2. Форми ведення бухгалтерського обліку

 

Форма бухгалтерського обліку — це система взаємопов'язаних облікових реєстрів (хронологіч­них і систематичних) із певною методикою відоб­раження в них господарських операцій у певній по­слідовності. Підприємство самостійно обирає форму бухгалтер­ського обліку як певну систему реєстрів обліку, по­рядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних засад, встановлених За­коном України "Про бухгалтерський облік та фінан­сову звітність в Україні" та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Для ведення бухгалтерського обліку на підприєм­ствах України сьогодні застосовують різні форми об­лікових реєстрів з різним порядком і прийомами їх заповнення. Однак аналіз системи реєстрів обліку, способів реєстрації та узагальнення інформації дає змогу виділити на вітчизняних підприємствах, устано­вах і організаціях такі основні форми ведення бухгалтерського обліку: 1) меморіально-ордерна; 2) журнальна (журнально-ордерна); 3) спрощена форма обліку; 4) комп’ютерна.

Форми бухгалтерського обліку відрізняються між собою кількістю облікових реєстрів, їх призначенням, змістом, формою та зовнішнім виглядом, послідовні­стю і способами записів в облікові реєстри, видами взаємозв'язків між реєстрами синтетичного й аналі­тичного обліку. Підприємство протягом звітного періоду має до­тримуватися прийнятої форми обліку. Про можливу зміну прийнятої форми бухгалтерського обліку в по­дальшому обліковому періоді необхідно вказати у при­мітках до річної фінансової звітності підприємства.

Меморіально-ордерна форма обліку одержала назву від меморіального ордера, яким завершується обробка первинних документів. Ця форма передбачає складання проводок на кожний первинний документ окремою довідкою в меморіальних ордерах. Для операцій з однаковою кореспонденцією рахунків відкриваються окремі відомості, по яких в кінці місяця підбиваються підсумки і складаються підсумкові меморіальні ордери. Аналітичні рахунки ведуть у книгах, в картках, на вільних аркушах, які відповідним чином реєструються. Основними принципами меморіально-ордерної форми обліку є: оформлення бухгалтерських проводок меморіальними ордерами; поділ синтетичного обліку на хронологічний та систематичний; ведення аналітичного обліку на картках; особлива будова Головної книги, яка розкриває кореспонденцію рахунків.

Журнально-ордерна, журнальна форма ґрунтується на застосуванні журналів-ордерів, де збираються і систематизуються дані первинних документів, необхідні для синтетичного і аналітичного обліку. Всі господарські операції записуються в хронологічному порядку на підставі первинних документів. В кожному журналі-ордері відображаються господарські операції по одному або по декількох взаємопов’язаних синтетичних рахунках. Підсумки журналів-ордерів переносяться в Головну книгу, в якій виводиться кінцеві залишки по всіх рахунках, необхідні при складанні нового балансу за попередній період. Аналітичний облік ведеться за допомогою книг аналітичного обліку або карток.

Невеликі підприємства використовують спрощену форму обліку, яка ведеться: 1 - за простою формою бухгалтерського обліку (без використання регістрів обліку майна малого підприємства. При її використанні застосовують книги обліку господарських операцій, в яких відображають залишки на бухгалтерських рахунках та реєструють усі операції, здійснені на підприємстві у хронологічній послідовності), 2 – за формою обліку з використанням регістрів обліку майна малого підприємства (ведеться дев’ять відомостей).

Створення і впровадження у практику бухгалтер­ського обліку електронно-обчислювальної і комп’ютерної техніки спричинилося до розроблення нової фор­ми бухгалтерського обліку –комп’ютерної. За такої форми обліку збирання, передавання, систематиза­ція та оброблення бухгалтерської інформації здійсню­ються автоматизовано з використанням спеціально розробленого програмного забезпечення. Суть комп’ютерної форми обліку полягає у тому, що дані про здійснені на підприємстві господарські опера­ції з паперових носіїв первинної облікової інформації за­писують на машинні носії (магнітні стрічки, магнітні дис­ки тощо). На підставі введених даних автоматично робить­ся групування дебетових і кредитових оборотів за синте­тичними й аналітичними рахунками, визначають саль­до, формують обігові відомості і звітність, роздруковують різні первинні документи. Вихідну інформацію подають у вигляді друкованих реєстрів (машинограм) за окре­мими рахунками бухгалтерського обліку та відеограм. Автоматизація облікового процесу дає можливість підвищити оперативність і точність облікових даних, необхідних для управління підприємством.