- •Методичний практикум
- •Зоогігієна
- •З основами проектування та будівництва тваринницьких об’єктів
- •Розділ 1. Дослідження повітряного середовища.
- •Заняття 1.1 Фізичні властивості повітря тваринницьких приміщень, методи їх визначення і оцінки .
- •Визначення температури.
- •Визначення атмосферного тиску
- •Визначення вологості повітря
- •Визначення абсолютної вологості повітря.
- •Визначення відносної вологості повітря.
- •Визначення абсолютної вологості аспіраційним психрометром.
- •Заняття 1.2 Визначення швидкості руху повітря
- •Правила роботи з кульовим кататермометром
- •Заняття 1.3 Гігієнічний контроль запиленості та загальної бактеріальної забрудненості повітря тваринницьких приміщень.
- •Методи визначення кількості пилу у повітрі
- •Заняття 1.4. Зоогігієнічний контроль вмісту шкідливих газів у повітрі
- •Гігієнічне значення шкідливих газів у повітрі.
- •Визначення вмісту вуглекислого газу в повітрі методом Суботіна – Нагорського
- •Визначення концентрації аміаку в повітрі приміщень для тварин
- •Визначення вмісту сірководню у повітрі
- •Розділ 2. Санітарно-гігєнічне дослідження грунтів Заняття 2.1. Дослідження основних фізичних властивостей грунту
- •Взяття проби грунту для дослідження.
- •Визначення фізичних властивостей грунту Колір грунту.
- •Запах грунту.
- •Визначення вологопіднімальної здатності грунту (капілярності).
- •Визначення водопроникності (фільтраційної здатності грунту).
- •Встановлення пористості грунту .
- •Хімічний аналіз грунту
- •1. Санітарні показники забрудненості грунт (з розрахунку на 100 г)
- •Розділ 3. Санітарно-гігієнічна оцінка води. Заняття 3.1. Прийоми санітарно-гігієнічної оцінки води.
- •Санітарно-топографічне обстеження водойми
- •Огляд водойми
- •Карта санітарно – топографічного обстеження джерела водопостачання
- •Грунтові криниці
- •3.1. Перерахунок прозорості води в каламутність
- •4.Колір води
- •3.2. Оцінка інтенсивності запаху води.
- •Проба на органічні речовини
- •Хімічні методи дослідження води
- •Заняття 3.2. Гігієнічний контроль за процесами самоочищення води
- •Санітарно – гігієнічне значення
- •Визначення кількості аміаку у воді
- •Визначення нітритів і нітратів у воді
- •4. Шкала вмісту азоту нітритів
- •Нормативи.
- •Визначення сульфатів методом о. П. Озерова.
- •Кількісне визначення заліза
- •Визначення твердості води
- •Заняття 3.3 Методи знезаражування води
- •2. Визначення хлор потреби води.
- •Заняття 3.4. Виїзд на водойми ферми учгоспу
- •Розділ 4. Зоогігієнічна оцінка кормів Заняття 4.1. Зоогігієнічний контроль якості грубих кормів
- •Гігієнічне значення грубих кормів
- •Санітарна оцінка сіна
- •5.Критерії оцінки сіна за вологістю
- •6.Максимальний вміст за масою, %
- •7.Час збирання сіна
- •8.Ознаки злакових і бобових рослин
- •10.Рослини, що впливають на обмін речовин
- •Санітарна оцінка соломи.
- •Санітарна оцінка полови.
- •Визначення наявності в сіні споринні, головні ржавчини.
- •Визначення токсичності грибів методом шкірної проби на кроликах.
- •Заняття 4.2. Санітарно – гігієнічна оцінка соковитих кормів.
- •Лабораторна оцінка якості силосу
- •Оцінка якості жому.
- •Оцінка якості браги.
- •Оцінка якості коренебульбоплодів
- •Заняття 4.3. Санітарно гігієнічна оцінка зернових кормів
- •Лабораторні методи оцінки зерна
- •Розділ 5. Гігієна тваринницьких приміщень. Заняття 5.1. Поняття про проектування тваринницьких приміщень та читання проектної документації
- •Поняття про проекти приміщень
- •Поняття про масштаби.
- •Технологічні рішення.
- •Загальні відомості про будівельні креслення.
- •Вимоги, що пред’являють до території для будівництва підприємств
- •Розміщення будівель і споруд на території підприємства
- •Тема 6. Спеціальна гігієна. Заняття 6.1. Гігієна великої рогатої худоби
- •Зоогігієнічні вимоги до безприв’язного утримання худоби.
- •Гігієна вирощування телят у профілакторний період.
- •Заняття 6.2. Гігієна свиней
- •Заняття 6.3 Гігієна овець.
- •Проведення окоту і вирощування ягнят.
- •Гігієна стриження овець.
- •Гігієна купання овець
- •Гігієна доїння овець.
- •Заняття 6.4. Гігієна коней
- •11.Номенклатура основних виробничих будівель і споруд
- •Системи утримання коней: стаєнна і табунна (пасовищна).
- •Годівля коней
- •Гігієна жеребців – плідників
- •Гігієна жеребних кобил.
- •Вирощування лошат.
- •Вимоги до збруї.
- •Догляд за кіньми.
