…3 рази погладжують долонями зверху вниз і знизу вверх. Дійки ретельно витирають рушником змоченим у воді або 0,25%-вим розчином дезмолу. Попередньо видоюють перші найбільш забруднені цівки молока.

Молоко видоюють у спеціальний металевий, обладнаний лавсановим цідилком посуд. Потім проціджують через 3…4 шари марлі. Відра і інший посуд щоденно дезинфікують 0,5%-вим розчином каустичної соди. Підлогу, загони, доїльний пункт очищають і дезінфікують 1…2%-вим розчином гідроокису натрію.

Контрольні запитання 1. Які способи утримання овець? 2.Особливості годівлі вовнових овець. 3. Гігієнічні вимоги до окоту овець. 4.Гігієна стриження овець. 5. Особливості купання овець. 6.Особливості доїння овець.7. Параметри мікрокліматуу для ягнят?

Заняття 6.4. Гігієна коней

Мета заняття: 1.Вивчити системи утримання коней. 2.Ознайомитися з типами приміщень для коней. 3. Уяснити внутрішнє обладнання стайні. 4. Особливості догляду, напування, утримання коней. 5. Гігієна відтворення коней. 6. Гігієна жеребих та підсисних кобил, гігієна доїння. 7 Гігієна вирощування лошат. 8.Гігієна робочих коней. 9. Гігієнічні вимоги до збруї і догляд за нею. 10. Профілактика травматизму шкіри та кінцівок коней.

Конярські ферми поділяють на племінні і товарні. Товарні бувають м’ясні, кумисні, а також кінні двори для робочих тварин. Розміри товарних ферм м’ясного напрямку залежать від площі природних угідь.

11.Номенклатура основних виробничих будівель і споруд

Стайні	Міститься, гол.		Номенклатура приміщень
	Племінних	Робочих	Племінних	Робочих
Для дорослих коней: (жеребців, кобил, меринів)	40, 20, 60, 100	10,20,40,60,80, 100	Приміщення для утримання кобил, (в секціях, денниках), Манеж для проводки, проби (спаровування) Фуражна. Збруйно-ін­вен­тарна	Приміщення для утримання в денниках: жеребців плідників і кобил з лошатами; в стійлах – решту дорослих коней. Фуражна, збруйно-ін­вен­тарна
Для молодня- ка, що трену-ють	40,80	-	Приміщення для ректального дослідження кобил Утримання молодняку в денниках. Манеж для осідлання, запрягання і проводки молод няка.	-

Конярство розвивається за такими напрямками: користувальний;. використання коней для перевезень, обслуговування, обробітку ділянок; продуктивний - виробництво м’яса, кумису, сировини для біопромисловості (коні донори); спортивне і кінне заводство –вдосконалення існуючих і виведення нових порід. До складу підприємств по виробництву продукції  конярства входять будівлі виробничого і обслуговуючого призначення. Їх номенклатура зображено в таблиці 11.Правильне ведення конярства вимагає мінімального забезпечення поголів’я коней приміщеннями, будівлями і спорудами. До них перш за все відносяться стайні, бази, (загони), обладнання місць напування, шорну майстерню, кузню, рампу для навантаження і вивантаження тварин, шпрінгартен (еліпсовидна доріжка – коридор між двома парканами).