- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
12.2. Дослідження площинних споруд
Склад й обсяг інженерних досліджень залежать від розмірів майданного споруди. Склад досліджень на невеликих ділянках обмежується основними дослідженнями: інженерно-геодезичними, інженерно-геологічними, гідрометеорологічними.
Для більших площинних споруд виконують всі інженерні дослідження: інженерно-геологічні, інженерно-геодезичні; грунтово-геоботанічні; гідрометеорологічні й санітарно-гігієнічні; для земельно-господарського пристрою, озеленення й вертикального планування території; по інженерних мережах, транспорту, будівельним матеріалам і т.п.
Кожен майданчик, що призначається для будівництва споруд, повинен відповідати певним технічним вимогам, що задовольняють умовам нормальної експлуатації й мінімальних витрат на підготовчі роботи й освоєння. Тому одне з найважливіших завдань досліджень - вибір у даному районі майданчика із заданими технічними вимогами.
Майданчик вибирають по можливості в мало пересіченій, малопридатній для сільського господарства місцевості зі сприятливими для будівництва геологічними й гідрогеологічними умовами. Розміри ділянки і її конфігурація повинні відповідати розмірам запроектованої споруди й розташуванню комунікацій з урахуванням перспективи його розширення в майбутньому.
Майданчик повинен розташовуватися таким чином, щоб його можна було з'єднати з найближчими залізничними й автодорожніми магістралями без великого обсягу земляних робіт і зведення великих мостових переходів, які не тільки здорожують будівництво, але й подовжують строки освоєння майданчика.
Рельєф ділянки повинен бути спокійним, з ухилом в одну сторону або від середини до країв, що забезпечують швидкий стік поверхневих вод. Бажано, щоб загальний напрямок горизонталей був уздовж довгої сторони майданчика, щоб вертикальне планування не вимагало великого обсягу земляних робіт, тобто мінімальні ухили місцевості повинні становити 0,003...0,005, максимальні - 0,06...0,08.
Ґрунти ділянки повинні витримувати такий тиск, щоб при будівництві будинків і споруд можна було обійтися без улаштування дорогих фундаментів. Рівень ґрунтових вод повинен бути нижче позначок дна підвалів і галерей. Ділянка не повинен затоплятися високими паводковими водами.
Промислові підприємства, міста й населені пункти мають потребу в більших кількостях води, тому при виборі місця для таких споруд важливо передбачити наявність водних джерел. Крім того, ці об'єкти в періоди будівництва й експлуатації повинні забезпечуватися гарними під'їзними дорогами, постачанням газом, електроенергією, паливом, водою в басейнах для скидання технічних вод.
Поблизу окремо розташованих промислових об'єктів, аеропортів, гідровузлів повинен бути ділянка вільної території для будівництва житлового селища. Наявність поблизу майданчика кар'єрів будівельних матеріалів значно здешевлює і прискорює будівництво.
Вибір ділянки починають у камеральних умовах. Шляхом порівняння варіантів вибирають найбільш вигідний майданчик для польового обстеження. У натурі в першу чергу уточнюють інженерно-геологічні й гідрогеологічні умови майданчика; обстежать можливі підходи під'їзних залізних і шосейних доріг, намічувані випуски каналізаційних колекторів; визначають приблизні витрати на підготовчі роботи з освоєння майданчика; погоджують можливість відводу території, приєднання трас і ряд інших організаційних питань.
Для розробки проекту намічену ділянку й частину прилягаючої до неї території знімають у масштабі 1:2000 з перетином рельєфу через 1 м. Додатково по наявних планах і картам, обновленим і доповненим на місцевості, становлять ситуаційний план району будівництва в масштабі 1:10000 - 1:25000. На цей план наносять контури площадок промислового підприємства, житлового селища, водозабірних й очисних споруд, що існують автомобільні й залізниці, ріки, населені пункти, лісові масиви, кар'єри й родовища будівельних матеріалів, підсобні підприємства, а також намічають траси під'їзних доріг, водоводів, випусків каналізації й ін.
Одночасно з топографічною зйомкою роблять великомасштабну інженерно-геологічну зйомку майданчика. Для складання робочих креслень майданчик для основних споруд знімають у масштабі 1:1000 - 1:500 з перетином рельєфу через 0,5 м і проводять на ній детальну інженерно-геологічну й гідрогеологічну розвідку. Зйомку майданчика роблять топографічними або фотограмметричними методами. На стадії досліджень під проект найбільше доцільно проводити аерофотознімання в масштабі 1:7000 - 1:10000, для того щоб можна було неї використати для складання докладного плану майданчика в масштабі 1:2000 і карти району будівництва в масштабі 1:10000.
При дослідженнях майданчика на стадії робочої документації основні споруди й ділянка житлового селища знімають у масштабі 1:1000 - 1:500.
У таких же масштабах знімають забудовані території, з густою мережею підземних комунікацій. Зйомка так само може бути виконана як фотограмметричними, так і геодезичними методами. При слабко вираженому рельєфі часто роблять нівелювання поверхні по квадратах 20 х 20 або 30 х 30 м. Незалежно від методу зйомки на площадці повинен бути зображений рельєф, закоординовані кути капітальних будинків і споруд і вузлові точки комунікацій, пронівельовані підлоги будинків і складських площадок, брівки доріг, колодязі й т.д.