- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
Вимоги до точності розбивочних робіт залежать від багатьох факторів: виду, призначення, місця розташування споруди; розмірів споруди й взаємного розташування його частин; матеріалу, з якого зводиться споруди; порядку й способу виробництва будівельних робіт; технологічних особливостей експлуатації й т.п.
Норми точності на розбивочні роботи задаються в проекті або в нормативних документах: будівельних нормах і правилах (СНіП), Державному загальносоюзному стандарті (ДЕРЖСТАНДАРТ), відомчих інструкціях. Вони можуть бути зазначені в явному виді, як це зроблено в ДЕРЖСТАНДАРТ 21779 - 82 «Технологічні допуски», або по видах вимірів (кутові, лінійні, висотні) - у СНіП 3.01.03 - 84 «Геодезичні роботи в будівництві».
У багатьох випадках указують норми на установку будівельних конструкцій щодо теоретичного (проектного) положення, звідки характеристики точності розбивочних робіт можуть бути отримані лише розрахунковим шляхом.
Точність геометричних параметрів у нормативних документах і кресленнях указують у вигляді симетричних допусків Д, які визначають припустиму різницю між найбільшим і найменшим значеннями кожного параметра. Для розрахунків користуються різницею 6 між найбільшим або найменшим значенням параметра і його проектним значенням, називаної що допускають (граничним) відхиленням, а також середнім квадратичним відхиленням (помилкою) а. Перехід від допуску до граничного й середньому квадратичному відхилень виконують по формулах
(15.1)
Таким чином, якщо користуватися допусками, зазначеними в нормативних документах безпосередньо на розбивочні роботи, те можна по формулах (15.1) одержати вихідні показники точності для вибору способів і засобів геодезичних вимірів.
Якщо вказуються допуски на положення будівельних конструкцій, то з отриманих по формулах (15.1) нормативних величин необхідно визначити частку, що доводиться на геодезичні виміри. Для цього з урахуванням конкретної технології зведення будівельної конструкції вирішується питання про співвідношення помилок кожної технологічної операції. Так, наприклад, точність установки колони будинку на своє проектне місце буде залежати від помилок геодезичних вимірів, виготовлення колони, монтажних робіт і впливу деформацій, які по різних причинах можуть відбуватися після монтажу.
Якщо прийняти принцип рівних впливів всіх п джерел помилок, то на кожний з них, у тому числі на геодезичні виміри, прийде частка від загальної помилки установки, рівна
(15.2)
Коли точністні можливості будівельно-монтажного виробництва обмежені, застосовують принцип мізерно малого впливу помилок геодезичних вимірів на загальну помилку, тобто
(15.3)
де k - коефіцієнт, що визначає ступінь впливу помилок геодезичних вимірів на загальну помилку.
Звичайно коефіцієнт k приймають рівним 0,2 - 0,4. Для наведеного приклада приймемо о6щ=5 мм, n=4, k=0,3. Тоді за принципом рівних впливів одержимо геод=2,5 мм, а за принципом мізерно малого впливу - геод-1,5 мм.
Наведений принцип розрахунку в основному ставиться до розбивок детальних осей. Точність розбивки головних або основних осей залежить від способу визначення положення точок проектованого будинку. У більшості випадків розміщення будинків, споруд й їхнє взаємне компонування проектують на великомасштабних топографічних планах. Точність розміщення об'єктів будівництва визначається точністю плану. Отже, щоб забезпечити подоба в положенні об'єкта на проектному кресленні й на місцевості, необхідно витримати точність плану. Відомо, що точність плану характеризується середньої квадратичною помилкою визначення положення точки, рівної 0,2 мм на плані. З обліком того, що робочі креслення розробляються в основному на планах масштабу 1:500, ця помилка на місцевості складе 10 см. Цієї точності в основному й дотримуються при виносі в натуру точок, що визначають положення головних або основних осей.
При виконанні розбивочних робіт на території із щільною забудовою, насиченої підземними комунікаціями, або при реконструкції комплексу будинків і споруд основні осі виносять у натуру з точністю, обумовленої не графічними побудовами, а аналітичними розрахунками. У цьому випадку помилка виносу основних осей стосовно існуючої забудови становить величину 2 - 3 см.
Розрахунковий шлях визначення точності розбивочних робіт жадає від виконавця певної інженерної підготовки. Для більше простого рішення цього завдання в СНіП 3.01.03-84 приводяться величини середніх квадратичних помилок, з якими необхідно виносити на місцевість розбивочні елементи (відстані, кути, висоти). Величини помилок розбивочних елементів (табл. 15.1) дані по шести класах точності (1-р, 2-р, ..., 6-р) залежно від поверховості, конструктивних особливостей, способів виконання з'єднань, сполучень і вузлів споруд. Наявність однієї з характеристик, зазначених у таблиці, служить підставою для призначення відповідних вимог до точності. У цьому ж СНіПі вказуються прилади, застосування яких може забезпечити необхідну нормативну точність розбивочних робіт.
Таблиця 15.1
Клас точ-ності |
Характеристика споруд, будівель та конструкцій |
Значення середніх квадратичних похибок результатів вимірів при розбивочних роботах |
|||
Лінійні виміри |
Кутові виміри, кутова с |
Визначення перевищення на станції, мм |
Передача відміток з вихідного на монтажний горизонт, мм |
||
1-р |
Металеві конструкції з фрезе-рованими поверхнями, збірні залізобетонні конструкції, які монтуються методом само фіксації у вузлах, споруд висотою від 100 до 120м з прогонами від 24 до 36м |
1:15000 |
5 |
1 |
5 |
2-р |
Будівлі від 16 до 25 поверхів, споруди від 60 до 100м з прогонами від 15 до 24м |
1:10000 |
10 |
2 |
4 |
3-р |
Будівлі від 5 до 16 поверхів, споруди від 16 до 60м з прогонами від 6 до 18м |
1:5000 |
20 |
2,5 |
3 |
4-р |
Будівля від до 5 поверхів, споруди висотою до 15м з прогонами до 6м |
1:3000 |
30 |
3 |
3 |
5-р |
Дерев’яні конструкції, інженерні мережі, дороги підземні шляхи |
1:2000 |
30 |
5 |
10 |
6-р |
Земляні та тимчасові споруди |
1:1000 |
45 |
10 |
20 |