Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
метод_з_х_Ч1.doc
Скачиваний:
193
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
2.38 Mб
Скачать

Розчини твердих речовин

Розчинність твердих речовин у тому самому розчиннику зі зміною температури може змінюватися у широких межах. При підвищенні температури розчинність більшості твердих речовин збільшується. Проте для деяких речовин вона може зменшуватися або не змінюватися. На основі кривих розчинності (тобто графічного виразу залежності розчинності речовини від температури) можна робити висновок про доцільність їх очистки від домішок так званим методом перекристалізації. Цей метод використовують у випадку, коли розчинність солі різко зростає з підвищенням температури (наприклад, KNO3).

Способи вираження концентрації розчинів

Найчастіше використовують наступні способи вираження вмісту розчиненої речовини в розчині:

  1. Процентна концентрація:  ·100%. Показує число г речовини в 100 г розчину.

  1. В частках розчиненої речовини в розчині: масова частка  = ; об’ємна частка = ; мольна частка(n1– кількість моль розчиненої речовини, n2 – кількість моль розчинника).

  2. Молярна концентрація СМ (моль/л). Показує число моль розчиненої речовини в 1 л розчину. Часто для позначення молярної концентрації розчину використовують літеру М. Наприклад, 0,1 М розчин H2SO4 означає, що в 1 л розчину є 0,1 моль H2SO4, що відповідає 9,8 г H2SO4.

  3. Нормальна концентрація СN = (екв/л). Показує число еквівалентів розчиненої речовини в 1 л розчину. Часто для позначення нормальної концентрації розчину використовують літеру н. Наприклад, 0,1 н розчин H2SO4 означає, що в 1 л розчину міститься 0,1 еквівалента H2SO4, що відповідає 4,9 г H2SO4. Розчинені речовини взаємодіють між собою в об’ємних співвідношеннях, обернено пропорційних їх нормальній концентрації: абоV1СN1=V2СN2 (наслідок із закону еквівалентів, згідно з яким речовини взаємодіють між собою в кількостях, пропорційних їх еквівалентам). Особливістю еквінормальних розчинів є те, що їх рівні об’єми взаємодіють без залишку.

  4. Моляльна концентрація (m) – кількість моль розчиненої речовини в 1 кг розчинника.

  5. Титр (Т) визначається кількістю грамів розчиненої речовини в 1 мл розчину.

Розчини неелетролітів

Внаслідок того, що в розведених розчинах відсутні сили взаємодії між молекулами розчиненої речовини, такі розчини наближено розглядають як “ідеальні” системи. Властивості розчинів, які залежать лише від їх концентрації, і не залежать від природи розчиненої речовини називаються колігативними.

Осмос

1

Рис.7. Схема приладу для визначення осмотичного тиску

Якщо розчин і розчинник розділити напівпроникною перегородкою (мембраною 1 на рис.7), через яку проходять молекули розчинника і не проходять молекули розчиненої речовини, то настає одностороння дифузія молекул розчинника через мембрану. Процес односторонньої дифузії молекул через напівпроникну перегородку називається осмосом, а тиск, який потрібно прикласти до перегородки, що припинити осмос, називається осмотичним тиском. Динамічна рівновага (стан, при якому кількість молекул розчинника, що проходять через мембрану в обох напрямках за одиницю часу стає однаковою), встановлюється лише тоді, коли осмотичний тиск розчину врівноважений висотою стовпа рідини у трубці (висота h на рис.7)

У 1886 році Вант-Гофф показав, що осмотичний тиск розчину чисельно дорівнює тиску, який чинила би розчинена речовина, якби вона при даній температурі перебувала в газоподібному стані і займала об’єм, що дорівнює об’єму розчину. Це і є закон осмотичного тиску: росм. = RT, де n – число моль розчиненої речовини; V – об’єм розчину; R – універсальна газова стала; T – температура. Оскільки молярна концентрація СМ = , торосм. = СМRT, тобто осмотичний тиск розбавленого розчину прямо пропорційний його молярній концентрації і температурі. За рівнянням осмотичного тиску можна обчислити молекулярні маси М розчинених речовин. Оскільки CМ = (m – маса розчиненої речовини в грамах, що міститься в 1 л розчину), то росм. = RT, звідки .

Розчини з однаковим осмотичним тиском називають ізотонічними.