Якщо прикладкою є власна назва, що стоїть після загального іменника, то дефіс не ставимо (місто Яремча, гора Говерла)..

Прикладки, які є власними назвами книжок, журналів, газет, підприємств, кораблів тощо, пишуться з великої літери і беруться в лапки: Флагманом Вій-

ськово-морського флоту України є корабель «Сагайдачний»..

Прикладки, як і звичайні означення, можуть бути поширеними:

Пісню виконав Михайло Бойко — п’ятикурсник педагогічного університету..

Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє (Л..Українка)..

Обставина

Обставиною називається другорядний член речення, який пояснює слово зі значенням дії чи ознаки, виражає характеристику дії, стану чи ознаки, ступінь їхнього виявлення, умови, за яких відбувається дія..

Види обставин розрізняють за їхніми значеннями на ос­ нові питань, на які вони відповідають:

•де? куди? звідки? — обставини місця: Тече вода з-під явора, яром на долину (Т..Шевченко)

•коли? відколи? доки? — обставини часу: Сьогодні сніг іти вже поривався (Л..Костенко)

•для чого? з якою метою? — обставини мети: Нам слово треба для жит-

тя, для дії (Я..Горлан)

•чому? з якої причини? — обставини причини: Я бачу, погляд твій палає від жаги (Леся Українка)

•за якої умови? — обставини умови: Лежачи й сокира іржавіє (Народна творчість)

•незважаючи на що? — обставини допусту: А Чіпка, наперекір світові й лю-

дям, якийсь веселий, радий (П..Мирний)

•як? яким способом? — обставини способу дії: Самотньо сонце попроща-

лось, і сумно, сумно день погас (О..Олесь)

•наскільки? у якій мірі? — обставини міри і ступеня: Вже ледь світало (Л..Костенко)..

•дієприслівником, дієприслівниковим зворотом: Важко дихаючи, працювали бійці (О..Гончар);

•неозначеною формою дієслова: Люди сходяться до приймачів новини пос-

лухати..(М..Рильський);

•словосполученням: Стоять жінки у три ряди (А..Малишко)..

Як і інші члени речення, обставини можуть бути виражені фразеологізмами:

Жив собі (як?) як вареник у маслі..(Ю..Збанацький)..

Окремим видом обставини є порівняльний зворот — частина простого ре­ чення, що містить у собі порівняння і зв’язується з пояснюваним словом порів­ няльними сполучниками як, мов, немов, неначе, мовби..

Порівняльний зворот від решти речення відокремлюєть­ ся комою або (у середині речення) двома комами: Борошно,

мов біла кров, лилось (В..Симоненко)..

Примітка.. Порівняльний зворот може також виконувати роль означення: Пущу над сонцем хмару, (яку?) як брову (П..Тичина)

та іменної частини складеного присудка: Хлопець був наче молодий дубок.. В останньому випадку кома перед сполучником не ставиться..

Якщо перед порівняльним сполучником стоять слова зовсім, майже, то порівняль­ ний зворот комою не відокремлюється: День був майже як влітку теплий..

Не виділяється і зворот, що став фразеологізмом: Товариства виникали по селах як гриби після дощу (В..Минко)..

48 Все для школьника

Односкладні речення

Односкладними називаються речення, граматична основа яких має у своє­ му складі лише один головний член і для повноти змісту вони не потребують поповнення другим головним членом:

Учителя і дерево пізнають по плодах (Народна творчість)..

Особові речення на дію, що виконується певною особою (чи предметом).. Присудок виражається дієсловами у формах 1-ої чи 2-ої особи однини чи множини дійсного та наказового способів..Відмикаю світанок скри-

пічним ключем..... Зіграй мені осінній плач калини (Л..Костенко)..

2)Неозначено-особові — це такі речення, в яких дійова особа мислиться неозначено, більша увага зосереджена на дії: Виступ президента пока-

жуть по телебаченню..

3)Узагальнено-особові речення, в яких присудок виражається формою 2-ої особи однини теперішнього чи майбутнього часів, але виконувач дії не називається, бо дію може виконувати кожен: Готуй сани влітку.. На пе-

реправі коней не міняють..

Безособові речення, в яких дійова особа Граматично не виражається: Смеркалося..... Огнем кругом запалало (Т..Шев­ ченко)..

Односкладні речення з головним членом-підметом — це називні речення, в яких стверджується наявність предметів чи явищ: Пекучий день... ..Лісів солодка млява... ..Смага сте-

жок... ..Сонливиці левад... ..(Л..Костенко)..

