40. Електрети. Технологія властивості і застосування.

Електрети – це тверді діелектрики, які зберігають поляризований стан впродовж тривалого часу після припинення електризації.

Складаються з полярних молекул, наприклад, суміші воску й смоли. Якщо розплавити таку суміш і помістити її в дуже сильне електричне поле, а потім дати затверднути в такому стані, поляризація зберігатиметься протягом днів. Проте з часом повільні процеси релаксації призведуть до хаотизації орієнтації полярних молекул, і електричний момент поволі зникне.

Така властивість електретів зумовлена тим, що виникає залишкова поляризація, оскільки на процеси поляризації і дополяризації потрібен різний час. Прискорити процес деполяризації можна підвищуючи температуру діелектрика.

Розрізняють:

термоелектрети(здатні створити ел поле в оточуючому середовищі на протязі багатьох місяців і навіть років)

фотоелектрети( довго зберігають заряди в темноті і швидко розряжаються при освітленні)

радіо електрети(викор радіоактивне випромінювання)

короно електрети( коронування досягається за рахунок одного металічного вістря, декількох металічних голок, струн, на які подається висока напруга)

Застосовуються як джерела сталого електричного поля в деяких мікрофонах, фільтрах повітря, вібродатниках, детекторах іонізувального випромінювання тощо.

41. Полімерні електроізоляційні матеріали.

Полімерами називають високомолекулярні сполуки, макромолекули яких складаються з великого числа повторюваних ланок, утворених вихідними мономерами

Механічні параметриелектроізоляційних матеріалів:

Межа пружності, межа текучості, межа міцності.

Теплові властивості:нагрівостійкість

Електроізоляційні матеріали відповідно до їx хімічної будови діляться на органічні (сполуки вуглецю з воднем, азотом, киснем та деякими іншими елементами) і неорганічні. Окрема група матеріалів - елементоорганічні, в основу будови яких, крім вуглецю, кисню, азоту, входять атоми кремнію, магнію, алюмінію, титану та інших елементів, що не є характерним для звичайних органічних речовин.

Багато органічних електроізоляційних матеріалів - гнучкі та еластичні, з них можуть вироблятися волокна, плівки, вироби різноманітних форм. Нажаль, вони мають відносно низьку нагрівостійкість.

Неорганічні електроізоляційні матеріали здебільшого не відзначаються гнучкістю та еластичністю. Вони мають високу нагрівостійкість і застосовуються у тих випадках, коли необхідно забезпечити надійну роботу електричної ізоляції при високих температурах.

Більшість органічних електроізоляційних матеріалів належить до високомолекулярних сполук (полімерів), тобто є речовинами з дуже великими молекулами, що інколи вміщують у собі багато тисяч атомів. За будовою полімери можуть бути лінійними, розгалуженими та сітчастими.

До органічнихелізоляційних матеріалів відносять:

*полімерні матеріали

*смоли

*лаки

*компаунди.

42. П’єзоелектричні кристали: характерні властивості, матеріали і застосування.