- •Будова мовної системи
- •Будова слова і правопис
- •Словотвір
- •Лексикологія
- •Іменник як частина мови
- •Число іменників
- •Рід іменників
- •Відміни іменників
- •Правопис відмінкових закінчень іменників ІІ відміни у родовому відмінку однини
- •Правопис та відмінювання прізвищ
- •Прикметник
- •Способи творення прикметників
- •Ступені порівняння прикметників
- •Повні і короткі, нестягнені і стягнені форми прикметників
- •Відмінювання прикметників
- •Закінчення прикметників за родами, числами і групами
- •Числівник
- •Відмінювання числівників
- •Займенник
- •Дієслово як частина мови
- •Дієприкметник
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Написання дієприкметників
- •Дієприслівник
- •Написання дієприслівників
- •Службові частини мови
- •Прийменник
- •Сполучник
- •Частка
- •Групи часток за значенням
- •Написання часток
- •Вигук
- •Синтаксис і пунктуація
- •Словосполучення, його граматична будова і значення
- •Типи підрядного зв’язку в словосполученнях
- •Речення
- •Граматична основа речення
- •Підмет. Способи його вираження
- •Присудок. Способи його вираження
- •Тире між підметом і присудком
- •Другорядні члени речення
- •Додаток
- •Обставина
- •Односкладні речення
- •Повні і неповні речення
- •Речення з однорідними членами
- •Звертання
- •Вставні слова (словосполучення, речення)
- •Речення з відокремленими членами
- •Відокремлені означення
- •Відокремлені прикладки
- •Пряма і непряма мова
- •Заміна прямої мови непрямою
- •Цитати
- •Складне речення
- •Складнопідрядні речення
- •Безсполучникові складні речення
- •Складні речення, утворені з кількох простих
- •Складні речення зі сурядними зв’язками
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •Складні речення з різними видами зв’язку
- •Складні речення зі сурядними і підрядними зв’язком
- •Текст, його особливості
- •Типи мовлення
- •Про багатство і милозвучність української мови
22 |
Все для школьника |
З відхиленням від загального правила творяться такі імена по батькові: Григорій — Григорович, Григорівна; Микола — Миколайович (зрідка трап
ляється Миколович), Миколаївна, Яків — Якович (Яковлевич), Яківна; Хома — Хомич (Хомович), Хомівна; Лука — Лукич (Лукович), Луківна; Ілля — Ілліч, Іллівна; Кузьма — Кузьмич, Кузьмівна; Сава — Савич (Савович), Савівна..
Відмінювання |
|
імен по батькові |
Зразки відмінювання імен по батькові |
|
Н. .Ганна Вікторівна (Андріївна) |
Ігор Васильович (Анатолійович) |
Р. .Ганни Вікторівни (Андріївни) |
Ігоря Васильовича (Анатолійовича) |
Д. .Ганні Вікторівні (Андріївні) |
Ігореві (ю) Васильовичу (Анатолійовичу) |
З. .Ганну Вікторівну (Андріївну) |
Ігоря Васильовича (Анатолійовича) |
О. .Ганною Вікторівною (Андріївною)Ігорем Васильовичем (Анатолійовичем) |
|
М. .(на) Ганні Вікторівні (Андріївні) |
(на) Ігореві (ю) Васильовичу (Анатолійовичу) |
Кл..Ганно Вікторівно (Андріївно) |
Ігоре Васильовичу (Анатолійовичу) |
Правопис та відмінювання прізвищ
Українські прізвища вимовляються і передаються на письмі за правилами вимови та за загальними нормами українського правопису: Микитась, Циса-
ревич, Заєць, Загнибіда, Дерев’янко..
Щодо правопису прізвищ, що прийшли з інших мов, то загальна законо мірність така: прізвища не перекладаються, їхня вимова передається українсь кою графікою з найбільшим наближенням до звучання в мові — оригіналі..
Передача |
При записі прізвищ українською мовою виділяємо такі |
російської |
основні правила: |
літери е |
I..Російське е передається в один випадках літерою е, |
вінших — літерою є..