- •Заняття 6.5. Гігієна птиці
- •Системи утримання птиці
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до інкубації
- •Номенклатура будівель і споруд пташиних ферм
- •Вентиляція пташників.
- •Освітлення пташників
- •Контроль якості кормів
- •Санація птахівничих приміщень і території.
- •Гігієна кролів, хутрових звірів, мисливських і службових собак та лабораторних тварин Гігієна кролів.
- •Гігієна хутрових звірів
- •Гігієна службових і мисливських собак.
- •Заняття 6.6. Гігієна бджіл
- •Вимоги до ділянки для розміщення пасіки.
- •Вимоги до вуликів.
- •Системи утримання бджіл.
- •Заняття 6.7. Гігієна ставкового рибництва
- •Список використаної літератури
- •Тема 6. Спеціальна гігієна. 67
Хімічний аналіз грунту
Тверда частина грунту складається з мінеральноих і органічних компонентів. На мінеральні речовини припадає від 90 до 99 %, а на органічні – від 10 до 1 %, і лише торфовища майже повністю складаються з органічної частини.
Хімічними показниками забруднення грунтів, бідних на органічні речовини, є органічний азот, органічний вуглець та хлор сольовий. Для грунтів багатих на природний перегній, показниками фекального забруднення є хлор (хлориди) і аміак.
Про перебіг у грунті процесу мінералізації органічних речовин судять за наявністю аміаку і частково нітритів. Про давність забруднення цими речовинами - за виявленням нітратів та хлоридів.
Наявність нітратів свідчить про давнє забруднення. Хлориди погано утримуються в грунті і поступово вимиваються з верхніх шарів у нижні. Органічні речовини, потрапляючи у грунт внаслідок біохімічних процесів, що відбуваються в ньому, поступово перетворюються на мінеральні солі, за складом яких визначають характер процесу мінералізації та його інтенсивність.
При дії води на грунт більшість утворених мінеральних солей легко розчиняються і переходять у водну витяжку, в якій їх визначають спеціальними методами. За одержаними даними судять про санітарний стан грунту.
Визначення аміаку. Наважку 5г поміщають в пробірку, доливають 15 мл розчину 1 N хлористого калію і струшують 3…5 хвилин. Вміст пробірки фільтрують через фільтр. В фільтрат добавляють реактив Неслера (2…3 краплі). Наявність жовтого забарвлення свідчить про наявність аміаку в грунті.
Визначення нітритів. Взяти 10мл водної витяжки з грунту, помістити в пробірку, добавити 1 мл реактиву Гріса, поставити у водяну баню температурою 70оС на 15 хв. Наявність рожевого чи червоного забарвлення свідчить про присутність солей азотистої кислоти.
1. Санітарні показники забрудненості грунт (з розрахунку на 100 г)
Показники |
Відносно чистий |
Помірне забруднення |
Сильне забруднення |
Азот загальний, мг |
Менше 100 |
Більше 100 |
200 |
Аміак органічний , мг |
- “ - 20 |
- “ - 25 |
Більше 50 |
Вуглець органічний ,мг |
- “- 300 |
- “ - 300 |
- “ - 500 |
Кількість бактерій в 1 г грунту, шт. |
- “ - 10000 |
Сотні тисяч |
Мільйони |
Кишечних паличок, шт |
Одна в 1000 мг |
Одна в 50 мг |
Одна в 1-2 мг |
Динаміка, активність і швидкість процесів перетворення органічних речовин в мінеральні – самоочищення грунту – залежить від ступені його забрудненості. Важливо знати санітарні показники, що характеризують різну ступінь забрудненості грунту ( табл 1).
Розділ 3. Санітарно-гігієнічна оцінка води. Заняття 3.1. Прийоми санітарно-гігієнічної оцінки води.
Мета заняття: 1. Ознайомити студентів з прийомами санітарного нагляду за джерелами водопостачання тваринницьких ферм. 2.Навчитися правил відбору проб води для фізико-хімічних і бактеріологічних досліджень. 3. Засвоїти нормативи якості води.
Для оцінки води, що використовується в тваринництві, керуються вимогами ГОСТ 2874-82 “Вода питна” та іншими офіційними документами та вимогами, що стосуються проектування водопостачання і напування тварин.
При оцінці води розрізняють три типи, а при ветеринарно-санітарній оцінці виділяють шість видів.
Типи води: питна – одержують при централізованому водопостачанні; питна – одержують при місцевому забезпеченні водою; вода одержана з вододжерел.
Види води: питна – подається централізованими системами водопостачання (вода водопровідна); питна – подається з вододжерел для централізованого водопостачання без обробки (міжпластова, напірна – артезіанська вода), (artua від фр. провінція); вода вододжерел – використовується для централізованого водопостачання тільки після знезараження (міжпластова напірна, інфільтраційна, та вода річок, озер, водосховищ); питна вода джерел для місцевого водопостачання (грунтова, кринична); вода джерел – використовується для господарсько - питних цілей після її поліпшення (освітлення, знебарвлення, знезараження). Вода рік, озер (річкова вода); вода джерел для господарсько – питних цілей, використовувати яку можна лише після спеціальних обробок (опріснення, пом’якшення, видалення заліза та ін.).