Украинский язык |
43 |
||
Керування — такий вид підрядного зв’язку, при якому |
|
|
|
Керування |
|||
залежне слово ставиться при головному в певному відмінку: |
|||
|
|
||
вивчити вірш (З..в..), роздуми над фільмом (О..в..).. За силою підрядного зв’язку розрізняють керування сильне і слабке..
Сильним керування буває тоді, коли головним словом є перехідне дієсло во: не купити хліба..
При слабкому керуванні залежне слово може стояти у формі будь-якого від мінка з прийменником чи без нього: краса осені, вирощувати квіти, боротися за життя..
Прилягання — такий спосіб зв’язку слів, при якому за |
|
|
Прилягання |
||
лежне незмінне слово пов’язується з головним за змістом: |
||
|
||
|
розповідав жартуючи, щиро привітався, говорила пошепки, дорожчий удвічі, дуже добре.. При приляганні залежне слово виражається незмінними словами: прислів никами (сказати згарячу), неозначеною формою дієслова (прийшов подякувати), дієприслівником (слухав дрімаючи), незмінюваним іменником (сукня беж)..
Речення
Речення — синтаксична одиниця, що виражає думку про реальні або мож ливі явища дійсності, відзначається смисловою та інтонаційною завершеністю..
Попрощалось ясне сонце з чорною землею (Т..Шевченко)..
Характерною особливістю речення є наявність у ньому граматичної осно ви — одного або двох головних членів (сонце попрощалось)..
Граматична основа речення
Підмет і присудок становлять граматичну основу речення..Вони залежать один від одного:
|
що? |
|
|
Яблун³ |
öâ³òóòü |
|
|
що роблять? |
|
|
|
Усі інші, другорядні, члени речення групуються навколо підмета або при судка і залежать від них:
|
|
|
що робив? |
|
|
|
|
|
Ïðîì³íü |
|
|
|
лягав |
|
|||
|
|
|
||||||
|
ÿêèé? |
|
|
|
|
|||
|
|
êóäè? |
|
|||||
|
íà ñí³ãè |
|
||||||
|
|
|
|
|
||||
ясний |
|
|
ÿê³? |
|
||||
|
|
|
||||||
|
ср³бляст³ |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|||
До граматичної основи можуть входити два і більше під |
|
|||||||
Граматична |
||||||||
метів чи присудків: |
|
|
|
|||||
|
|
|
основа |
|||||
У неї на городі все росло, зеленіло, буяло (О..Довженко).. |
||||||||
Шуміли під вітром віковічні дуби, липи, ясени, клени.. (А..Шиян).. |
||||||||
Є речення, до граматичної основи яких входить лише один головний член — підмет або присудок:
Ранок.. Світає.. Вирушаємо на рибалку.. |
|
||
Речення класифікується за різними ознаками.. |
|
||
Групи речень |
|||
1.. За метою вживання речення бувають: |
|||
|
|||
• |
розповідні, питальні та спонукальні; |
|
|
1.. За емоційністю висловлювання: |
|
||
• |
окличні і неокличні; |
|
|
2.. За кількістю граматичних основ: |
|
||
• |
прості (з однією граматичною основою): |
|
|
44 |
Все для школьника |
3.. За характером граматичної основи
• двоскладні (з підметом і присудком) та односкладні (з одним головним членом);
4.. За наявністю другорядних членів:
• поширені (із другорядними членами) і непоширені (без другорядних членів)..
Підмет. Способи його вираження
Підмет — це головний член речення, що означає предмет, про який гово риться в реченні, і відповідає на питання хто? що?
|
|
Підмет найчастіше виражається іменником та займенни- |
|
Способи |
|
|
ком у називному відмінку: |
|
|
вираження |
|
|
Я не літав в надзоряні країни (П..Грабовський).. |
|
|
підмета |
|
|
Слово — то дивний витвір людини (В..Сухомлинський).. |
|
|
|
|
|
Для вираження |
підмета також служать: |
•числівники: Тільки троє виявили низький рівень знань;
•неозначена форма дієслова: Жити значить працювати;
•сполучення називного відмінка іменника або займенника з орудним:
Про це ми з вами поговоримо на наступному уроці;
•сполучення іменника з числівником: Ой, три шляхи широкії докупи зійшли-
ся (Т..Шевченко)..
•речення, що служить власною назвою: «Серце віддаю дітям» — широко ві-
дома праця В.. Сухомлинського;
•будь-яка частина мови, вжита у значенні іменника: Пролунало голосне
«ура»..
Присудок. Способи його вираження
Присудком називається головний член речення, який означає, що говорить ся про підмет і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який (ким) він є? Присудки бувають прості і складені..
|
|
Простий дієслівний присудок виражається дієсловом |
|
Простий |
|
|
будь-якого способу — дійсного (в минулому, теперішньому |
|
|
дієслівний |
|
|
або майбутньому часі), умовного або наказового: |
|
|
присудок |
|
|
Я не забуду вчителя старого (А..Малишко).. |
|
|
|
Я б землю покинув і в небо злітав (М..Петренко)..
Простий дієслівний присудок виражається також неозначеною формою дієсло-
ва: Наше бажання — жити в мирі та дружбі з усіма народами;
своєрідними дієслівно-вигуковими формами, що мають значення минулого часу: Рибалка — хлюп, за ним шубовсть вона, і більше вже ніде не бачили рибал-
ки (Є..Гребінки)..
