Контрольні питання розділів 1–2

1. Роль інтелектуальної діяльності в соціально-економічному розвитку України.

2. Виникнення, становлення і розвиток поняття інтелектуальної власності.

3. Право інтелектуальної власності в об’єктивному і суб’єктивному значенні.

4. Законодавство України про інтелектуальну власність.

5. Державне управління інтелектуальною власністю.

6. Авторське право і патентне право.

7. Спільне в цивільно-правовому регулюванні авторських і патентних відносин.

8. Відмінності в правовому регулюванні відносин, пов’язаних з творчою діяльністю.

9. Поняття авторського права.

10. Результати творчості, що охороняються авторським правом.

11. Об’єкти авторського права.

12. Суб’єкти авторських відносин.

13. Співавторство і його види.

14. Умови визнання співавторства.

15. Виключне право на використання інтелектуальної власності.

16. Термін дії авторського права.

17. Особисті немайнові права авторів.

18. Майнові права авторів і інших осіб, що мають авторське право.

19. Законодавство України про правову охорону об’єктів інтелектуальної власності.

20. Автори і власники охоронних документів на об’єкти правової власності.

Розділ 3-4 право промислової власності. Об’єкти правової охорони.

До промислової власності належать результати науково-технічної діяльності. За Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р., до якої приєдналась Україна, до об’єктів промислової власності належать винаходи, загальнокорисні зразки, промислові рисунки і моделі, фабричні і товарні знаки, знаки обслуговування, фірмове найменування і вказівки про місце походження або найменування, а також запобігання недобросовісній конкуренції.

Відповідно до чинного законодавства України про промислову власність до цієї групи об’єктів інтелектуальної власності належать: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, нерозкрита інформація, в тому числі секрети виробництва (ноу-хау), селекційні досягнення, раціоналізаторські пропозиції.

Промислову власність можна визначити як результати науково-технічної творчості, які потребують докладного правового забезпечення. Розробка таких рішень, їх оформлення, використання у народному господарстві породжують низку правових відносин між авторами пропозицій, їхніми власниками та особами, що їх використовують. Ці відносини регулюються правом промислової власності або патентним правом, оскільки основним правоохоронним документом, яким захищаються об’єкти промислової власності, є патент (деякі результати науково-технічної творчості охороняються свідоцтвами або посвідченнями).

Патентну форму охорони об’єктів промислової власності в Україні введено вперше. Патентне законодавство формується досить активно, оскільки така форма охорони творчої діяльності найбільшою мірою відповідає вимогам ринкової економіки, хоча і є далеко не бездоганною. Чинне законодавство встановило вимоги, яким мають відповідати винахід, корисна модель і промисловий зразок. На підставі цих вимог можна дати визначення цих об’єктів.

Винахід – це технічне рішення в будь-якій галузі суспільно корисної діяльності, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим, має винахідницький рівень і придатне для використання.

Отже, законодавство не обмежує поле винахідницької діяльності певною технологічною галуззю. Об’єктом винаходу може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітини тварин і рослин); спосіб (включаючи біотехнологічні способи, способи лікування і діагностики та профілактики).

Правила складання та подання заявки на видачу патенту України на винахід і корисну модель дають конкретні визначення цих понять. Винахід є новим, якщо його сутність не відома з рівня техніки. Такий рівень стосовно заявленої пропозиції визначається за всіма видами інформації, загальнодоступними в Україні та за кордоном до дати пріоритету винаходу.

Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця його сутність не випливає з рівня техніки. Винахідницький рівень свідчить перед усім про творчий характер пропозиції.

Винахід є придатним до використання. В законі мовиться про промислове використання, але з подальшого тексту випливає, що використання може мати місце не тільки в промисловості, а й в сільському господарстві, в системі охорони здоров’я, оборони, транспорту та інших галузях народного господарства.

Корисна модель – це конструктивне виконання пристрою, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим і промислово придатним.

Винаходи і корисні моделі – близькі між собою результати технічної творчості. Вони мають відповідати таким умовам патентоспроможності, як умови світової новизни і промислової придатності. Проте до корисної моделі не висувається умова винахідницького рівня. Принципова відмінність між ними полягає в об’єкті – до винаходів належать продукти і способи, до корисних моделей – конструктивне виконання пристрою.

Промисловий зразок – це нове конструктивне вирішення виробу, що визначає його зовнішний вигляд, придатне для відтворення промисловим способом.

Згідно чинного законодавства об’єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Право на винахід, корисну модель і промисловий зразок охороняється державою і засвідчується патентом.

Патент – це техніко-юридичний документ, який засвідчує визнання заявленої пропозиції винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком, авторство на них, пріоритет і право власності на зазначені об’єкти.

Права, які надаються суб’єктам права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки, заведено поділяти на дві групи: особисті немайнові і майнові права.

До особистих немайнових прав належать право авторства, право на ім’я (спеціальну назву), право на подання заявки на одержання патенту на вихід, корисну модель чи промисловий зразок. Але при цьому слід мати на увазі, що коло і характер особистих немайнових і майнових прав визначається тими результатами технічної творчості, які підлягають правовій охороні.

Право власності на об’єкти промислової власності засвідчується патентом, який надає його власнику виключне право на використання зазначених об’єктів на власний розсуд, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

Права, що надаються патентом, набувають чинності від дати публікації відомостей про його видачу, але за умови сплати річного збору за підтримання чинності патенту. При цьому варто пам’ятати, що річний збір за підтримання сплачується за кожний рік дії патенту від дати подання заявки.