1..е (рос..) передається як е (укр..):
а) після приголосних (Александров, Державін, Озеров);
б) у суфіксах -ев-, -еєв- після шиплячих, р, ц (Муромцев, Писарев, Пле-
щеєв)..
2..е (рос..) передається як є:
а) на початку слів (Єгоров, Євдокимов);
б) у суфіксах -єв-, -єєв- після приголосних, крім шиплячих, р і ц (Ломтєв,
Авдєєв)..
|
|
|
|
|
|
|
II..Російська літера ё передається в різних позиціях по- |
||||
|
Передача |
|
|
||||||||
|
|
різному: як йо, ьо, о, та е: |
|||||||||
|
російської |
|
|||||||||
|
|
1.. ё |
|
|
йо: |
||||||
|
літери ё |
|
|
|
|||||||
|
|
||||||||||
|
|
|
а) на початку слова (Йолкін); |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
б) в середині слова після голосних (Бугайов); |
|||||||||
|
|
в) після б, п, в, м, ф (Муравйов) |
|||||||||
2.. |
ё |
|
|
е (укр..): |
|
|
|||||
|
|
|
|||||||||
|
|
в іменах і похідних від них прізвищах, спільних для укр..і рос..мов: Се- |
|||||||||
|
|
менов (Семён і Семен), Федоров (Фёдор і Федір).. |
|||||||||
3.. |
ё |
|
|
о: |
|
|
|||||
|
|
|
|||||||||
|
|
Під наголосом після ч, ш, щ: Хрущов, Меншов, Горбачов.. |
|||||||||
|
Передача |
|
|
ІІІ..Російська літера и передається: |
|||||||
|
|
1.. и (рос..) |
|
і (укр..): |
|||||||
|
російської |
|
|
||||||||
|
|
||||||||||
|
|
на початку слів і в середині слів після приголосних, крім |
|||||||||
|
літери и |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
шиплячих і ц (Ісаєв, Мічурін, Ігнатьєв).. |
|||||
|
|
|
|
|
|
||||||
|
2.. и (рос..) |
|
|
ї (укр..): |
|
|
|||||
|
|
|
|
||||||||
|
|
після голосного та при роздільній вимові (після апострофа та м’якого |
|||||||||
|
|
знака): Воїнов, Гур’їн, Ільїн.. |
|||||||||
|
3.. и (рос..) |
|
|
и (укр..): |
|
|
|||||
|
|
|
|
||||||||
|
|
а) після дж, ж, ч, ш, щ, ц перед приголосними: Чичиков, Шишкін, |
|||||||||
|
|
Гущин; |
|
|
|
|
|
|
|
Украинский язык |
23 |
б) у префіксі при-: Пришвін, Привалов, Прибитков; в) у суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-: Новиков, Рудич, Голіцин..
У слов’янських прізвищах із суфіксами -ськ(ий), -зьк(ий), -цьк(ий) в українсь кій мові завжди пишеться м’який знак: Мусоргський, Потоцький..
Прізвища, що мають закінчення іменників, відмінюються за зразком від повідних іменників:
Бандурка (І відм..) — Бандурки — Бандурці… Бандурко (ІІ відм..) — Бандурка — Бандуркові (Бандурку)…
Прізвища прикметникового типу на -ий, -ій відмінюються, як відповідні прикметники чол..та жін..родів: Руданський — Руданського — Руданському…
Деякі прізвища іншомовного походження не змінюються, а саме: прізви ща, що закінчуються на -а, -е, -є, -і, -ї, -о, -у, -ю, а також жіночі прізвища на -ін, -ов: Сальватьєрра, Данте, Шеллі, Готьє, Лонгфелло, Шоу; (Джеральдіна) Чаплін — (Джеральдіни) Чаплін..
Прикметник
Прикметник — така частина мови, яка виражає ознаку предмета і відпові дає на питання який? чий?
Морфологічні ознаки прикметника — це його рід, число, відмінок, група від мінювання..Ці його форми залежать від форм іменника, з яким прикметник узгоджується: місячна ніч, місячне сяйво — місячного сяйва..
