- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
У всіх способах планової установки конструкцій й устаткування використовують схему, по якій положення встановлюваного елемента визначається від заданої в натурі розбивочної або технологічної осі, а положення встановлюваного елемента - лінійними промірами.
Положення осі може бути задано струнним або оптичним приладом. Відповідно до цього розрізняють струнний, струнно-оптичний й оптичний способи планової установки.
У струнному способі між закріпленими точками осей А и В (рис. 22.1) за допомогою вантажів натягають калібровану струну діаметром 0,1 - 0,5мм, що приймають за технологічну вісь. У місцях установки устаткування (точки а, б, в, г) підвішують легкі нитяні схили. Коли струна фіксує паралель осі, то відстань від її до встановлюваних елементів відкладають за допомогою кінцевих приладів з мікрометрами.
Струна має прогин у вертикальній площині, максимальний посередині. Його можна підрахувати за формулою
(22.1)
де q - маса одного метра струни, кг; l - довжина створу, м; F - натяг струни, кг.
Максимальний натяг струни, що становить 2/3 від розривного зусилля, може бути обчислене по наближеній формулі F=100d2
Рис. 22.1. Схема струнного способу установки конструкцій
де d - діаметр струни, мм.
На струну діє бічний тиск повітря, що викликає відхилення струни від прямої в горизонтальній площині. Найбільше відхилення в середині створу підраховують за формулою
(22.3)
де v - швидкість вітру, м/с.
Крім бічного тиску повітря й неточності установки струни над опорними знаками при піднятті її або підвіску через прогин, основними джерелами помилок у струнному способі є коливання струни в процесі вимірів і проектування струни схилом на відповідні точки встаткування.
Прийнято вважати, що при ретельній роботі в закритих приміщеннях загальна помилка струнного способу в середньому становить 2 - 3мм на 100м довжини створу.
Струна, що визначає положення монтажної осі, володіє рядом переваг. На неї не впливають такі джерела помилок оптичних систем як рефракція, коливання зображень, зміна фокусування. Крім того, вона зручна для одночасного монтажу на різних ділянках лінії. Однак, щоб використати ці переваги в точних монтажних роботах, необхідно замінити нитяний схил, як основне джерело помилок, на оптичну систему, що проектує. Це зроблено в струнно-оптичному способі, у якому монтажна вісь задається натягнутою струною, а проектування її на точки монтуємих конструкцій й устаткування здійснюється за допомогою таких оптичних приладів, як теодоліти, прилади вертикального проектування, спеціальні мікроскопи на пересувному пристрої й т.д.
Розглянемо застосування струнно-оптичного способу для установки встаткування (рис. 22.2). Щоб струна не заважала виробництву монтажних робіт, неї натягають вище встановлюваного встаткування в зручному місці. За допомогою теодоліта або приладу
Рис. 22.2. Схема струнно-оптичного способу установки конструкцій:
1 - теодоліт; 2 - струна; 3 - прилад вертикального проектування; 4 – устаткування
вертикального проектування струну поперечним рухом сполучають із центрами знаків А і В, що закріплюють монтажну вісь. Установлену в такий спосіб струну приймають за монтажну вісь. Далі, якщо установку виконують за допомогою теодоліта, то встаткування переміщають і розвертають так, щоб точки а, б, в, г технологічної осі встаткування потрапили в створ орієнтованого по точці а', б', в', г' візирного променя теодоліта. Якщо ж використовують прилади вертикального проектування, то їх установлюють і центрують на точках а, б, в, г устаткування, що потім переміщають до збігу вертикальних променів приладів з відповідними точками а', б', в', г' струни. Одночасно роблять установку встаткування по висоті.
Для струнно-оптичного способу характерні деякі джерела помилок, характерні й для струнного способу: неточність розбивки й закріплення монтажної осі; відхилення струни в горизонтальній площині внаслідок вітрового тиску; коливання струни. Крім того, з'являються наступні помилки: установки струни в створ монтажної осі, проектування струни оптичним приладом, через висвітлення струни.
Середня квадратична помилка проектування струни теодолітом у лінійній мері може бути підрахована за формулою
(22.4)
де h - висота струни над приладом; - ціна розподілу рівня на алідаді горизонтального кола; Гx - збільшення зорової труби теодоліта.
