- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
Для висотної установки й вивірки конструкцій й устаткування застосовують геометричне нівелювання, мікронівелювання, гідронівелювання й індикаторний спосіб.
Спосіб геометричного нівелювання є найпоширенішим для визначення в натурі проектних висот. Залежно від необхідної точності й обраної схеми вимірів застосовують нівелювання того або іншого класу.
При установці будівельних конструкцій, як правило, потрібно порівняно невисока точність, що відповідає нівелюванню III й IV класів. При цьому використовують нівеліри середньої точності типу Н-3 і стандартні шашкові рейки. Позначки на конструкції переносять у вигляді олівцевих рисок або відкрасок.
При виконанні будівельно-монтажних робіт найбільш високі вимоги пред'являються до установки по висоті металевих конструкцій і закладних деталей. Застосовуючи ті ж методи нівелювання, більше високої точності (порядку 1мм) домагаються шляхом зменшення відстаней від нівеліра до рейок (довжин плечей).
Для виробництва геометричного нівелювання при монтажі технологічного встаткування застосовують найбільш точні прилади й методику нівелювання. Використовують прецизійні ниві ліри типу Н-05, штрихові рейки з інварною смугою, спеціальні малогабаритні рійки або точні металеві лінійки з міліметровими розподілами. У цьому випадку способом геометричного нівелювання можна визначати різниці висот точок, розташованих на відстані 5 - 15м, із середньої квадратичною помилкою 0,02 - 0,05мм і на кілька сотень метрів -і з помилкою до 0,2мм.
Мікронівелювання використовують для приведення в горизонтальне положення опорних площин і точок будівельних конструкцій і технологічного встаткування. Виконується воно за допомогою монтажного рівня або спеціального мікронівеліра.
Мікронівелір (рис. 22.6) складається з підставки 1 із двома опорами - рухливий 5 і нерухомої 6, за допомогою яких він установлюється на вивіряємі точки. Переміщення рухливої опори по висоті визначається за допомогою годинного індикатора 3 із ціною розподілу 0,01мм. Відстань між опорами є базою мікронівеліра, що звичайно не перевищує 1,5м. До підставки жорстко
Рис 22 6 Конструктивна схема мікронівеліра
кріпиться циліндричний рівень 2 із ціною розподілу 5 - 8". Приведення пухирця рівня в нуль-пункт здійснюється за допомогою піднімального гвинта 4.
Мікронівелювання виконують у такий спосіб Установивши мікронівелір на вивіряємі точки, піднімальним гвинтом приводять пухирець рівня в нуль-пункт і беруть відлік по індикаторі. Переставивши прилад у тих же перегонах на 180° і привівши знову пухирець рівня на середину, беруть другий відлік але індикатору. Перевищення на станції дорівнює напіврізниці цих відліків.
Приладова точність мікронівеліра характеризується середньої квадратичною помилкою визначення перевищення, рівної 0,01мм.
За допомогою мікронівеліра можна визначати перевищення послідовно від однієї точки вивіряємої поверхні до інший, т е прокладати мікронівелірний хід.
Помилку передачі позначки в мікронівелірному ході (у мм) довжиною L и базою приладу b можна підрахувати за формулою
(22.11)
Прийнявши b - 1,0м, L = 100м, одержимо m[h] - 0,1мм.
Гідронівелювання застосовують для вивірки по висоті опорних площин будівельних конструкцій і технологічного встаткування в умовах, коли виконання геометричного нівелювання утруднено.
Розрізняють гідромеханічне, гідродинамічне й гідростатичне нівелювання
Гідромеханічне нівелювання засноване на принципі виміру перевищення як функції надлишкового тиску (або розрідження), створюваного у вимірювальній системі стовпом рідини й реєстрируємого датчиком тиску (манометром або мановаку-умметром). Цей спосіб дозволяє вимірювати перевищення до декількох метрів, але з порівняно невисокою точністю - 1 - 2 см. Застосовується він для попередньої установки будівельних конструкцій.
