Заняття 3.3 Методи знезаражування води

Мета заняття: 1. Значення і способи знезаражування води. 2. Навчитися техніки хлорування води. 3. Засвоїти санітарні норми хлорування питної води.

Через воду передаються збудники заразних (черевний тиф, паратиф, лептоспіроз, туляремія) і ряду незаразних хвороб. Методи очистки води (відстоювання, фільтрація, коагуляція) дозволяють вилучити з неї яйця гельмінтів, і лише 99,5% бактерій чим обумовлено необхідність проведення додаткових заходів, спрямованих на знезараження води.

Способи знезаражування води - фізичні (безреагентними) та хімічні (реагентними) методами.

До фізичних методів належать: кип’ятіння, використання ультрафіолетових променів, ультразвуку тощо.

З хімічних методів застосовують хлорування, озонування, знезараження іонами срібла та ін. Найбільшого поширення, особливо у сільській місцевості, набуло хлорування. Для цього застосовують газоподібний хлор або хлорне вапно. Яке одержують шляхом насичення гашеного вапна газоподібним хлором.

3Ca(OH)₂ +Cl₂ = Ca(OH)₂ + 2CaCl₂ + Ca(OCl)₂ + H₂O

Активна частина його – гіпохлорид кальцію – Ca(OCl) У воді при наявності вуглекислого газу утворюється хлорнуватиста кислота

Ca(OCl)₂ + H₂O + CO₂ = Ca(OH)₂+ 2 HOCl

Хлорнуватиста кислота легко дисоціює На іони хлору та кисню, які проявляють бактерицидну дію:

2HOCl = O⁺ + H₂O + 2Cl^-

Хлорування води здійснюється в такій послідовності: визначення хлорпотреби води, залишкового хлору у хлорованій воді і, якщо необхідно воду дехлорують .

1. Визначення вмісту активного хлору у хлорному вапні.

Під впливом факторів зовнішнього середовища (СО₂, волога, світло, температура тощо ) хлорне вапно швидко розщеплюється і втрачає хлор. Тому перед застосуванням необхідно перевірити у вапні вміст активного хлору у відсотках. Якщо його вміст менше 20% , то таке вапно для хлорування не придатне.

Хлорують воду 1% ним розчином хлорного вапна. Принцип визначення активного хлору грунтується на тому, що він у кислому середовищі витісняє з йодистого калію еквівалентну кількість вільного йоду, який відтитровують розчином гіпосульфіту натрію.

Реактиви: 1% розчин хлорного вапна, 10% розчин йодистого калію, 25% розчин сірчаної кислоти, 1 % розчин йодистого калію, 0,01 N розчин гіпосульфіту натрію (2,48 г гіпосульфіту розчиняють в 1 л дистильованої води; 1 мл такого розчину відповідає 1 мл 0,01 N розчину хлору, що рівноцінно 0,355 мг хлору).

Хід аналізу. Готують 1 % розчин хлорного вапна. Для цього з різних місць діжки, чи мішка беруть середню пробу – 100 г, ретельно перемішують, наважку 1г розтирають у фарфоровій ступці, а потім розчиняють в 100 мл дистильованої води. Вміст колби перемішують і залишають, закривши пробкою, для відстоювання (не менше години). Після цього 1 мл освітленого розчину хлорного вапна наливають у колбочку, додають 20 мл дистильованої води, 1 мл 25% розчину сірчаної кислоти, 2 мл 10 % розчину йодистого калію, 5…6 крапель 1%-ного розчину крохмалю.

Вміст колби ретельно перемішують. При цьому хлор у кислому середовищі витискує еквівалентну кількість йоду, який при сполученні з крохмалем надає розчину синього забарвлення. Вміст колби титрують розчином гіпосульфіту натрію, до повного знебарвлення. По кількості витраченого на титрування гіпосульфіту

натрію розраховують кількість виділеного йоду і вміст активного хлору за формулою: Х =А*0,355*100*100/1000.

Де Х – вміст хлору в досліджуваному хлорному вапні, %;

А – кількість гіпосульфіту натрію, що витрачено на титрування, мл;

0,355 – кількість хлору, що сполучилася з 1 мл 0,01 N розчину гіпосульфіту натрію; mg. 100 – переведення вмісту хлору у 100 мл приготовленого розчину хлорного вапна; 100 – переведення вмісту хлору у 100 г хлорного вапна; 1000 – переведення грамів у міліграми;