•місця, що відповідають на питання де? куди? звідки?, пов’язуються з го­ ловними за допомогою таких же сполучних слів, яким у головному ре­ ченні відповідають вказівні слова там, всюди, скрізь, звідти, туди: Де кров текла козацькая, (де?) трава зеленіє (Т..Шевченко);

•часу, що відповідають на питання коли? з якого часу? до якого часу? як довго?, з’єднуються з головними за допомогою сполучників коли, як,

як тільки, ледве, в той час як, в міру того як та сполучних слів поки,

доки, коли, відколи, яким у головному реченні можуть відповідати слова

доти, тоді, відтоді: Будеш, батьку, панувати (доки?), поки живуть люди

(Т..Шевченко);

•причини, що відповідають на питання чому? через що? з якої причини?, з’єднуються з головним сполучниками бо, тому що, через те що, у зв’язку з тим що, затим що, оскільки, причому частини складених сполучни­ ків можуть розташовуватися в головному реченні в ролі вказівних слів:

Поет не боїться від ворога смерті (чому?), бо вільная пісня не може умер-

ти (Леся Українка);

•наслідкові, що вказують на наслідок дії і приєднуються до головного спо­ лучником так що (питання від головного речення до них поставити не можна)..Підрядне в таких реченнях може міститися тільки після голо­ вного: Досить холодно, так що ми топимо уже грубки (Леся Українка);

•мети, що відповідають на питання нащо? для чого? з якою метою?, з’єднуються з головними за допомогою сполучників щоб, аби, для того щоб, із тим щоб, і з яким у головному можуть співвідноситися слова

для того, задля того, на те: Я прийшов у цей світ з любові, щоб спізнати дороги круті (П..Осадчук);

•умови, що відповідають на питання за якої умови? і з’єднуються з голо­ вним сполучниками якщо, якби, коли б, як, коли: Якби я турбувався лиш про себе, вже б онімів давно від самоти (Д..Павличко);

•допустові, що виражають дію, яка протиставляється дії головного речення, але допускає її здійснення..Вони відповідають на питання незважаючи на що? і з’єднуються з головним сполучниками хоч (хоча); хай (нехай);

дарма що; незважаючи на те, що: Хоч січень, а снігу нема (О..Гончар)..

Безсполучникові складні речення

Безсполучниковим складним реченням називається таке речення, частини якого (прості речення) об’єднані за змістом та інтонацією без допомоги спо­ лучників чи сполучних слів..

Смислові зв’язки та пунктуація в безсполучникових

складних реченнях

Пан гуляв у себе в замку, у ярмі стогнали люди (Леся Українка)..

У наведеному прикладі міг би стояти сполучник а..

2..Безсполучникові складні речення з неоднорідними частинами можуть ви­ ражати:

зв’язку могли би бути вжиті підрядні сполучники причини бо, тому що:

Я, сам, поскільки я хазяїн, осьде сяду (П..Тичина);

•роз’яснення змісту, висловленого в першому простому реченні..У таких реченнях ставиться двокрапка, а між простими реченнями можна було

б поставити слова а саме:

Все кориться міцний моїй владі: темний гай вже забув зимування сумне і крокує в зеленім наряді (Леся Українка);

• умову того, що сказано в другому простому речені..У цих Тире реченях ставиться тире, у них можна вставити підрядні спо­

лучники умови якщо, якби:

Не візьмешся за роботу — вона сама не зробить (Народна творчість);

•наслідок того, про що йдеться в першій частині..У таких реченнях ста­ виться тире і так що:

Защебетав соловейко — пішла луна гаєм (Т..Шевченко);

•час, в який відбувається дія іншої частини..У такі речення можна вста­ вити сполучник коли і ставиться тире..

Складні речення, утворені з кількох простих

У таких реченнях не менше трьох складових частин (простих речень), а от­ же, не менше двох зв’язків між ними..Ці зв’язки можуть бути або однакового виду, або різні..

Складні речення зі сурядними зв’язками

зв’язку — повторюваних сполучників..

То вітрець дихне по ниві, то коник в житі засюрчить, то бджілка радісно з добутком, злетівши з квітки, задзижчить (Л..Глібов)..

2. .Відношення між простими реченнями, а отже, й ужиті сполучники су­ рядності можуть бути різні:

Прилинув вітер, і в тісній хатині він про весняну волю заспівав, а з ним прилинули пісні пташині, і любий гай свій відгук з ним прислав (Леся Ук­ раїнка)..Ольга глянула в далечінь, і серце її раптом забилося прискорено, а очі запалали радістю (Я..Галан)..

Визначальними смисловими відношеннями в цих реченнях є: у першому — зіставлення (сполучник а): у другому — наслідок (сполучник і)..

Складнопідрядні речення з кількома підрядними

1.. Складнопідрядні речення з послідовною підрядністю;

2.. Складнопідрядні речення з однорідною підрядністю;

3.. Складнопідрядні речення з неоднорідною підрядністю..

Послідовною підрядністю є така, при якій перше підрядне залежить від голо­ вного речення, друге — від першого підрядного (це підрядне другого ступеня), третє — від другого підрядного (це підрядне третього ступеня) і т..д..

А тільки ти жебрацькі шати скинути не хочеш, бо ти забула, що ніяка туга краси перемагати не повинна (Леся Українка)..

Складнопідрядні речення з однорідною підрядністю, в яких всі підрядні речення залежать від головного і від­ повідають на однакові питання:

Я люблю, щоб сонце гріло, щоб гукали скрізь громи, щоб нове життя будило рух і гомін між людьми (П..Грабовський)..