6. Аудиторська оцінка перспектив безперервної діяльності підприємств

 

Плануючи та здійснюючи аудиторські процедури, а також оцінюючи їх результати, аудитор повинен розглянути відповідність використання управлінським персоналом при підготовці фінансових звітів припущення про безперервність діяльності підприємства.

Складання фінансової звітності грунтується на припущенні, що підприємство існує як безперервно діюче в доступному для огляду майбутньому, як правило, протягом періоду, що не перевищує один рік після завершення звітного періоду, в разі відсутності інформації про інще.

Основні положення, рекомендації, аудиторські процедури щодо дій аудитора при аудиторській перевірці фінансових звітів у разі застосування при підготовці фінансових звітів припущення про безперервність діяльності підприємства, зокрема, розглядаючи оцінки управлінського персоналу здатності суб'єкта господарювання продовжувати безперервну діяльність визначені у МСА 570 "Безперервність”. Даний МСА застосовують також, якщо проводять аудит прогнозної фінансової інформації та підготовку фінансової інформації.

Певні події або обставини можуть викликати значні сумніви щодо пушення про безперервність діяльності підприємства. За характером такі обставини можуть бути виражені показниками:

1)   Фінансовими. До них належать:

-     наявність негативних чистих активів або негативних чистих поточних активів;

-     наявність позик із строками оплати, що наближаються, без реальної перспективи продовження або остаточного погашення;

-     надмірне залучення короткострокових позик для фінансування довгострокових активів;

-     несприятливі основні фінансові показники;

-     істотні збитки від операційної діяльності;

-     припинення або затримки у виплаті дивідендів;

-     неспроможність платити кредиторам у встановлений строк;

-     труднощі в додержанні умов контрактів за позиками;

-     перехід з операцій постачання в кредит до оплати на дату доставки і/або передоплаті;

-     нездатність одержати фінансування для розробки істотно нового продукту або для інших значних інвестицій.

2)   Операційними.

-      звільнення ключових керівників та відсутність адекватної заміни;

-      втрата основного ринку, ліцензії або головного постачальника;

-     незабезпеченість робочою силою або труднощі в процесі постачання.

3)   Іншими.

-     невідповідність вимогам, пропонованим до розмірів капіталу або іншим вимогам, установленим законодавчими і нормативними актами;

-      незакінчені судові процеси проти підприємства, які могли б привести до таких рішень суду, що не зможуть бути ним задоволені;

-      зміни в законодавстві або державній політиці, тощо.

Отже, аудитор повинен враховувати ризик виникнення невідповідності принципу безперервності при розгляді фінансових, операційних і інших показників.

Якщо виникає питання про доречність принципу безперервності, аудитор повинен отримати достатні й доречні аудиторські докази для того, щоб оцінити спроможність клієнта продовжувати свою діяльність у майбутньому. Для отримання аудиторських доказів аудитори застосовують такі процедури:

-    аналіз і обговорення грошових потоків, прибутку й інших прогнозів;

-     вивчення подій, що відбулися після звітної дати;

-     аналіз і обговорення останніх проміжних фінансових звітів підприємства;

-     вивчення умов договорів по облігації і позики і визначення того, чи мали місце факти їхнього порушення;

-     вивчення протоколів зборів акціонерів, ради директорів та інших ключових органів управління для виявлення згадувань про фінансові ускладнення;

-      обговорення з юристом підприємства інформації про судові процеси та претензії;

-      підтвердження існування, законності і позовної сили договорів щодо одержання або продовження фінансової допомоги, а також падання додаткових коштів;

-      аналіз підприємства в частині невиконаних замовлень клієнтів.

У разі значної затримки при підписанні або затвердженні фінансових звітів після дати складання балансу аудитор розглядає причину цієї затримки. Якщо вона пов'язана з подіями або обставинами, які стосуються припущення про безперервність, аудитор повинен провести аудиторські процедури, проаналізувати вплив існування суттєвої невизначеності на аудиторський висновок.

Аудитор повинен оцінити адекватність розкриття підтвердження принципу безперервності у фінансовій звітності. Аудитор може дійти висновку, що існує невизначеність стосовно безперервності діяльності підприємства. В такому випадку він розглядає, наскільки ця невизначеність є суттєвою.

Невизначеність є суттєвою якщо розмір їі можливого впливу такий що, на думку аудитора, треба чітко розкрити інформацію про характер і наслідки невизначеності для того, щоб надані фінансові звіти не вводили в оману.

Якщо у фінансових звітах здійснено відповідне розкриття інформації, аудитор висловлює безумовно-позитивну думку, але при цьому модифікує висновок, включивши до нього пояснювальний параграф про суттєву невизначеність, і привертає увагу до приміток у фінансових звітах, що розкривають інформацію про суттєву невизначеність.

Якшо інформація не була розкрита у фінансових звітах, аудитор висловлює умовно-позитивну або негативну думку відповідно до МСА 700. У висновку треба зробити конкретне посилання на наявність суттєвої невизначеності, яка може викликати значні сумніви в спроможності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі.

Якщо суб'єкт господарювання не може продовжувати свою діяльність на безперервній основі (судження аудитора), аудитор висловлює негативну думку незалежно від того, чи було розкрито інформацію про те, що використання припущення про безперервність є невідповідальним.

Аудитор може висловити безумовно-позитивну думку за умови отримання альтернативної основи, відповідного розкриття інформації та внесення до аудиторського висновку пояснювального параграфа для того, щоб зосередити увагу користувача на застосуванні цієї основи.

У разі небажання управлінського персоналу здійснити оцінку відповідності принципу безперервності або збільшити період, який охоплюється оцінкою, аудитор повинен розглянути питання про доцільність модифікації аудиторського висновку через обмеження обсягу роботи аудитора.

Якщо, на думку аудитора, сумніви щодо відповідності принципу безперервності не вирішенні, аудитор повинен висловити думку без засережень і модифікувати аудиторський звіт, додавши пояснювальний параграф в якому висвітлено проблему відповідності принципу безперервності за допомогою привертання уваги до приміток.

Якщо при підготовці фінансової звітності недотримання відповідності принципу безперервності, є настільки серйозним, що суттєво перекручує фінансову звітність, аудитор повинен висловити негативну думку, оскільки МСА 570 розглядає відповідальність аудитора за виконання аудиторських процедур, які стосуються відповідності використання управлінським персоналом припущення про безперервність діяльності підприємства при підготовні фінансових звітів та наявності суттєвих невизначеностей, їх розкриття у фінансових звітах

Аудитор не може передбачити майбутні події або обставини, що можуть спричинити припинення підприємством його діяльності, однак він повинен виконати всі аудиторські процедури, необхідні для отримання достатніх і відповідних доказів, щоб обгрунтувати свою думку про безперервність діяльності підприємства. Невиконання таких процедур є порушенням МСА 570.

Востаннє редаговано: Неділя, 23 лютого 2014, 15:22. Версія: 1. Опубліковано: Неділя, 28 жовтня 2012, 21:00.