Синтаксична роль прикметника виявляється в тому, що в реченні він буває здебільшого означенням, рідше — іменною частиною складеного присудка..
Условосполученні виступає переважно залежним словом..
Попрощалось ясне сонце з чорною землею (Т..Шевченко).. Дуб був гіллястий, міцний, поважний… (О..Іваненко)..
Постійні ознаки |
Непостійні (змінні) ознаки |
|
Морфологічні |
|
|
|
|
ознаки |
|
розряд за значенням |
рід |
|||
|
прикметника |
|||
|
|
|
||
якісні, відносні, присвійні |
число |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
ступінь порівняння |
відмінок |
|
|
|
|
|
|
|
|
коротка та повна форми |
|
|
|
|
|
|
|
|
Способи творення прикметників
Прикметники бувають непохідні (м’який, білий, простий) і похідні (водний ← вода, безтурботний ← турбота).. Похідні прикметники утворюються від слів різ них частин мови, а також від словосполучень та інших сполучень слів..
Префіксальним способом прикметники утворюються від:
•прикметників: народний — антинароднийt ..
•іменників (із прийменником без): без крил — rбезкрилий; без сили — rбезси-
лий.. Водночас змінюється закінчення, а прийменник стає префіксом..
Суфіксальним способом прикметники утворюються від:
•іменників: хлібороб — хліборобdський; доба — добsовий; щастя — щаслsивий;
•прикметників: тісний — тіснуватийf ; страшний — страшнющийs , страшеннийd ;
•дієслів: говорити — говірaкий; подвоїти — подвійaний;
•прислівників: сьогодні — сьогодніsшній; раптом — раптsовий..
Префіксально-суфіксальним способом прикметники утворюються від іменни-
ків: Дунай (при Дунаї) — rпридунайdський; хмара (над хмарами) — rнадхмарaний..
Основоскладанням утворюються прикметники від:
•двох прикметників: український і англійський — українсько-англійський;
•сполучення іменника і прикметника або числівника:
одна нога — 4однAо4ногий..
24 |
Все для школьника |
Складно-суфіксальним (складанням основ з додаванням суфікса) способом утворюються прикметники від:
•словосполучень:
правий берег — %правAо^бережaний; п’ятдесят літ — &п’ятдесяти$літaній;
Незначна кількість прикметників утворюється також:
•злиттям двох слів (словосполучення) в одне:
важко хворий — важкохворий;
•переходом із дієприкметників:
вихований, вишуканий;
•зміною закінчення:
золото — золотий..
Групи прикметників за значенням
Якісні прикметники вказують на таку ознаку, що може бути властива предмету в більшій чи меншій мірі: яскравий колір, довгі розмови і т..д..Вони можуть утворювати словос
получення із залежними прислівниками міри: дуже, надзвичайно, надто, занад-
то, досить тощо..
Відносні прикметники вказують на ознаку предмета за відношенням до інших предметів, дій (рідне село) чи яки хось явищ (тутешні мешканці, позаторішній врожай). .
Присвійні прикметники позначають належність пред мета людині або тварині (мамина хустка, заячі вуха); на відміну від інших прикметників вони відповідають на пи
тання чий? чия? чиє?
Оскільки деякі прикметники можуть вживатися в переносному значенні, вони мають здатність переходити в інші групи за значенням:
якісні — у відносні: червона троянда — червоний терор; відносні — у якісні: золота обручка — золоті руки;
присвійні — у відносні і якісні: заячий хвіст — заяча шапка, заяча вдача..
Ступені порівняння прикметників
За мірою названої ознаки якісні прикметники поділяються на ступені:
звичайний: |
далекий; |
вищий: |
дальший; |
найвищий: |
найдальший.. |
|
|
|
Форми прикметників вищого і найвищого ступенів, що |
|
Прості ступені |
|
|
|
виражаються, як у наведених прикладах, одним словом, на |
||
|
|
||
|
зиваються простими |
.. |
|
Вони утворюються:
• вищий ступінь — за допомогою суфіксів -іш-(у більшості випадків) та -ш- (від слів, у складі яких є суфікси -к-, -ок-, -ек-, що під час утворен
ня форми вищого ступеня пропускаються): глибaший, тонaший..
