ООЗСВ 1

Тема 1

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ З ОРГАНІЗАЦІЇ ЗВ’ЯЗКУ В СУХОПУТНИХ ВІЙСЬКАХ.

Мета заняття:

• Розглянути роль та місце модулю “Основи організації зв’язку в Сухопутних військах та радіозв'язку спеціальної розвідки” в підготовці офіцерських кадрів військ зв’язку.

• Вивчити призначення та склад системи управління військами.

• Ознайомитися з призначенням та складом пунктів управління.

Навчальні питання

1. Роль та місце модулю “Основи організації зв’язку в Сухопутних військах та радіозв'язку спеціальної розвідки” в підготовці офіцерських кадрів військ зв’язку.

2. Основи управління військами в бою.

3. Пункти управління, їх призначення та склад.

Внаслідок вивчення модуля студенти повинні ЗНАТИ:

• основні положення щодо організації зв’язку в Сухопутних військах;

• організацію зв’язку в мб (тб), мбр (тбр), структуру будови вузлів зв’язку цих підрозділів та частин, їх бойове використання;

• організаційні і технічні заходи щодо приведення підрозділів і частин зв’язку в різні ступені бойової готовності;

• організаційну структуру, призначення і бойове застосування

підрозділів і частин зв’язку;

• основи управління зв’язком і організацію оперативно-технічної служби на вузлах зв’язку;

• загальні положення по забезпеченню безпеки зв’язку та ПУВ;

• функціональні обов’язки посадових осіб по зв’язку;

• організацію і методику проведення занять з особовим складом по ТСП;

• основи організації зв’язку при виконанні миротворчих операцій.

ВМІТИ:

• проводити та підтримувати у встановлених ступенях бойової готовності підрозділи (вузли) зв’язку і забезпечувати використання засобів зв’язку в усіх видах бою (операції);

• організовувати оперативно-технічну службу на вузлах і лініях зв’язку, виконувати обов’язки посадових осіб вузла зв’язку (по спеціальності);

• проводити заходи по забезпеченню своєчасності, скритності, достовірності та безпеки зв’язку і захисту системи зв’язку і АУВ від радіоелектронного придушення противника в різних умовах бойової обстановки.

Управління військами – це цілеспрямована діяльність командирів, штабів, органів виховної роботи, начальників родів військ, спеціальних військ і служб по:

• підтриманню постійної бойової готовності частин і підрозділів

• підготовки їх до бою

• керуванню ними при виконанні поставлених задач (при веденні бойових дій)

Управління військами включає:

• організацію та здійснення заходів по підвищенню (підтриманню) бойової готовності військ і забезпечення (відновлення) їх боєздатності;

• безперервне добування, збір, вивчення і узагальнення даних обстановки;

• прийняття рішення;

• постановку задач підлеглим;

• планування бойових дій;

• організацію і підтримання взаємодії;

• організацію і виконання заходів з виховної роботи і всебічного забезпечення бою (БТТЗ - бойове,тилове,технічне забезпечення);

• організацію системи управління, керівництво безпосередньою підготовкою частин і підрозділів до бою;

• практичну роботу в підлеглих частинах та підрозділах по організації виконання поставлених задач, підготовці командирів (штабів) і особового складу частин і підрозділів до бою і надання їм допомоги.

Принципи управління:

• Єдиноначальність

• Твердість і наполегливість в проведенні прийнятих рішень і планів

• Оперативного і гнучкого реагування на зміни обстановки

• Централізація управління військами з наданням підлеглим ініціативи у визначенні способів, сил і засобів для виконання поставлених задач

• Особиста відповідальність командирів (начальників) за результати виконання поставлених ними задач підлеглим

Вимоги до управління військами:

Стійкість управління полягає в здатності системи управління військами твердо й наполегливо проводити в життя прийняте рішення та виконувати свої функції при комплексному впливу усіх шкідливих факторів.

Оперативність управління полягає в здатності системи управління військами постійно знати обстановку та швидко реагувати на її зміни для своєчасного вирішення задачі УВ при підготовці та веденні бойових.

Безперервність управління полягає в здатності системи управління військами постійно впливати на хід бойових дій та виконання завдань, покладених на ПУВ.

Прихованість управління полягає в здатності системи управління військами зберігати в таємниці від противника заходи, пов’язані з підготовкою і проведенням бойових дій.

Система управління включає:

Органи управління це організаційно-штатні або тимчасово створені колективи, окремі посадові особи,які наділені відповідними правами і обов'язками по керівництву військовими частинами (підрозділами) в мирний і воєнний час.

Пункти управління (ПУ) це спеціально обладнані в інженерному відношенні і оснащенні технічними засобами місця (ВЗ), звідки командир та інші органи управління здійснюють управління підрозділами (частинами) при підготовці та в ході бою.

Система зв'язку і АУВ це сукупність взаємопов'язаних і узгоджених по задачам, місцю і часу дії вузлів, ліній і станцій зв'язку різного призначення, які розгортають за єдиним планом для рішення задач забезпечення обміну всіма видами інформації в процесі управління військами (силами) під час операції.

Засоби забезпечення включають в себе всі заходи по бойовому, тиловому забезпеченню системи управління військами (військ) під час ведення бойових дій (виконання поставлених задач).

При організації управління підлеглими підрозділами командир визначає:

• з яких ПУ та в які періоди бою буде здійснюватись управління підрозділами;

• місця та час розгортання ПУ бригади та ПУ підлеглих підрозділів, запасні місця їх розгортання, порядок переміщення їх під час проведення бою;

• розподіл особового складу управління бригади, засобів зв’язку та транспорту по ПУ;

• порядок забезпечення зв’язку з підлеглими, приданими та взаємодіючими підрозділами;

• ступінь інженерного обладнання ПУ, а також порядок їх охорони, оборони та прикриття від повітряного противника;

терміни та способи подання донесень.

Штаб повинен:

• забезпечувати боєготовність військ;

• постійно знати обстановку, вивчати, узагальнювати і оцінювати її;

• готувати командиру дані для прийняття рішень;

• своєчасно планувати бій, згідно з рішенням командира;

• своєчасно віддавати військам розпорядження в підготовці

майбутніх дій, своєчасно доводити до них бойові задачі;

• організувати взаємодію частин (підрозділів) і підтримувати її в ході

бою;

• організовувати бойове та інші види забезпечення бою;

• своєчасно організовувати ПУ військами, їх охорону і оборону,

забезпечувати безперебійний зв'язок і захист його від РЕБ

противника;

• розробляти заходи по маскуванню і прихованому управлінню

військами і організовувати контроль за їх здійсненням;

• подавати донесення вищестоящому штабу;

• контролювати виконання військами поставлених задач;

• інформувати взаємодіючі, підлеглі штаби про зміни обстановки;

• здійснювати контроль за розгортанням і функціонуванням

СЗ і АУВ, забезпеченням зв’язку та захистом від РЕП противника;

• організувати та контролювати забезпечення ПУВ і збереження в

таємниці плануючих заходів;

• вивчати та узагальнювати бойовий досвід та доводити його до

підлеглих штабів.

Для управління військами в польових умовах в з’єднаннях, частинах і підрозділах утворюються пункти управління (ПУ), до складу яких входять:

• посадові особи органів управління(ПО ОУ)

• технічні засоби управління або вузол зв`язку (ВЗ)

• підрозділи забезпеченняі обслуговування

Пункти управління (ПУ) – це спеціально обладнані в інженерному відношенні і оснащені технічними засобами (ВЗ) місця, звідки командир та інші органи управління здійснюють управління підрозділами (частинами) при підготовці та в ході бою.