- •Методичні розробки
- •Частина 1
- •Ужгород – 2002
- •Передмова
- •Техніка експерименту в хімічній лабораторії
- •Загальні правила роботи в хімічній лабораторії
- •Предмет
- •Атомно-молекулярна теорія
- •Основні
- •Поняття
- •Прості та складні речовини
- •Хімічна символіка
- •Фізичні величини
- •Закон збереження маси
- •Закон еквівалентів
- •Закон сталості складу речовини
- •Закон кратних відношень
- •Газові закони
- •Закон Авогадро
- •Рівняння Менделєєва-Клапейрона
- •Хімічна термодинаміка
- •Термодинамічна система
- •Внутрішня енергія системи
- •Перший закон термодинаміки
- •Ентальпія системи
- •Тепловий ефект реакції
- •Закони термохімії
- •Термохімічні рівняння реакцій
- •Стандартний стан речовини
- •Термохімічні розрахунки
- •Поняття про ентропію
- •Другий закон термодинаміки
- •Хімічна кінетика
- •Поняття про швидкість хімічної реакції
- •Швидкість гомогенних реакцій
- •Швидкість гетерогенних реакцій
- •Залежність швидкості хімічної реакції від температури
- •Енергія активації хімічної реакції
- •Фотохімічні реакції
- •Ланцюгові реакції
- •З розгалуженими ланцюгами
- •Оборотні та необоротні реакції
- •Хімічна рівновага
- •Зміщення хімічної рівноваги
- •Фазові рівноваги
- •Каталіз
- •Розчини
- •Дисперсні системи
- •Розчини
- •Теорії розчинів
- •Розчинність речовин
- •Розчини
- •Розчини
- •Розчини твердих речовин
- •Способи вираження концентрації розчинів
- •Розчини неелетролітів
- •Тиск пари розчинів
- •Температура кипіння і температура замерзання розчинів
- •Розчини електролітів
- •Теорія електролітичної дисоціації
- •Ступінь електролітичної дисоціації
- •Ізотонічний коефіцієнт
- •Константа електролітичної дисоціації
- •Закон розведення
- •Властивості розчинів сильних електролітів
- •Добуток розчинності
- •Іонний добуток води
- •Водневий показник
- •Буферні розчини
- •Індикатори
- •Реакції у розчинах електролітів
- •Гідроліз солей
- •Ступінь гідролізу солі
- •Колоїдні розчини
- •Будова колоїдних часток
- •Окисно-відновні процеси електрохімічні процеси корозія
- •Ступінь окиснення елементу
- •Поняття про окисно-відновні реакції
- •Окисно-відновні властивості речовин
- •Класифікація окисно-відновних реакцій
- •Методи складання рівнянь окисно-відновних реакцій
- •У кислому середовищі:
- •У нейтральному середовищі:
- •В лужному середовищі:
- •Окисно–відновний потенціал
- •Еквівалент окисника і відновника
- •Електродний потенціал
- •Електричного шару
- •Гальванічний елемент
- •Стандартний електродний потенціал
- •Водневий електрод
- •Ряд стандартних електродних потенціалів металів
- •Електроди першого роду
- •Електроди другого роду
- •Окисно-відновні електроди
- •Іонселективні електроди
- •Електроліз
- •Корозія
- •Електрохімічна корозія
- •Захист металів від корозії
- •Загальні властивості полімерів
- •Полімери як високомолекулярні речовини
- •Структура полімерів
- •Реакція полімеризації
- •Механізми полімеризації
- •Властивості полімерів
- •Каучуки
- •Структура каучуків
- •Синтетичні каучуки
- •Вулканізація каучуків
- •Реакція поліконденсації
- •Пластмаси
- •Література для самостійної роботи студентів
Захист металів від корозії
використання хімічно стійких сплавів (неіржавіючі сталі тощо);
захист поверхні металу різними покриттями;
електрохімічні методи захисту;
обробка корозійного середовища.
Серед хімічно стійких сплавів найбільше використовують неіржавіючі хромонікелеві сталі, сплави міді і нікелю.
Покриття металів поділяють на металеві, неметалеві і утворені хімічною (електрохімічною) обробкою. Серед металевих розрізняють катодне і анодне покриття. Прикладом анодного покриття може служити покриття сталевих виробів більш електрохімічно активним металом – цинком. Таке покриття ефективно захищає метал навіть у випадку порушення суцільності покриття. Прикладом катодного покриття може служити покриття заліза електрохімічно менш активним металом – оловом (лужена жерсть). Таке покриття захищає метал тільки при суцільному шарі покривного металу. До неметалевих відносять покриття лаками, фарбами, емалями, полімерами, смолами. Широко застосовують хімічну обробку поверхні (оксидування, фосфатування, хроматування) з метою утворення щільних захисних плівок.