• найвищий — за допомогою префікса най- від форми вищого ступеня
(гарна — rнайгарніша)..
Для підсилення можуть уживатися форми найвищого ступеня з префіксами
як- і що-: якнайдужчийe , щонайкращийe ..
Найвищий ступінь ознаки інколи виражається додаванням до простої форми вищого ступеня слів від усіх, над усе: дорожчий над усе, розумніший від усіх..
Слід пам’ятати:
1.. Не мають ступенів порівняння прикметники із суфіксами -еньк-, -есеньк-,
-езн-, -енн-, -уват-: біленькd ий, гарнgесенький, грубdезний, широченнd ий, тіс-
нуватf ий..Із такими прикметниками не можна вжити слів, що вказують на міру ознаки, — дуже, надзвичайно..
Украинский язык |
25 |
2.. Ступені порівняння деяких прикметників утворюються від інших основ:
гарний — кращий; добрий — ліпший; поганий — гірший..
3.. Іноді можливі паралельні форми: здоровший і здоровіший; кращий і гарніший..
Крім простих, є ще складені форми ступенів порівнян Складені ступені ня, які виражаються не одним, а двома словами..Творяться
вони додаванням до звичайного прикметника слів більш або менш, найбільш
або найменш:
більш (менш) точний; найбільш (найменш) переконливий..
Повні і короткі, нестягнені і стягнені форми прикметників
Деякі якісні прикметники чоловічого роду в називному і знахідному від мінках можуть мати, крім повної (повний, зелений), ще й коротку форму (зелен сад, повен води)..Коротку форму мають і присвійні прикметники (братів)..Оз нака коротких прикметників — нульове закінчення..
Прикметники жіночого і середнього роду та множини в називному і знахід ному відмінках мають, крім звичайної стягненої (весняна, весняну, весняні),
нестягнену форму (весняная, весняную, веснянії)..
Короткі та нестягнені форми прикметників на -ая вживаються здебільшого в поетичному стилі мовлення: Де поділися ви, голоснії слова? (Леся Українка)..
Відмінювання прикметників
Прикметники змінюються за родами, числами і відмінками..Форма прикмет ника визначається тим іменником, від якого він залежить у словосполученні чи реченні..Порівняй: весняний лан, весняна нива, весняне поле; весняним полем, весняних полів і т..д..
Утворення форми прикметника залежить і від того, до |
|
|
Тверда і м’яка |
||
якої групи він належить — твердої чи м’якої.. |
||
групи |
||
Розрізняють групи за кінцевим приголосним основи.. |
||
|
||
Якщо в кінці основи твердий приголосний, прикметник належить до твердої |
||
групи: (дерев’яний, ведмежий), якщо м’який приголосний — до м’якої групи |
||
(синій, безкра[йі ]й).. |
|
|
Належність до тієї чи іншої групи визначає вимову і написання всіх при |
||
кметникових форм: |
|
|
Тверда група |
|
М’яка група |
|
|
|
|
Відмінки |
|
Однина чоловічого і середнього роду |
|
|
|
|
|
Н.. |
чистий, чисте |
|
давній, давнє |
|
|
|
|
Р.. |
чистого |
|
давнього |
|
|
|
|
Д.. |
чистому |
|
давньому |
|
|
|
|
Зн.. |
як Н..або Р.. |
|
як Н.. або Р.. |
|
|
|
|
Ор.. |
чистим |
|
давнім |
|
|
|
|
М.. |
чистому** |
|
давньому** |
|
|
|
|
|
(чистім) |
|
(давнім) |
|
|
|
|
|
|
Однина жіночого роду |
|
|
|
|
|
Н.. |
чиста |
|
давня |
|
|
|
|
Р.. |
чистої |
|
давньої |
|
|
|
|
Д.. |
чистій |
|
давній |
|
|
|
|
Зн.. |
чисту |
|
давню |
|
|
|
|
Ор.. |
чистою |
|
давньою |
|
|
|
|
М.. |
чистій |
|
давній |
|
|
|
|