- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
12.3. Дослідження для лінійних споруд
У ході досліджень для лінійних споруд, у першу чергу, вирішують питання про планове й висотне положення траси. ь Траса - лінія, що визначає вісь проектованого лінійного споруди, позначена на місцевості, топоплані, або нанесена на карті, або позначена системою точок у цифровій моделі місцевості. Основні елементи траси: план - її проекція на горизонтальну площину й поздовжній профіль - вертикальний розріз по проектованій лінії споруди. У плані траса повинна бути по можливості прямолінійної, тому що всяке відхилення від прямолінійності приводить до її подовження й збільшення вартості будівництва, витрат на експлуатацію. У поздовжньому профілі траси повинен забезпечуватися певний припустимий ухил.
В умовах реальної місцевості одночасно важко дотримати вимог до плану й профілю, тому що доводиться викривляти трасу для обходу перешкод, ділянок з більшими ухилами рельєфу й несприятливих у геологічному й гідрогеологічному відношенні. Таким чином, план траси (рис. 12.1) складається із прямих ділянок різного напрямку, які сполучаються між собою кривими з різними радіусами. Поздовжній профіль траси складається з ліній різних ухилів, що з'єднуються між собою вертикальними кривими. На деяких трасах (електропередач, каналізації) горизонтальні й вертикальні криві не проектують і траса являє собою просторову ламану лінію.
Залежно від призначення траса повинна задовольняти певним вимогам, які встановлюються технічними умовами на її проектування. Так, для дорожніх трас основні вимоги - плавність і безпека руху з розрахунковими швидкостями. Тому на дорожніх трасах установлюють мінімально припустимі ухили й максимально можливі радіуси кривих. На самопливних каналах і трубопроводах необхідно витримати проектні ухили при припустимих швидкостях бігу води.
Ступінь скривлення траси визначається значеннями кутів повороту. Кутом повороту траси називають кут з вершиною φ, утворений
Рис. 12.1. Елементи плану траси
продовженням напрямку попередньої сторони й напрямком наступної сторони. На трасах магістральних залізниць, трубопроводів і ліній електропередачі (ЛЕП) кути повороту не повинні перевищувати 15...20°. Це приводить до незначного подовження лінії майбутньої дороги або трубопроводу.0
Прямолінійні ділянки трас залізних й автомобільних доріг, трубопроводів сполучаються в основному круговими кривими, що представляють собою дугу окружності певного радіуса. На залізницях мінімально припустимі радіуси 400...200 м, на автомобільні залежно від категорії дороги - 600..60 м, на каналах - не менше п'ятикратної ширини каналу (іригаційні канали) або шестиразової довжини судна (судноплавні канали), на трасах трубопроводів - 1000 d, де d - діаметр трубопроводу.
На залізних й автомобільних дорогах при радіусах кривих, відповідно менших 3000 й 1500м, для більше плавного й безпечного руху влаштовують складні криві - кругові з перехідними.
Найважливіший елемент профілю траси - її поздовжній ухил. Щоб дотримати певного припустимого ухилу особливо в складній пересіченій місцевості, доводиться не тільки відступати від прямолінійного проходження траси, але й збільшувати довжину траси (розвивати трасу). Необхідність розвитку траси найчастіше виникає в гірській і передгірній місцевості.
На трасах магістральних залізниць I й II категорій ухил не повинен перевищувати 0,012; а на дорогах місцевого значення 0,020; на гірських дорогах, де застосовується транспорт із посиленою тягою, ухили можуть досягати 0,030; на автомобільних дорогах ухили коливаються від 0,040 до 0,090. На трасах іригаційних і водопровідних каналів ухили, які призначають із розрахунку одержання так званих нерозмивних і незамулюючих швидкостей бігу води по каналі, становлять 0,001...0,002. На трасах напірних трубопроводів ухили можуть бути досить значними, а для ЛЕП вони практично не мають значення.
Радіуси вертикальних кривих залежно від виду споруди й напрямку кривій (опукла, увігнута) коливаються в широких межах - від 10000 до 200м.
Комплекс інженерно-дослідницьких робіт з додатка траси, що відповідає всім вимогам технічних умов і потребуючої найменшої витрат на її зведення й експлуатацію, називається трасуванням.
Оптимальну трасу знаходять шляхом техніко-економічного порівняння різних варіантів. Якщо трасу визначають по топографічних планах або аэрофотоматеріалах, то трасування називають камеральним, якщо неї вибирають безпосередньо на місцевості, то - польовим.
При трасуванні розрізняють планові й висотні (профільні) параметри. До планових параметрів ставляться кути повороту, радіуси горизонтальних кривих, довжини перехідних кривих, прямі вставки, до висотних - поздовжні ухили, довжини елементів у профілі («крок проектування»), радіуси вертикальних кривих. Для одних споруд (самопливні трубопроводи, канали) найбільше важливо витримати поздовжні ухили, для інших (напірні трубопроводи, лінії електропередачі й зв'язку) ухили місцевості мало впливають на проект траси й неї прагнуть вибрати найбільш короткої, розташованої в сприятливих умовах. При трасуванні дорожніх трас необхідно дотримувати як планові, так і профільні параметри. Незалежно від характеру лінійних споруд і параметрів трасування всі траси повинні вписуватися в ландшафт місцевості, не порушуючи природної естетики. По можливості трасу розташовують на землях, які мають найменшу цінність для народного господарства.
Технологія досліджень лінійних об'єктів визначається стадіями досліджень.
На стадії ТЕО проводять рекогносцирувальні роботи. Їх виконують головним чином камеральним шляхом, вивчаючи наявні на район досліджень топографічні карти, матеріали інженерно-геологічних зйомок, дані досліджень минулих років. За цим даними намічають на карті кілька варіантів трас і по кожному з них становлять поздовжній профіль. Шляхом техніко-економічного порівняння вибирають найбільш вигідні варіанти для подальшого обстеження й розробляють технічне завдання на проектування.
На стадії досліджень під проект по заданому в технічному завданні напрямку траси виконують детальне камеральне й польове трасування, у процесі якого вибирають найкращу трасу й збирають матеріали для розробки технічного проекту цього варіанта траси й споруд на ній.
Для складання робочого проекту траси роблять передбудівельні польові дослідження. У процесі польових досліджень на підставі проекту траси й рекогносцировки місцевості визначають у натурі положення кутів повороту й роблять трасувальні роботи: провішування ліній, вимір кутів і сторін ходу по трасі, розбивку пікетажу й поперечних профілів, нівелювання, закріплення траси, а також при необхідності додаткову великомасштабну зйомку переходів, перетинань, місць зі складним рельєфом.