- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
Під незбуреним (кеплеровим) рухом супутника розуміють його рух під впливом тільки сили притягання Землі. У відповідності із другим законом Ньютона рух центра мас супутника в інерціної системі координат X0Y0Z0 описується рівнянням:
де F - вектор сили притягання Землі, m - маса супутника, g - вектор доцентрового прискорення, або
Рис. 14.10. Орієнтація орбітальної площини
де k =6,672◦10-11 м3/кгс2 - універсальна гравітаційна постійна; M = 5,974242 ◦ 1024 кг - маса Землі; r - відстань від центру Землі до супутника; μ=kM=3,9860044 м3/c2 – геоцентрична гравітаційна постійна Земля.
Відповідно до першого закону Кеплера, будь-яка траєкторія супутника, що рухається в поле тяжіння Землі, лежить у нерухомій площині, так називаної орбітальної площини, що проходить через центр тяжіння, і являє собою криву другого порядку, в одному з фокусів якої перебуває центр притягання.
Орієнтацію орбітальної площини характеризують її положенням щодо екваторіальної площини ХОY (рис. 14.10). Лінію перетинання цих площин називають лінією вузлів. Вузлами орбіти супутника є точки перетинання орбіти з екваторіальною площиною. Вузол U, що відповідає руху супутника з південної небесної півсфери в північну називають висхідної, а вузол D, що відповідає руху з північної небесної півсфери в південну - спадної.
Положення площини орбіти супутника щодо екваторіальної площини визначають два орбітальних елементи — довгота висхідного вузла Ω и нахилення орбіти i. Кут Ω відраховує в екваторіальній площині від осі X до лінії вузлів і може змінюватися в межах від 0° до 180°. При i=90° орбіта називається полярної, при i=0° — екваторіальної, в інших випадках — похилої.
Рівняння орбіти супутника в орбітальній площині в полярнiй системі координат (r0, v) із центром, що збігається із центром Землі, має вигляд:
P
r = ------------------,
1+e cos(v-v0)
де Р - фокальний параметр, е - ексцентриситет, v0 - кут між позитивним напрямком полярної осі й фокальною віссю.
На рис. 14.11 наведена еліптична орбіта супутника. В одному з фокусів еліпса перебуває Земля. Пряму лінію, що проходить через фокуси еліпса, називають лінією апсид. Точки перетинання цієї лінії з еліпсом називають апсидами. Точку, найближчу до Землі, називають перицентром або перигеєм (П), а вилучену - апоцентром або апогеєм (А). Орієнтація орбіти в орбітальній площині характеризується кутом перигею (аргументом) і»п між напрямком на перигей і лінією вузлів.
Розміри орбіти супутників характеризуються наступними параметрами:
велика піввісь еліпса:
Р
а = -------------,
1 - е2
лінійний ексцентриситет:
d = a·e
Якщо супутник рухається строго відповідно до законів Кеплера (при відсутності впливів, що обурюють), то п'ять параметрів орбіти Ω, i, wп, р, е постійні й не міняються при русі супутника, а шостий параметр v (щира аномалія) характеризує положення супутника на орбіті в кожен фіксований момент часу tk. Час tk, що характеризує знаходження супутника в конкретній точці орбіти, називається епохою.
Рис. 14.11. Еліптична орбіта супутника
Час знаходження супутника в якій-небудь характерній точці орбіти має власну назва, наприклад, час перигею tп.
У зв'язку з тим, що генератори частоти, установлені на кожному супутнику, мають деякі погрішності, то показання годин на супутнику відрізняється від часу GPS З метою приведення часу супутника в систему часу GPS необхідно обчислити й увести виправлення в годинники супутника, використовуючи поліноміальні коефіцієнти, які передаються в супутниковому повідомленні. Час супутника виправляють на величину ∆t3:
t = t3 - ∆t3,
де ∆t3 = a0 + a1 (t – toc) + a2(t – toc)
Обчислюють проміжок часу від опорної епохи до моменту даного виміру:
tk = t – toc
У подальших розрахунках будуть потрібні наступні константи:
ωe = 7,2921151467◦10-3 рад/c - кутова iнерцiйна швидкість обертання Землі;
μ = 3986005◦108 м3/с2 - гравітаційний параметр Землі;
π = 3,1415926535898 - точне значення числа .
Середній рух на момент toc обчислюється за формулою:
а скоректований середній рух дорівнює:
Середня аномалія обчислюється за формулою:
а ексцентричну аномалію на момент випромінювання сигналу знаходять, використовуючи рівняння Кеплера:
Це завдання вирішується ітераціями, скориставшись тим, що ексцентриситет орбіт супутника малі (е≤0,001), у першому наближенні приймають:
а потім уточнюють за формулою:
потім обчислюють істинну аномалію по формулах:
Наближення до аргументу широти дорівнює:
У зв'язку з тим, що супутник рухається по збуреній орбіті, у зв'язку з нерівномірним розподілом мас у тілі Землі, сонячним тиском Сонця на супутник й ін., у навігаційному повідомлені супутника, крім шести параметрів Кеплера, утримується 9 коригувальних виправлень.
Коригувальне виправлення до аргументу широти обчислюють за формулою:
Аргумент широти на момент випромінювання дорівнює:
Коригувальне виправлення до радіуса-вектора обчислюють за
формулою:
Радіус-вектор на момент tk обчислюють за формулою:
Знайдені величини rk й Еk дозволяють обчислити координати супутника в площині оскулiруючої орбіти:
Корекцію за нахил орбіти до площини екватора обчислюють за формулою:
а нахил орбіти до площини екватора дорівнює:
Довготу вузла на момент tk обчислюють за формулою:
Координати супутника в системі координат WGS-84 можуть бути отримані але наступні формули:
Під ефемеридами супутників розуміють прогнозовані координати положення супутників на момент часу, що цікавить споживача. Стосовно до супутникових навігаційних систем ефемериди супутників складаються із двох частин:
- математичної моделі руху супутників, що опублікована в науковій літературі;
- параметрів математичної моделі, які передаються в навігаційному повідомленні супутника.
Оскільки описати з високою точністю реальний рух супутників не вдається навіть при наявності настільки значної кількості коефіцієнтів, те прогнозовану орбіту супутника розбивають на інтервали тривалістю 1 ч. Щогодини в навігаційному повідомленні обновляються всі параметри й коригувальні коефіцієнти.