У гідродинамічному нівелюванні виміру виконуються в процесі безпрервної зміни рівня рідини в сповіщаючих
Рис. 22.7. Схема визначення перевищення за допомогою гідростатичної системи
посудинах, установлюваних на обумовлених точках. Спосіб в основному застосовують при необхідності автоматизованого виміру осад споруди.
Із всіх способів гідронівелювання гідростатичний є найпоширенішим і придатним для геодезичних вимірів при виконанні монтажних робіт.
В основі способу гідростатичного нівелювання лежить властивість рідини встановлюватися в сполучених посудинах на одному горизонтальному рівні. Так у сполучених посудинах 1 й 2 (рис. 22.7), установлених на вивірюємих точках А і В, між якими визначається перевищення h, рідина перебуває в стані гідродинамічної рівноваги й визначає положення рівневої поверхні. Якщо посудини однаково відцифровують від нижніх опорних точок, наприклад через міліметри, те, вимірявши висоти стовпів рідини d1 й d2 можна обчислити перевищення h=d1-d2 Такий спосіб недостатньо точний і використається лише в будівельних гідростатичних рівнях.
Більше точні системи побудовані по іншому принципі. Перевищення h можна визначити за формулою
(22.12)
де а1 і а2 - висоти посудин або положення вихідних точок відрахування відносно щодо точок, за допомогою яких вони встановлюються на вивіряєму поверхню; 31 і П1- відстані від вихідних точок відлічування до рівня рідини.
Різниця в положенні вихідних точок відлічування є постійної приладу, що залежить від погрішностей його виготовлення. Іноді неї називають місцем нуля (МО) приладу. Для її виключення з результатів вимірів посудини необхідно поміняти місцями й знову визначити відстані 32 і П2 до рівня рідини.
У цьому випадку
(22.13)
У середнім значенні перевищення, певного при двох положеннях посудин, МО виключиться, тобто
(22,14)
а його значення може бути підраховане за формулою (22.15)
Реєстрація рівня рідини в точних гідростатичних системах здійснюється візуальним, електроконтактним, фотоелектричним й іншим способами. До візуальних систем ставляться широко розповсюджені прилади УГС моделі 114 й 115 і прилад Мейссера (ФРН), які є приладами переносного типу. Прилад УГС складається із двох вимірювальних посудин, з'єднаних між собою водяними й повітряним гнучкими прозорими шлангами. Кожна вимірювальна посудина має мікрометричний гвинт із вістрям.
На нівелюємі поверхні посудини встановлюють плоскими п'ятами. При вимірі відліки беруть по шкалі гвинта до 0,01мм у момент контакту вістря з рівнем рідини. Діапазон вимірюваних перевищень 25мм (у приладі Мейссера - до 100мм), приладова точність характеризується середньою квадратичною помилкою 0,02 - 0,05мм.
На точність гідростатичного нівелювання істотний вплив роблять зовнішні умови (головним чином, через різницю температур у посудинах і водяному шлангу). Для зменшення цього впливу гідростатичну систему розташовують удалині від сильних джерел нагрівання, а шланги намагаються укладати горизонтально.
Індикаторний спосіб застосовують для остаточної установки вивірюємих точок на проектну оцінку, якщо з попередніх вимірів відомі точні фактичні позначки цих точок.
Над вивіряємимі точками встаткування, наприклад А и В (рис. 22.8), установлюють індикаторний пристрій, що складається з підставки зі стійкою, пересувного містка з рівнем і вартового індикатора. Якщо до відліку по індикаторі при його обпиранні на вивіряєму точку додати різниця між проектною й фактичною позначками, то вийде відлік» до величини якого треба підняти або опустити встаткування, щоб його фіксована точка перебувала на проектній оцінці.
Індикаторний спосіб може також застосовуватися для остаточної установки встаткування в плані, якщо індикаторний пристрій повернути так, щоб воно фіксувало горизонтальне переміщення обладнання.
Рис.22.8 Схема індикаторного способу вивірки конструкцій