- •Будова мовної системи
- •Будова слова і правопис
- •Словотвір
- •Лексикологія
- •Іменник як частина мови
- •Число іменників
- •Рід іменників
- •Відміни іменників
- •Правопис відмінкових закінчень іменників ІІ відміни у родовому відмінку однини
- •Правопис та відмінювання прізвищ
- •Прикметник
- •Способи творення прикметників
- •Ступені порівняння прикметників
- •Повні і короткі, нестягнені і стягнені форми прикметників
- •Відмінювання прикметників
- •Закінчення прикметників за родами, числами і групами
- •Числівник
- •Відмінювання числівників
- •Займенник
- •Дієслово як частина мови
- •Дієприкметник
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Написання дієприкметників
- •Дієприслівник
- •Написання дієприслівників
- •Службові частини мови
- •Прийменник
- •Сполучник
- •Частка
- •Групи часток за значенням
- •Написання часток
- •Вигук
- •Синтаксис і пунктуація
- •Словосполучення, його граматична будова і значення
- •Типи підрядного зв’язку в словосполученнях
- •Речення
- •Граматична основа речення
- •Підмет. Способи його вираження
- •Присудок. Способи його вираження
- •Тире між підметом і присудком
- •Другорядні члени речення
- •Додаток
- •Обставина
- •Односкладні речення
- •Повні і неповні речення
- •Речення з однорідними членами
- •Звертання
- •Вставні слова (словосполучення, речення)
- •Речення з відокремленими членами
- •Відокремлені означення
- •Відокремлені прикладки
- •Пряма і непряма мова
- •Заміна прямої мови непрямою
- •Цитати
- •Складне речення
- •Складнопідрядні речення
- •Безсполучникові складні речення
- •Складні речення, утворені з кількох простих
- •Складні речення зі сурядними зв’язками
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •Складні речення з різними видами зв’язку
- •Складні речення зі сурядними і підрядними зв’язком
- •Текст, його особливості
- •Типи мовлення
- •Про багатство і милозвучність української мови
Украинский язык
Складні речення з безсполучниковим і підрядним зв’язком
Частіше всього в реченнях такого типу головну роль ви конує безсполучниковий зв’язок, яким пов’язується просте речення зі складнопідрядним або складнопідрядні одне з од
ним..Приймав ти сьогодні привіти від усяких чужинців, прийми ж їх і від нас, бо виглядатиме, що ти не наш князь, а їхній, що ти не отчич цієї землі, а гість у нас (А..Лотоцький):
|
|
чому? |
що? |
|
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
[ ], [ ], бо ( |
), що ( ), що ( ). . |
|
|
Складні речення зі сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком
Кількість частин таких складних утворень не буває мен |
|
|||
Речення |
||||
ше чотирьох, навпаки, може досягати десяти і більше.. |
||||
мішаного типу |
||||
Місяць на небі сяє із білої піни, з туману встають якісь |
||||
|
||||
постаті дивні, і скеля тоді оживає: ворушиться сивий бур’ян на її чолі, і, весь |
||||
тремтячи, одхиляється камінь до скелі, що звисає над морем (Дніпрова Чайка): |
||||
|
якої? |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
[ ], [ ], |
і [ ]: [ ], і |
[ ], |
( |
).. |
|||||||||
|
|
, |
|
|
, і |
|
: |
|
|
, і |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Текст, його особливості
Текст (від латинського textus — тканина, сплетення, поєднання) — об’єднана змістом послідовність мовленнєвих одиниць (речень, груп речень, різних розділів)..
Мовлення як вид людської діяльності завжди зорієнтоване на виконання якогось комунікативного завдання — висвітлення певного питання, передачу інформації, досягнення порозуміння з адресатом..Комунікативну мету, як пра вило, не вдається реалізувати в окремому реченні, навіть дуже складної будови.. Тому головною одиницею мовлення визнано зв’язне висловлювання — текст..
Найважливішими ознаками тексту є цілісність, зв’язність,
структурна організація, завершеність..
Цілісність тексту виявляються в тому, що в ньому вичер пно, але без зайвих елементів викладено обрану тему задля досягнення пос тавленої мовцем мети..
Зв’язність тексту полягає в тому, що між його складовими частинами — ре ченнями, групами речень чи більшими компонентами існує тісний змістовий зв’язок..
Загальні відомості про мовлення
Усе те, що пересічні мовці розуміють під словом мова, |
Мова |
насправді є власно мовою і мовленням.. |
і мовлення |
Мова — це ціла система одиниць спілкування і пра |
|
вил їх застосування..Мова — це ніби той інвентар (словник) і ті правила гри (граматика), з яких ми вибираємо кожного разу щось конкретне для нашого спілкування..
Ця діяльність зі спілкування, яку ми здійснюємо за допомогою слова, зветь ся мовленнєвою діяльністю й має усні (слухання, говоріння) та письменні види (читання, письмо)..
60 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Все для школьника |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Мова і мовлення |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
ÌÎÂÀ |
|
|
|
|
|
|
|
|
СП²ЛКУВАННЯ |
|
|
|
|
|
МОВЛЕННЯ |
|
||||||||
|
|
|
|
çàñ³á |
|
|
|
|
|
ñïîñ³á . |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
(³нструмент) |
|
|
|
|
|
|
(ðåàë³çàö³ÿ ìîâè) |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
Види |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
мовленнєвої |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
діяльності |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
МОВЛЕННЯ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Види мовленнºво¿ |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
Форми мовлення |
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
д³яльност³ |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
Усне мовлення |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Слухання |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
Писемне мовлення |
|
|
|
|
|
|
сприйняття мовлення |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
Читання |
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Говор³ння |
|
|
|
створення мовлення |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Письмо |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Мовленнєва ситуація |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
Ïðî ùî |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
З якою метою |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
говоримо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
говоримо чи |
|
|
|||||
|
|
чи пишемо? |
|
|
|
|
|
|
Висловлювання |
|
|
пишемо? |
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
Хто говорить |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кому говоримо |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Де в³дбуваºться |
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
÷è ïèøå? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
чи пишемо? |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
сп³лкування? |
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Типи мовлення
Найхарактерніші особливості типів мовлення такі:
•розповідь — у висловлюванні говориться про події персонажів;
•опис — про ознаки предмета, особи, дії;
•роздум — про причини ознак та дій..