Повні і неповні речення

Прості речення за наявністю головних і другорядних членів поділяються на

потребі можна легко відтворити: Шабля ранить тіло, а слово — душу (Народ­ на творчість)..

Речення з однорідними членами

Однорідні члени речення відповідають на одне і те ж питання, належать до одного й того ж слова в реченні й виконують однакову синтаксичну роль..

Хрести, лелеки, мальви і жоржини були його єдині глядачі (Л..Костенко)..

Однорідні члени рівноправні і незалежні один від одного..

члени — видові: Під великою військовою корогвою виступало старшинство: полковники, осавули, писарі, курінні отамани (А..Дрофань)..

Розділові знаки при узагальнюючих словах:

а) якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами, то після нього ставиться двокрапка:

А місяць все такий же: і молодик, і повен, і серпик, і рогалик, і місяць, як діжа (Л..Костенко);

б) якщо узагальнююче слово стоїть після однорідних членів, то перед ним ставиться тире: Тепле літо, ясні зорі — все тихесенько сплива (П..Гра­ бовський);

в) якщо ж однорідні члени стоять у середині речення, то після узагальню­ ючого слова ставиться двокрапка, а після однорідних членів — тире..Все:

тепле літо, ясні зорі — тихесенько сплива..

Однорідні й неоднорідні означення

Однорідні означення вимовляються з перелічувальною інтонацією, а на письмі відділяються комами..

Вставні слова (словосполучення, речення)

У складі простого речення можуть вживатися вставні слова (словосполу­ чення, речення), які не відповідають на жодне питання, не є членами речення.. На письмі вони виділяються комами, наприклад:

А може, застудився він в дорозі... ..(Л..Забашта)..

Вставні конструкції виражають ставлення мовця до висловлюваної думки.. Вони вимовляються з особливою інтонацією (підвищенням або зниженням го­

лосу, прискореним темпом)..Цим мовець дає зрозуміти, що ці слова не несуть основної інформації, а лише певним чином її оцінюють або уточнюють..

На жаль, світ побудований так, що щастя людства здобувається ціною чиїхось страждань (О..Довженко)..

Речення з відокремленими членами

Відокремлені члени речення виділяються за змістом та інтонацією..Вони виражають додаткове повідомлення або доповнюють основне твердження в ре­ ченні..

•ступінь поширеності члена речення;

•граматична несполучуваність слів (наприклад, особового займенника і означення);

•наявність додаткового смислового навантаження (найчастіше — причи­ ни, уточнення)..

Відокремлені означення

Відокремлюватися можуть як непоширені, так і поширені означення..

•у позиції після пояснюваного іменника, перед яким вже

єозначення: Досвітні вогні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі (Леся

Українка).. Якщо ж перед пояснюваним іменником означення немає, непоширені оз­

начення після нього можуть не відокремлюватися, незважаючи на незвичайний порядок слів: Та до зірки лине й лине мрія тиха і легка (Симоненко)..Вирішаль­ ну роль у цьому випадку відіграє інтонація — наявність або відсутність паузи..

Поширені означення відокремлюються, якщо:

• вони виражені дієприкметниковим зворотом, який на­ лежить до особового займенника: Утомлені своїм довічним рабством, вони жадають розірвати пута (Леся Українка)..

•міститься після пояснюваного іменника: Гола земля, бита крилами віт-

ру, сіріла під олив’яним небом (М..Коцюбинський)..

•має обставинний відтінок значення: Охоплений тривогою, Байда почав прислухатися (П..Панч)..

Відокремлені прикладки

І поширені, і непоширені прикладки відокремлюються, якщо:

а) стосуються особового займенника: Хоч би був знав краще

її, Катрю (Головко);

б) стоять після означуваного слова — власної назви: Про Довбуша,

прославленого ватажка опришків, складено багато переказів і легенд (Із журналу);

в) приєднуються за допомогою слів або, тобто, а саме, особливо, навіть,

наприклад, як-от, на ім’я, родом, за національністю та ін..: У Сквирі лікар був, на прізвище Рушилов (М..Рильський)..

Поширена і непоширена прикладка, що пояснює загальний іменник, ви­ ражена загальною або власною назвою, відокремлюється, якщо має уточню­ вальне значення: Другий сусід мій, Григорій Шиян, вирішив не покидати своєї хати (О..Довженко)..