Уточнюючі члени зв’язуються з іншими членами речення за допомогою ін тонації, а також за допомогою приєднувальних слів особливо, за винятком, крім,
головним чином, у тому числі тощо: Хлопець успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з української мови (Г..Тютюнник)..
|
|
Складеним називається присудок, виражений двома або |
|
Складені |
|
|
кількома словами.. |
|
|
присудки |
|
|
Складені присудки бувають дієслівні та іменні.. |
|
|
|
|
|
|
Складений дієслівний присудок містить допоміжне дієсло- |
|
Складений |
|
|
во і неозначену форму дієслова, що виражає саму суть дії.. |
|
|
дієслівний |
|
|
Допоміжними бувають дієслова стати, могти, почина- |
|
|
присудок |
|
|
ти, продовжувати, бажати, вирішити та ін.. |
|
|
|
|
|
Бійці намагались |
йти без шуму (О..Гончар).. |
Прикметники ладен, згоден, повинен, радий:
Хтось нам повинен відчиняти двері (М..Стельмах)..
Дієприкметники змушений, покликаний, приречений, зобов’язаний:
Я зобов’язаний допомогти старому (М, Стельмах)..
Украинский язык |
45 |
Присудкові прислівники треба, можна необхідно, слід, соромно, шкода, жаль, пора:
Вибрати не можна тільки Батьківщину (В..Симоненко).. |
|
|
До іменного складеного присудка входить іменна частина, |
|
|
Складений |
||
яка виражає його лексичне значення, і допоміжне дієсло- |
||
іменний |
||
во-зв’язка, що виражає граматичні значення способу, часу |
||
присудок |
||
та особи.. |
||
|
||
Як іменна частина вживаються іменники, прикметники, |
числівники, займен- |
|
ники, дієприкметники, сполучення слів.. |
|
|
Іменники вживаються у формах називного відмінка, орудного відмінка, |
||
знахідного відмінка з прийменником за і родового відмінка з прийменни |
||
ком без: |
|
|
Я був без імені, роду й племені (М..Коцюбинський).. |
|
|
Прикметники в іменній частині складеного присудка виступають у формах |
||
називного відмінка та орудного відмінка: |
|
|
Розмову продовжувати стало зайвим (Н..Рибак) |
|
|
У ролі зв’язки найчастіше вживається дієслово бути.. Особливістю цієї |
||
зв’язки є те, що вона зазвичай у теперішньому часі не вживається.. |
||
Зв’язка є (або застаріла форма єсть) вживається лише в окремих випадках |
||
для надання висловлюванню офіційності чи урочистості.. |
|
|
Найвищим законом держави є її Конституція..
Тире між підметом і присудком
На місці пропущеної зв’язки є між підметом і присудком може ставити ся тире..
Тире ставиться:
•якщо підмет та іменна частина присудка виражені іменниками у назив ному відмінку:
Життя — неминуча боротьба (П..Грабовський);
•коли підмет і присудок або один із них виражено неозначеною формою дієслова:
Лиш боротись — значить жить (І..Франко);
•якщо обидва головні члени або тільки присудок виражено числівни ком — окремим або у сполученні з іменником:
Відстань до Місяця — двісті вісімдесят чотири тисячі кілометрів;
•якщо перед іменною частиною присудка стоять слова це, ось, то:
Смілеслово —тонашігармати,світлівчинки —тонашімечі(П..Грабовський)..
Тире не ставиться:
•якщо підмет або присудок виражаються займенником, прикметником, дієприслівником, порядковим числівником:
Я син народу (І..Франко);
•якщо присудок має порівняльне значення ї до його складу входять сло ва як, ніби, наче, мов, немов: Хата як писанка;
•якщо перед присудком стоїть заперечна частка не:
Сумлінна праця не заслуга, а обов’язок (Із газети)..
Проте і в цих випадках тире може ставитись, якщо на підмет падає логіч ний наголос: Ми — спадкоємці козацької слави (Із газети)..
Другорядні члени речення
Основне призначення другорядних членів речення — поширювати і допов нювати зміст повідомлення, закладеного в головних членах речення..
Додаток
Додаток — другорядний член речення, що означає предмет, на який спря мована дія, стан і відповідає на питання непрямих відмінків (усіх, крім назив ного)..Додаток виражається тими ж частинами мови, що й підмет..
•іменниками в непрямих відмінках із прикметником або без нього: Го-
дина (яка?) для праці настала (Леся Українка)..
•займенниками його, її, їх (родовий відмінок від особових він, вона, вони у значенні присвійного): Сили (чиї?) його були вичерпані (І..Франко)..
•неозначеною формою дієслова: Спочатку у мене була думка (яка?) від-
мовитись (О..Довженко)..
•словосполученням: Карета (яка?) швидкої допомоги забрала її в лікарню
(О..Копиленко)..
Неузгоджені означення можуть поширюватися залежними від них друго рядними членами: Чимчикує жартун Хома Хаєцький (який?) з пишними лукавими вусами (О..Гончар)..
|
|
Прикладкою називається означення, виражене іменни |
|
Прикладка |
|
|
ком, яке вказує на емоційне сприймання предмета (Зима- |
|
|
|
лихоманка морозцем дмухнула (Л..Глібов)), професію (Лекцію читав відомий уче- ний-орнітолог), національність, (Перекладач-француз чудово володіє українською)
та ін..У сполученні двох іменників — загальної і власної назви — приклад кою може бути кожен із них..Порівняйте: На нараді виступив інженер Іванчук
(котрий саме інженер?) і Про батька розповів молодший Іванчук, інженер (який працює інженером).. 
Написання прикладок
|
|
Якщо прикладка і пояснюване слово є загальними на |
|
Правила |
|
|
звами, між ними ставиться дефіс (лікар-терапевт).. |
|
|
написання |
|
|
Дефіс також ставиться, якщо прикладка входить у склад |
|
|
прикладок |
|
|
терміна (рок-опера, заєць-біляк) або якщо загальна назва |
|
|
|
|
|
стоїть після власної (Сапун-гора).. |
|