Стилі і жанри мовлення
Літературна мова поділяється на стилі..Стиль — це різно вид літературної мови, що обслуговує певну сферу суспіль ної діяльності мовців і відповідно до цього має свої особливості добору й ви
користання мовних засобів (лексики, фразеології, граматики, фонетики)..
В українській літературній мові виділяють традиційно п’ять функціональних стилів:
1) науковий,
2) офіційно-діловий,
3) публіцистичний,
4) художній,
5) розмовний, або побутового мовлення..
Для публіцистичного стилю, що покликаний формувати громадську думку, найхарактернішим є вживання суспільно-політичної лексики..Для наукового стилю, мета якого — виклад наукової інформації, найхарактернішими ознака ми є вживання термінів, логічність, аргументованість викладу..Для офіційноділового стилю характерна точність, повна відсутність емоційно забарвлених засобів, особлива (більша чи менша різних жанрах) стандартність оформлення та розміщення частин тексту..
У розмовно-побутовому стилі вживаються мовні засоби з емоційним забар вленням, допускаються просторічна лексика, жаргонізми..
Украинский язык |
61 |
Відмінність художнього стилю полягає передусім в образності, емоційності мовлення, в естетичному впливі на адресата..
Характерні особливості кожного із стилів реалізуються у властивих йому жанрах..Жанр — це різновид текстів певного стилю, що різняться метою мов лення, сферою спілкування та іншими ознаками..
Публічні виступи
Публічний виступ — це здебільшого усний монолог (промова, лекція, огляд подій, доповідь)..Проте є виступи у формі діалогу (обговорення, інтерв’ю) або полілогу (дис пут, дебати, полеміка)..
Різновидами публічного полілогу є:
Види публічних виступів
•«круглий стіл», коли учасники ведуть розмову на певну тему у присут ності більшої чи меншої аудиторії;
•прес-конференція — відповідь державних, громадських, наукових діячів та інших відомих людей на запитання журналістів з проблем, що цікав лять громадськість..
Певні різновиди має і лекція, бувають академічні, або |
Види лекцій |
||
навчальні |
(курсові, підсумкові, оглядові) та публічні.. |
||
|
|||
|
Різноманітними бувають і огляди — господарські, політичні, спортивні тощо..
Про багатство і милозвучність української мови
Приходячи у світ, кожен із нас потрапляє в атмосферу мови, в якій живе і розвивається..Українці мають пишатися своєю мовою, яка є однією з най більш багатих, розвинених і мелодійних мов світу..
Багатство української мови виявляється у великій кількості слів, фразеоло гізмів, крилатих висловів, у різноманітності способів словотворення, у наяв ності синонімічних засобів вираження думки..
Милозвучність нашої мови досягається, зокрема, по слідовним чергуванням голосних і приголосних звуків, від сутністю нагромадження одних лише приголосних, тому що
в українській мові діє закон спрощення в групах приголосних..Голосні й дзвінкі приголосні звуки переважають над глухими..Закони уподібнення і чергування приголосних сприяють легкості вимови поєднань звуків, що й надає українсь кій мові особливої мелодійності (був увечері, в усій красі, піді мною, говорив би — говорила б; проїзд — проїзний)..
Лише запозичені слова далеко не завжди відповідають законам милозвуч ності..[Порівняйте: крапка (укр..) — пункт (нім..), спонукання (укр..) — інс тинкт (лат..) ]
У багатьох українських словах є майже повна відповідність голосних і при голосних звуків, і це забезпечує плавність висловлювань..
Вільний наголос та невелика різниця у вимові наголошених і ненаголоше них складів забезпечує різноманіть римування в поетичних творах:
Два кольори мої, два кольори..... (Д..Павличко)..
Про українську мову
Українська мова — одна із багатьох індоєвропейських мов..Вона входить до групи слов’янських мов і разом з росій ської і білоруською мовами становить її східнослов’янську підгрупу..Зараз українська мова є рідною мовою для близь ко 50 мільйонів українців, що проживають як у нашій де ржаві, так і за її межами..
Розвиток нашої мови почався ще в ІV-V ст....н..е..внаслі док складання етносу, який на початку ІХ століття створив державу Київська Русь..
Місце української мови серед інших мов
Історія розвитку української мови
62 |
Все для школьника |
Переломним моментом стала поява поеми І..Котляревського «Енеїда», яка започаткувала нову українську літературну мову, згодом піднесену на високий рівень Тарасом Шевченком..
Нова українська літературна мова, якою користуємося сьогодні, увібрала в себе писемні традиції давньої української літературної мови, скарби українсь кого фольклору і багатство живого мовлення на терені етнічної України..
Майже 38 мільйонів українців проживають в Україні, решта — в інших де ржавах: понад 5 мільйонів в Росії, більше 2 мільйонів — у колишніх республі ках Радянського Союзу, понад 5 мільйонів громадян українського походження живе в країнах Західної Європи, Америки, в Австралії, Аргентині та Бразилії..
Незважаючи на поступову асиміляцію української діаспори, ми спостері гаємо чимало прикладів самовідданого збереження української мови у кількох поколіннях нащадків колишніх емігрантів з України, які пишаються красою, багатством і милозвучністю рідної мови..