23

Міністерство освіти і науки України

Український державний лісотехнічний університет

Кафедра ТД і ЗД

Йосип Андрашек

Жанна Гуменюк

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для практичних занять та виконання

контрольної роботи з дисципліни

“Інтелектуальна власність”

для студентів денної та заочної форм навчання

ЛЬВІВ – 2008

Укладачі методичних вказівок:

Йосип Володимирович Андрашек – канд. техн. наук, доцент

Жанна Ярославівна Гуменюк – асистент

Рецензент:

Орест Антонович Кійко – завідувач кафедри ТВД УкрДЛТУ

Розглянуто і рекомендовано до видання методичною радою технологічного факультету. Протокол №___ від “___” _________ 2008 р.

1. Загальні рекомендації

Методичні вказівки складені згідно навчальної програми дисципліни “Патентознавство та винахідницька діяльність” з спеціальності 7.092002 “Технологія деревообробки”.

Курс “Патентознавство та винахідницька діяльність” вивчає роль інтелектуальної діяльності в соціально-економічному розвитку України:

– законодавство України про інтелектуальну власність та державне управління інтелектуальною діяльністю;

– поняття і види результатів творчості, що охороняються авторським правом, об’єкти авторського права та суб’єкти авторських відносин;

– поняття промислової власності та об’єкти правової охорони, суб’єкти права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки, оформлення прав на об’єкти промислової власності;

– значення, види та зміст науково-технічної інформації, зміст права на науково-технічну інформацію, право на конфіденційну (нерозкриту) інформацію;

– значення знаків для товарів і послуг, поняття та види знаків для товарів і послуг, права і обов’язки, що випливають із свідоцтва на знак;

– всесвітня організація інтелектуальної власності, міжнародна охорона промислової, літературної і художньої власності;

– ліцензії на право користування об’єктами інтелектуальної власності, авторські договори, договори на створення і використання результатів науково-технічної діяльності.

2. Зміст контрольної роботи

Контрольна робота складається з відповідей на питання основних розділів курсу “Патентознавство та винахідницька діяльність”.

Теоретичні питання контрольної роботи винесені у восьми розділах, охоплюють основний матеріал курсу і являються основою при вивченні студентами дисципліни.

Варіанти завдань представлені в таблиці 1 (див. Додаток А) і вибираються у відповідності з двома останніми цифрами номеру залікової книжки студента.

3. ПИТАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Розділ 1-2

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ.

АВТОРСЬКЕ ПРАВО.

В сучасних умовах будь-який вид доцільної діяльності людини – виробництво, культура, оборона, охорона здоров’я тощо – без належного науково-технічного забезпечення просто неможливий, як неможливий соціально-економічний прогрес суспільства взагалі без духовного розвитку. Це щільно взаємопов’язані процеси, які, в свою чергу, взаємозалежні. Наука не може успішно розвиватися, якщо виробництво не забезпечить її необхідними інструментами, приладами, устаткуванням. Виробництво не може прогресувати без розвитку науки.

Зрозуміло, що будь-який прогрес суспільства неможливий також без добре налагодженої системи освіти. Отже, сучасна цивілізація тримається на трьох “китах” – освіта, наука, культура. Там, де занепадає один із цих “китів”, країна переходить до групи “слаборозвинутих”. Світовий досвід переконує, що там, де глибоко усвідомлюють значення і роль цих трьох чинників для суспільного розвитку і приділяють їм належну увагу, країна долучається до числа держав із високорозвинутою економікою. Не сам по собі ринок зумовлює перехід цих країн у групу високорозвинутих, а саме освіта, наука, культура.

Неважко помітити, що всі країни з високорозвинутою ринковою економікою вирізняються високим рівнем освіти, науки і культури. Саме це зумовлює та визначає рівень цивілізованості того чи іншого суспільства. Вони ж є у переважній більшості саме результатом творчої діяльності людини, оскільки стан і освіти, і культури зумовлюється рівнем розвитку науки. Наукова діяльність – це, безсумнівно, творчий процес.

Творчість – цілеспрямована пошукова діяльність людини, результатом якої є щось якісно нове, яке вирізняється неповторністю, оригінальністю і суспільно-історичною унікальністю. Творчість притаманна людині, оскільки передбачає творця – суб’єкта творчої діяльності, яким може бути тільки людина.

Творчість властива будь-якій діяльності людини, але далебі не будь-яка творчість завершується досягненням певного об’єктивного результату, про який ішлося вище. За кінцевими результатами творчість також розрізняється технічна, художня, літературна, наукова, виробнича тощо (ст. 54 Конституції України).

Коло об’єктів інтелектуальної власності сьогодні можна поділити на три основні групи: перша – результати наукової, літературної і художньої творчості, які охороняються авторським правом і суміжними правами; друга – результати науково-технічної творчості, що охороняється патентним правом або, точніше сказати, правом промислової власності; третю групу складають засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг, які прирівнені до результатів інтелектуальної діяльності.

Отже, інтелектуальна власність – це результати творчої діяльності. Її об’єктом, проте, є не матеріальні носії, в яких реалізовані результати творчості, а саме ті ідеї, думки, міркування, образи, символи тощо, які реалізуються чи втілюються у певних матеріальних носіях. Це специфічна особливість інтелектуальної власності – її об’єктами є нематеріальні речі, а саме безтілесні ідеї тощо. Проте не будь-які ідеї, а лише такі, що можуть бути втілені в матеріальних носіях, тобто їх автори повідомляють, як ту чи іншу ідею можна втілити і використати або вона вже втілена в науковому. літературному творі – це одна із специфічних ознак інтелектуальної власності, яка відрізняє її від звичайної власності.

Отже, якщо є інтелектуальна власність, то очевидно, що є і право інтелектуальної власності. Не може бути власності без права власності.

Право інтелектуальної власності, як і будь-яке інше цивільне право, прийнято розглядати в об’єктивному і суб’єктивному значенні.

Право інтелектуальної власності в об’єктивному значенні – це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у процесі створення і використання результатів інтелектуальної діяльності. Тобто – це сукупність цивільно-правових актів, які регулюють зазначені відносини.

У суб’єктивному значенні право інтелектуальної власності – це особисті немайнові і майнові права, що відповідно до чинного законодавства належить авторам того чи іншого результату інтелектуальної діяльності.