До електрохімічних методів захисту відносять катодний захист і метод протекторів. При катодному захисті металева конструкція приєднується до негативного полюса джерела струму і стає катодом, а позитивний полюс під’єднують до масивного металевого заземлення. Метод протекторівполягає у приєднанні до конструкції, що потребує захисту від корозії, шматка більш активного металу (цинк, магній), який поляризується анодно. В такому разі метал конструкції стає катодом, а процес окиснення відбувається на металі-протекторі.
Обробка корозійного середовища проводиться для обмеженого об’єму рідини (котли, трубопроводи). До неї відносяться деаерація води (видалення розчиненого кисню), застосування інгібіторів – речовин, що різко уповільнюють корозію. Як інгібітори використовують нітрит натрію, хромати і дихромати, фосфати, уротропін, деякі високомолекулярні сполуки.
Тестові завдання:
Як змінюються окисно-відновні властивості простих речовин в залежності від положення відповідних елементів в періодичній системі Д.І.Менделєєва?
Покажіть на прикладах, як змінюються окисно-відновні властивості сполук елементів в залежності від його ступеня окиснення.
По яким ознакам можна віднести ту чи іншу речовину лише до окисників, лише до відновників, або до речовин, що проявляють подвійні властивості. Наведіть приклади.
Як складається рівняння окисно-відновних процесів методом електронного балансу?
Що лежить в основі електронно-іонного методу складання окисно-відновних реакцій?
На прикладі відновлення перманганату калію покажіть вплив середовища на протікання окисно-відновних реакцій.
Як по положенню металу в електрохімічному ряду напруг визначити його відношення до води, водних розчинів кислот і солей?
Які фактори визначають характер катодного та анодного процесів при електролізі водних розчинів електролітів?
Електроліз розплаву хлориду магнію.
Електроліз розчину сульфату калію.
Електроліз розчину сульфату купруму.
Електроліз розчину хлориду купруму.
Електроліз розплаву лугу.
Електроліз розчину лугу.
Визначити ступінь окиснення елементів у наступних сполуках і іонах: SO2; SO3; H2S; CS2; H2SO4; K2CrO4; Fe(CrO2)2; Cr2O3; K2Cr2O7;Na3[Al(OH)6]; SO32–; MnO4–; SO42–; PO43–; P2O74–; MnO42–.
Які з приведених процесів представляють собою окислення, а які – відновлення: S SO42–; S S2–; Sn Sn4+; Br2 2Br–; 2H+ H2; V2+ VO3–; Cl– ClO3–; IO3– I2; MnO4– MnO42–; Mn2+ MnO4–; NH4+ N2; NO3– NO; NO2 NO3–; NO2 NO2–.
Розставити коефіцієнти та вказати окисник і відновник в окисно-відновних реакціях: NH4NO3 N2O + H2O SO2 + Br2 + H2O HBr + H2SO4 Cu + H2SO4 CuSO4 + SO2 + H2O I2 + KOH KIO3 + KI + H2O Cl2 + NaOH NaCl + NaClO + H2O H2SO3 + H2S S + H2O P + KOH + H2O PH3 + KH2PO2 KMnO4 + MnSO4 + H2O MnO2 + K2SO4 + H2SO4 Rb + H2O RbOH + H2 S + KOH K2S + K2SO3 + H2O HClO3 ClO2 + HClO4; AgNO3 Ag + NO2 + O2 Cl2 + H2S + H2O H2SO4 + HCl NH3 + O2 NO + H2O FeSO4 + KMnO4 + H2SO4 Fe2(SO4)3 + MnSO4 + K2SO4 + H2O Fe(OH)2 + O2 + H2O Fe(OH)3 H2O2 + KMnO4 + H2SO4 O2 + K2SO4 + MnSO4 + H2O K2SO3 + KMnO4 + KOH K2SO4 + K2MnO4 + H2O K2Cr2O7 + H2S + H2SO4 S + Cr2(SO4)3 + K2SO4 + H2O HBr + H2SO4 Br2 + SO2 + H2O C + H2SO4 CO2 + SO2 + H2O Cu + HNO3 Cu(NO3)2 + NO + H2O Zn + HNO3 Zn(NO3)2 + N2 + H2O Mg + HNO3 Mg(NO3)2 + NH4NO3 + H2O KClO3 + FeSO4 + H2SO4 KCl + Fe2(SO4)3 + H2O KBrO + MnCl2 + KOH KBr + K2MnO4 + KCl + H2O FeCl3 + H2S S + FeCl2 + HCl H2O2 + I2 HIO3 + H2O PbO2 + H2O2 Pb(OH)2 + O2 KClO3 + H2O2 KCl + O2+ H2O N2H4 + AgNO3 + KOH N2 + Ag + KNO3 + H2O H2O + As2S3 + HNO3 H3AsO4 + H2SO4 + NO MnO2 + O2 + KOH K2MnO4 + H2O FeSO4 + Br2 + H2SO4 Fe2(SO4)3 + HBr + H2O C + HNO3 NO2 + CO2 + H2O PbS + HNO3 PbSO4 + NO2 + H2O HBr + KMnO4 MnBr2 + Br2 + KBr + H2O K2S + K2MnO4 + H2O S + MnO2 + KOH KI + K2Cr2O7 + H2SO4 I2 + Cr2(SO4)3 + K2SO4 + H2O Zn + H3AsO3 + H2SO4 AsH3 + ZnSO4 + H2O KI + H2O2 I2 + KOH + H2O KClO3 KCl + O2 NaNO3 NaNO2 + O2 (NH4)2Cr2O7 N2 + Cr2O3 + H2O NaClO3 + H2S H2SO4 + NaCl + H2O
Розрахункові задачі:
Приклад 1. Скільки часу потрібно пропускати через розчин кислоти струм силою 10 ампер, щоб одержати 5,6 л водню (при н.у.)?
Рішення: Знаходимо кількість електрики, що повинна пройти через розчин, щоб з нього виділилося 5,6 л водню. Відомо, що 1 екв. водню займає при н.у. об’єм 11,2 л, Отже, кількість електрики
Q = (96500 • 5,6) / 11,2 = 48250 Кл
Визначимо час проходження струму:
t = Q / I = 48250 / 10 = 4825 с = 1 год 20 хв 25 с
Приклад 2. При протіканні струму через розчин нітрату аргентуму на катоді за 10 хв. виділилося 1 г срібла. Визначите силу струму, що пройшов через розчин.
Рішення. Маса 1 екв. срібла становить 107,9 г. Для виділення 1 г срібла через розчин повинно пройти
Q = 96500 / 107,9 = 894 Кл.
Звідси сила струму I = 894 Кл / (10 • 60 с) » 1,5A
Визначити еквівалентну масу сірководню, якщо він окислюється до сірчаної кислоти.
Визначити еквіваленту масу H2SO4 в наступних реакціях:
Zn + H2SO4 ZnSO4 + H2
HBr + H2SO4(конц.) Br2 + SO2 + H2O
HI + H2SO4(конц.) I2 + H2S + H2O
Гальванічний елемент складається з металічного цинку, зануреного в 0,1 М розчин нітрату цинку і металевого свинцю, зануреного в 0,02 М розчин нітрату свинцю. Визначити е.р.с. елементу (EoZn = –0,76 ев; EoPb = –0,13 ев). Написати рівняння електродних процесів.
В якому напрямку будуть переміщуватися електрони у зовнішньому ланцюгу наступних гальванічних елементів: а) Mg | Mg2+ || Pb2+ | Pb; б) Pb | Pb2+ || Cu2+ | Cu; в) Cu | Cu2+ || Ag+ | Ag. Який метал буде розчинятися у кожному випадку?
Напишіть рівняння процесів, що проходять при електролізі водних розчинів наступних солей на інертних електродах: Na2SO4, NaCl, CuCl2, Cu(NO3)2, Ca(NO3)2, KI, KNO3, CuSO4, AgNO3.
При електролізі розчину CuCl2 на аноді виділилося 560 мл газу (н.у.). Знайти масу міді, що виділилася на катоді.
Чому рівна еквівалентна маса кадмію, якщо для виділення 1 г кадмію із розчину його солі треба пропустити через розчин 1717 кл електрики?
За 10 хв з розчину платинової солі струм силою 5А виділив 1,517 г Pt. Визначити еквівалентну масу платини.
При проходженні через розчин солі тривалентного металу струму силою 1,5 А на протязі 30 хв на катоді виділилося 1,071 г металу. Визначити атомну масу металу.
Лабораторна робота:
Дослід 1. Гальванічний елемент.
