24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
Основні питання обробки й аналізу результатів спостережень за деформаціями розглянемо на найпоширенішому виді робіт - спостереженні за опадами.
По закінченні чергового циклу вимірів необхідно виконати оцінку точності отриманих результатів. Оскільки в основу всіх точностних розрахунків цього виду робіт закладають величину середньої квадратичної помилки перевищення на станції, що задовольняє для даної схеми вихідним вимогам по точності визначення осад, то для порівняння її й необхідно одержати з результатів вимірів.
Із цією метою використовують наступні формули:
(24.11)
де d - різниця значень перевищень у ходах прямо й назад або при двох горизонтах приладу; n - число різностей. По нев'язаннях замкнутих полігонів
(24.12)
де ωi - не в’язання замкнутого полігона; K - число полігонів; n - загальне число перевищень по всіх полігонах.
Із зрівненням
(24.13)
де [рv2] - величина, одержувана із зрівнення; r- число надлишкових вимірів.
При зрівнянні на ЕОМ будь-яка програма автоматично передбачає оцінку точності.
За результатами зрівняння становлять відомість зрівняних перевищень й позначок деформаційних реперів, а по різностям їхніх позначок - відомість осад. При цьому опади можна обчислювати стосовно початкового циклу, виявляючи їхнє нагромадження ЗЕ весь період спостережень, і до попереднього циклу для оцінки поточних змін.
У випадку, коли точність отриманих результатів задовольняє необхідної (заданої), приступають до аналізу результатів ваблю дений.
Відповідно до розв'язуваного завдання аналізу підлягають осади всіх деформаційних точок. Оскільки на об'єкті спостережень і буває досить багато, те тільки прочитання відомостей осадо не дає загального враження про процеси, що відбуваються. Поетом прагнуть представити результати спостережень у графічному вид* Традиційно графіки представляють у вигляді, показаному на рис. 24.9. Однак ці графіки не володіють достатньої наочності оскільки для зображення всього процесу, що відбувається, по все: реперам таких графіків необхідно будувати досить багато.
Для більшої наочності становлять дві графіки у вигляді ізоліній рівних осад: один - тимчасовою-тимчасовій-тимчасовий-тимчасової-часовий-просторово-тиАВасовий по профілях, іншої - просторовий у топографічній системі координат на плані масштабу 1:500 або 1:1000.
Перший вид графіків будується в такий спосіб. В обраному горизонтальному масштабі по горизонталі відкладають відстані між ріпі рами профілю (рис. 24.10).
Рис. 24.9. Графік осад
Рис.24.10. Просторово-часовий графік осад
У відповідному масштабі по вертикалі відкладають час між циклами спостережень. У вузлах отриманої сітки прямокутників підписують значення величин осад відповідного репера на відповідну дату проведення циклу вимірів. Лінійною інтерполяцією між точками осад проводять ізолінії в обраній величині перетину, звичайно - через 1мм. Ізолінії, кратні 5, стовщують. Для зручності читання графіка варто пам'ятати, що ізолінії, паралельні вертикалі, свідчать про загальний нахил майданчика в ту або іншу сторону, тобто про нерівномірне осідання; ізолінії, паралельні горизонталі - про рівномірне осідання. Просторово-часовий графік відбиває деформаційний процес по всіх циклах спостережень.
Просторовий графік на топографічній основі (рис. 24.11) будується так само, як рисується рельєф у горизонталях, тільки вихідними служать опади реперів між відповідними двома циклами: поточної й початковим, поточним і попередньої
Рис. 24,11. Просторовий графік осад
і т.п. Ці графіки мають особливу наочність при відображенні деформації поверхні.
Одержувана інформація є вихідною для аналізу процесу, що відбувається, деформацій. Для аналізу використовують також матеріали по геології, гідрогеології, кліматології, стану будівельних робіт і т.п.
При аналізі осад окремих будинків і споруд відслідковують їхній нерівномірний характер й обчислюють різниці осад характерних точок у напрямку поздовжніх і поперечних осей будинку. Особливу увагу приділяють будинкам, у яких виявляються значні опади, особливо нерівномірні. Відомості про це негайно передаються всім зацікавленим організаціям для своєчасного вживання необхідних заходів.
За результатами спостережень кожного циклу становлять коротку пояснювальну записку, у якій приводять відомості про виміри і їхній попередній аналіз.
Ці відомості, як правило, містять: фактичну схему й короткий опис технології вимірів; результати зрівняння; оцінку точності отриманих результатів; відомості позначок й осад реперів; графічний ілюстративний матеріал; короткий аналіз результатів спостережень.
По закінченні робіт складають технічний звіт, що є основним технічним документом за результатами спостережень. Він містить ті ж відомості, що й пояснювальна записка, але в узагальненій за всім циклам формою з більше докладним аналізом й узагальнюючими висновками.