Цю же помилку для приладу вертикального проектування з компенсатором обчислюють за формулою
(22.5)
де 0,5" - помилка установки візирного променя у вертикальній площині.
При бічному висвітленні струни виникає систематична помилка за фазу, гранична величина якої становить ∆фаз = 0,25d, де d - діаметр струни. При d=0,3 мм ∆фаз≈0,08 мм, що при точних роботах необхідно враховувати. Для зменшення помилки за фазу струну додатково висвітлюють зверху.
Для зменшення помилки за коливання струни в процесі вимірів визначають амплітуду коливань і по ній - середнє положення струни.
Найнебезпечнішим і зовні, що виявляє не джерелом, помилок є відхилення струни під дією постійного вітрового тиску. Однак і цю помилку можна врахувати, використовуючи формулу (106). У тих самих умовах струні надають різні натяги F1 і F2 і вимірюють максимальну зміну ∆f2,1 горизонтальні положення струни в середній точці створу. З рішення двох рівнянь виду (22.3) при F1 і F2 знаходять f1 i f2 для середньої точки створу по формулах
(22.6)
Спосіб оптичного візування є найбільш простим і розповсюдженим. У цьому способі монтаж конструкцій й устаткування виробляється за допомогою зорової труби й візирних марок. Монтажною віссю служить лінія візування, що задає оптичним приладом - алініометром. У якості алініометра застосовують теодоліти, нівеліри й спеціальні оптичні прилади, постачені зоровою трубою великого збільшення й відліковим пристроєм у вигляді окулярного мікрометра або мікроскопа. Існують дві принципові схеми застосування способу оптичного візування: I) алініометр не має відлікового пристрою, тоді таким пристроєм постачають рухливу марку, установлювану на встаткуванні; 2) прилад постачений відліковим пристроєм, тоді марка на встаткуванні може бути не рухливий, але обов'язково прив'язаної до осі встаткування.
Оптичний створ може бути заданий прямим візуванням або візуванням вроздріб. У способі прямого візування на початковому пункті закріпленої монтажної осі встановлюють алініометр, на кінцевому пункті - опорну візирну марку. Прилад наводять на марку й у створ лінії послідовно вводять марки, установлені на відповідних точках устаткування. Залежно від застосовуваної схеми в одному випадку марки в створ уводять, переміщаючи разом з ними встаткування, в іншому - вимірюють відхилення технологічної осі встаткування від створу, а потім уже на величину цього відхилення переміщають устаткування. Тому що помилка візування в лінійній мері зростає зі збільшенням відстані від алініометра до встановлюваної точки, те, установивши встаткування на першій половині створу, прилад і візирну марку на опорних пунктах міняють місцями й продовжують монтаж на другій половині створу.
При візуванні вроздріб для зменшення помилки візування створ між опорними пунктами ділять на трохи приблизно рівних частин. Алініометр послідовно переносять на точки закріплення кожної частини й, орієнтуючи його щораз по опорній марці на кінцевій точці, ведуть монтаж тільки в межах однієї частини. Для контролю монтажних робіт таким же способом перевіряють положення встановленого встаткування зворотним ходом, переносячи опорну марку на початковий пункт створу. Така схема відома в створних спостереженнях як схема послідовних створів.
Основні помилки способу оптичного візування ті ж, що й у розглянутому раніше способі створної засічки: орієнтування створу при візуванні на опорну марку; введення проміжної марки в створ; за перефокусування зорової труби; центрування алініометра й візирних марок на знаках й устаткуванні; за рефракцію.
Для наближених розрахунків спільний вплив перших трьох джерел помилок можна в лінійній мері підрахувати за формулою
(22.7)
де l - відстань від алініометра до встановлюваної точки. Для зменшення впливу цієї помилки застосовують спеціальні зорові труби з більшим збільшенням і мінімальною помилкою при зміні фокусування. При роботах високої точності помилки центрування зводять до зневаження малої величини шляхом точного примусового (механічного) центрування алініометра й візирних марок на знаках й устаткуванні.
Для зменшення помилки за рефракцію вибирають або створюють сприятливі умови провадження робіт. Крім того, шляхом організації спеціальних досліджень визначають можливість застосування способу оптичного візування в даних умовах з необхідною точністю.