Вимiряйте ЕРС гальванiчного елементу, складеного з двох напiвелементiв по схемi Cu|CuSO4 || ZnSO4|Zn.
Порiвняйте результат з розрахованим теоретично по формулi ЕРС = Е0Сu2+/Cu – Е0Zn2+/Zn.
Вкажiть, яка реакцiя протiкає в такому елементi i який з електродiв є катодом, а який – анодом.
Дослiд 2. Електролiз розчину CuSO4.
Прилад для проведення процесу електролiзу (електролiзер) представляє собою U-подiбну трубку з розчином електролiту, в який опущено два електроди: один з них пiдключений до позитивного полюса зовнiшнього джерела струму, а другий – до негативного. Струм (24 В) пропускається через розчин протягом кiлькох хвилин.
Заповніть електролізер розчином CuSO4, опустіть в розчин електроди та ввімкніть джерело струму. Вкажiть, якi процеси вiдбуваються на катодi i на анодi, напишiть вiдповіднi рiвняння реакцiй.
Помiняйте мiсцями електроди в електролiзерi i пропускайте струм. Що відбувається з мiддю на анодi i яка речовина виділяється на катодi? Напишiть рiвняння процесiв, що протiкають при електролiзi CuSO4 з мiдним анодом. Пояснiть, як можна використовувати явище електролiзу для встановлення полюсiв.
Дослiд 3. Спостереження процесу електрохiмiчної корозiї.
Вiзьмiть двi залiзнi дротинки, добре вiдчищенi наждаком. Однiєю дротинкою щільно обмотайте невелику цинкову пластинку, iншою –- шматочок олова. Опустiть пластинки в двi пробiрки, заповненi наполовину дистильованою водою, туди ж добавте 2 краплi 2 н. розчину H2SO4 i 2-3 краплi розчину K3[Fe(CN)6]. Через деякий час в однiй з пробiрок спостерiгайте синє забарвлення. Пояснiть появу iонiв Fe2+ в розчинi. Чому в розчині з парою залiзо–цинк синє забарвлення не з’являється? Який метал буде руйнуватися першим в процесi корозiї в наступних парах: алюмiнiй–мiдь, мiдь–нiкель, залiзо–нiкель?
Дослiд 4. Окисно-відновні реакції.
Проведiть нижчеописанi окисно-вiдновнi реакції, опишiть явища, що спостерiгаються, складiть рiвняння цих реакцiй, користуючись методом електронного балансу, пояснiть з допомогою таблицi потенцiалiв напрям протiкання реакцiй.
а) Налийте в 3 пробiрки по 3-4 краплi водного розчину перманганату калiю, добавте в одну з них 3-4 краплi 2 н. розчину сiрчаної кислоти, в другу – 3-4 краплi 2 н. розчину лугу, в третю – 3-4 краплi води; потiм у всi пробiрки додайте по 3-4 краплi розчину сульфiту натрію. Вiдмiтьте колiр розчинів, пояснiть явища, що спостерiгаються, запишiть рiвняння реакцiй, використовуючи електронно-iонний метод. З допомогою таблицi окисно-вiдновних потенцiалiв пояснiть напрямок реакцiй в дослiдi.
б) Налийте в двi пробiрки по 3-4 краплi 2 н. розчину бiхромату калiю, добавте в одну з пробiрок 3-4 краплi 2 н. розчину сiрчаної кислоти, в другу – 3-4 краплi 2 н. розчину лугу. Звернiть увагу на змiну кольору розчину в другiй пробiрцi. Добавте у всi пробiрки сульфiт натрiю. Напишiть рiвняння реакцiй, використовуючи схеми:
Cr2O72– + H+ + SO32– → 2Cr3+ + SO42–
CrO42– + OH– + SO32– → CrO2– + SO42–
Використовуючи величини вiдновних потенцiалiв пояснiть, чому iон СrO42– в даному дослiдi перетворюється в СrO2– .
в) Налийте в пробiрку 1 мл розчину сiрководневої води, добавте 1 мл сульфiту натрiю. Запишіть рівняння реакції, при написанні рiвняння цiєї реакцiї використайте схему:
SO32– + H2S → S + H2O
г) Закрiпiть в штативi над листком паперу скляну лійку, обгорнувши її знизу азбестом, насипте в неї 5 г бiхромату амонiю i злегка нагрiйте. Вiдбувається реакцiя розкладу (NH4)2Cr2O7 → N2 + Cr2O3 + 4H2O. Напишiть рiвняння процесiв окислення i вiдновлення, використовуючи метод електронного балансу.