- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
Всі позначки, зазначені в проекті споруди, даються від рівня «чистої підлоги» або якого-небудь іншого умовного рівня. Тому попередньо їх необхідно переобчислити в систему, у якій дані висоти вихідних реперів.
Для виносу в натуру точки із проектною оцінкою Нгп установлюють нівелір приблизно посередині між репером з відомою оцінкою НРп й точкою, що виноситься (рис. 15.4). На вихідному репері й виносимій точці, установлюють рейки, взявши відлік а по рейці на вихідному репері, визначають горизонт приладу
(15.10)
Для контролю бажано аналогічним образом перевірити значення Hгп по іншому вихідному репері.
Щоб установити точку на проектну оцінку Hгп, необхідно знати величину відліку b по рейці на обумовленій точці. Можна записати, що
(15.11)
Обчисливши відлік b, рейку в точці на проектній поверхні піднімають або опускають доти, поки відлік по середньому штриху зорової труби нівеліра не буде дорівнює обчисленому. У цей момент п’ятка рейки буде відповідати проектної висоті. Її фіксують у натурі, забиваючи кілочок, угвинчуючи болт або провівши чортові на будівельній конструкції.
Рис. 15.4. Схема виносу в натуру проектної позначки
Для контролю, нівелюючи звичайним способом, визначають фактичну оцінку винесеної точки й порівнюють неї із проектної. У випадку неприпустимих розбіжностей роботу виконують заново.
Якщо необхідно передати проектні позначки точок, що лежать в одній вертикальній площині (на стінах, колонах і т.п.), то надходять у такий спосіб. На вертикальній площині відзначають проекцію середнього штриха сітки, тобто фіксують горизонт приладу. Потім, відмірюючи нагору або вниз від цієї лінії відповідне перевищення, відзначають проектну оцінку точки.
Проектна позначка точки може бути встановлена в натурі шляхом, аналогічним редукуванню. Для цього виносить точку, що, приблизно встановлюють на проектну висоту. Нівелюванням визначають перевищення А між приблизно встановленою точкою й вихідним репером. Отриману величину порівнюють із проектної hгп, обчисленої як hпр = Hпр. З урахуванням знака різниці hпр = h змінюють висоту точки, домагаючись, щоб hпр = h . Цей спосіб більше трудомісткий і застосовується, коли роблять бетонування до проектної позначки або піднімають конструкцію шляхом послідовного підбора підкладок.
На точність винесення в натуру проектних позначок в основному впливають: помилка mPu у визначенні позначки вихідного репера, помилка т" відліку а по рейці на вихідному репері, помилка mb установки рейки на проектний відлік Ь и помилка mф фіксування проектної позначки в натурі. При закріпленні точки кілочком mср = 3 -5 мм, при використанні болтів або шурупів mф=1 мм і менше. При ретельній роботі можна вважати, що ma = mb, отже, середня квадратична помилка винесення проектної позначки в натуру буде дорівнює
(15.12)
Для побудови в натурі ліній проектних ухилів використовують нівеліри, теодоліти, а також лазерні прилади. Спочатку кінцеві точки лінії АВ (рис. 15.5) установлюють на проектні позначки. Якщо дано оцінку тільки однієї точки, наприклад А, і проектний ухил I, то оцінку іншої точки В можна обчислити за формулою
(15.13)
де lАВ - проектна відстань АВ; i - ухил.
На точках А і В установлюють нівелірні рейки. Потім, нахиляючи нівелір двома піднімальними гвинтами (або елеваційним гвинтом), методом наближень домагаються, щоб відліки по рейках стали однаковими. У цьому випадку візирна лінія зорової
Рис. 15.5. Схема побудови в натурі ліній проектних ухилів
Рис. 15.6. Схема виносу в натуру теодолітом лінії проектного ухилу
труби нівеліра буде мати проектний ухил. Далі встановлюють рейку в створі лінії АВ (наприклад, через 5м), домагаючись, щоб відлік по ній був дорівнює відліку на кінцеві точки. П’ятка рейки буде визначати точку лінії проектного ухилу. Ці точки фіксують кілочками відповідної висоти.
При використанні теодоліта його встановлюють у початковій точці із проектною оцінкою й вимірюють висоту приладу (рис. 15.6).
На вертикальному колі з урахуванням місця нуля встановлюють відлік у градусній мері, дорівнює проектному ухилу. Лінія візування зорової труби теодоліта буде фіксувати кут нахилу v, що відповідає проектному ухилу. Потім, відзначивши на рейці або вісі висоту приладу, виконують ті ж операції, що й при використанні нівеліра.
Рис. 15.7. Схема побудови лінії проектного ухилу за допомогою візирок
З меншою точністю лінію проектного ухилу (наприклад точки А, В, С) можна винести за допомогою трьох візирок однакової довжини (рис. 15.7).
Дві візирки задають опорну лінію заданого ухилу. У цю лінію глазомірно вводять третю візирку, підстава якої буде фіксувати точку лінії проектного ухилу.
Для винесення в натуру проектної площини встановлюють на проектні позначки точки А, В, С, (див. рис. 14). Діючи піднімальними гвинтами нівеліра, домагаються методом наближень, щоб відліки на всіх чотирьох точках були рівні між собою, тобто щоб лінія візування була паралельний заданої проектної площини. При установці на той же відлік рейки в будь-якій точці усередині фігури АВСD п’ятка її буде лежати в проектній площині.